Ухвала суду № 101704061, 07.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11942/21

1-кс/308/5296/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Данко В.Й., з участю секретаря Павлюх Л.М., з участю прокурора – Логвін Д.О., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Караман Н.Ю., потерпілого - ОСОБА_2 , представника потерпілого - Свида О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання заступника начальника слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції Стойка В.П. про застосування відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, громадянина України, українця, приватного підприємця, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції Стойка В.П. за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071030001070 від 31.07.202 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що 30.07.2021 року, близько 14 год. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи біля під`їзду №2, будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих тривалих неприязних відносин, до громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 та дочекавшись до поки останній буде повертатись за своїм місцем проживання, діючи, умисно, добре усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно небезпечні наслідки, будучи явно переконаний у перевазі своєму фізичному розвитку, наніс один удар затисненою в кулак правою рукою в ліву ділянку голови потерпілого ОСОБА_2 , внаслідок отриманого удару потерпілий втративши рівновагу впав на тверде бетонне покриття, в результаті чого отримав тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення.

Згідно висновку експерта №341 від 29.10.2021, встановлено, що на підставі даних судово-медичного обстеження та медичної документації оформленої на громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тілі останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців на шкірних покривах обличчя в обох орбітальних ділянках та крововилив в склеру лівого ока, також виявлено післяопераційну рану, яка є наслідком надання кваліфікованої медичної допомоги.

Згідно даних медичної документації із КНГІ «ОКЦНН ЗОР» №1291 де знаходився на стаціонарному лікуванні з 30.07.2021 року по 09.08.2021 року, заповненого на його ім`я, встановлений діагноз : ВЧМТ: забій головного мозку важкого ступеню, травматичний САК, гостра епідуральна гематома лівої лобно-тім`яної ділянки, багато відламковий комбінований (ділянки імпресії та ділянки депресії кісткових фрагментів з пошкодженням твердої мозкової оболонки) перелом склепіння черепа зліва, забій-гематома м`яких тканин голови, рвана рана лівої скроневої ділянки (травма 30.07.21р., в результаті побоїв, ШКГ =116).

Враховуючи дані медичної документації та матеріали кримінального впровадження №12021071030001070 можна допустити , що вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути руки сторонньої людини, з спричиненням одного удару , при цьому він міг знаходитися у вертикальному або близькому до нього положенні з подальшим падінням з висоти власного зросту та ударянням об тверде підлегле покриття з наданням тілу прискорення. Тілесні ушкодження у вигляді синців шкірних покривах обличчя в обох орбітальних ділянках , крововиливу в склеру лівого ока та післяопераційної рани є наслідком проведення оперативного втручання.

Вищевказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3. (б,в,г) “ Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень”, затверджених Наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Тим самим встановлена достатність доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто таке, що є небезпечне для життя в момент заподіяння.

В подальшому в ході проведення досудового розслідування гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вказує, що підозра ОСОБА_1 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 30.07.2021, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка гр. ОСОБА_5 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 та висновком судово-медичної експертизи №341.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 , органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відноситься до категорії тяжких за вчинення якого передбачено покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та існує ризик його протиправної поведінки, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник потерпілого та потерпілий підтримали думку прокурора.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили застосувати інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши думку прокурора, потерпілого, представника потерпілого, підозрюваного, його захисника, приходжу до наступного висновку.

В провадженні Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071030001070 від 31.07.2021 року.

Слідчим суддею встановлено, що 24.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі, а також той факт, що він є раніше не судимим, його характеризуючі дані та відсутність відомостей про хвороби, які б перешкоджали його триманню під вартою.

Твердження сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя не приймає до уваги, так як такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання та слідчий суддя вважає, що вказані у клопотанні ризики існують та наведені в ньому обставини можуть перешкоджати проведенню досудового розслідування без обрання найсуворішого запобіжного заходу. Крім того, на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали, додані слідчим та прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не можуть запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину – від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом становить – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ним час; Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання; Утримуватись від спілкування зі потерпілими, свідками, понятими, експертами у кримінальному провадженні; Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, українця, приватного підприємця, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Взяти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_1 під вартою до 23.01.2022 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь – який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

?прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ним час;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;

?утримуватись від спілкування зі потерпілими, свідками, понятими, експертами у кримінальному провадженні;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: Данко В.Й.