Постанова № 101703029, 07.12.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1262/21

провадження № 3/631/460/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т. М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 708881 від 15 листопада 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 не займається вихованням своїх дітей, зловживаючи у присутності дітей алкогольними напоями, порушуючи приписи статті 150 Сімейного кодексу України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як ухилення від неналежного виховання малолітніх дітей.

У судовому засіданні ОСОБА_1 дала пояснення, відповідно до яких вказала, що дійсно у зв`язку із напруженими відносинами у родині вживала вдома алкогольні напої, у тому числі у присутності дитини. Після чого у нетверезому стані пішла забирати доньку з дитячого садка та по дорозі їй стало зле та вона була помічена інспектором ювенальної поліції Федоренко А. В. Вихователь дитячого садку зателефонувала знайомому ОСОБА_1 , щоб той забрав дитину додому. Вину у скоєному визнала та пообіцяла, що більше подібного з її боку не повториться.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові пояснення правопорушника, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Отже, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не в достатній мірі займається вихованням своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зловживає спиртними напоями, у тому числі у присутності дітей.

Окрім визнання своєї провини, вина правопорушника підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 708881, складеного 15 листопада 2021 року інспектором сектору ювенальної поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко А. В., який особисто підписаний ОСОБА_1 та зі змістом якого остання погодилась (а. с. 1); копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 15 листопада 2021 року, яка пояснила, що 11 листопада 2021 року вживала вдома алкогольні напої, потім пішла забирати доньку з дитячого садку «Казка». Оскільки була в стані алкогольного сп`яніння, не змогла дійти до садка, тому дитину з дитячого садка забрав її батько. Крім того пояснила, що вживання спиртних напоїв спричини сімейні негаразди (а. с. 2); копією письмових пояснень малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опитаної у присутності матері, з яких вбачається, що дитина проживає разом з мамою, ОСОБА_1 , яка останнім часом зловживає алкогольними напоями. 11 листопада 2021 року вона разом з мамою пішла забирати молодшу сестричку з дитячого садка, але мама не могла іти, бо була в стані алкогольного сп`яніння (а. с. 3).

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю та її дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, сімейний та майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В якості обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає щире каяття ОСОБА_1 у скоєному.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь її вини, сімейний й майновий стан та обставини, що пом`якшують відповідальність, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень її вини, а також те, що на утриманні останньої перебуває двоє неповнолітніх дітей, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді попередження.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 1082-ІХ від 15 грудня 2020 року «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2270 гривень.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 454 гривні 00 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 34, 35, 40-1, частиною 1 статті 184, статтями 245, 256, частиною 2 статті 268, статтями 277, 279, 280, 283 – 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 та направити до Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для відома.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т. М. Трояновська