Вирок № 101702795, 08.12.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 430/2232/21

Провадження № 1-кп/430/186/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

головуючого: судді Поповій О.М.,

при секретарі: Романовій М.О.,

за участі:

прокурора: Білого С.О.,

захисника: Толокольнікова С.В.,

обвинуваченої: ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду смт. Станиця Луганська кримінальне провадження № 1-кп/430/186/21 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Алчевськ, Луганської області, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Станично-Луганського районного суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 яка обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 2 Конституції України, Україна є унітарною державою. Територія України у межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно зі ст. ст. 1, 2, 33 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору; державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; державні органи, громадські організації, посадові особи зобов`язані надавати всемірну допомогу органам Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону України; державні органи, громадські організації, посадові особи, а також громадяни зобов`язані додержуватись режиму державного кордону України.

Відповідно до вимог ст. ст. 72, 73 Конституції України, питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Організація і порядок проведення референдумів та територіальний устрій України, згідно з положеннями ст. 92 Конституції України, визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. ст. 132, 133 Конституції України територіальний устрій країни ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що наприкінці квітня 2014 року, за попередньою змовою групою осіб, яких під час досудового розслідування встановити не вдалося, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, складені «Декларація про суверенітет Луганської народної республіки» та «Акт про державну самостійність Луганської народної республіки» з метою створення на території Луганської області нового державного утворення «Луганської народної республіки» (далі – «ЛНР»). У вказаних документах задекларовано створення на території Луганської області нового псевдодержавного утворення – «ЛНР».

Продовжуючи реалізацію своїх протиправних намірів, вищевказані особи 27 квітня 2014 року біля будівлі УСБУ в Луганській області за адресою: вул. Совєтская, 79, місто Луганськ, в присутності невизначеного кола осіб публічно оголосили текст вищезазначених «Декларації про суверенітет Луганської народної республіки» та «Акта про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки».

В подальшому, зазначені вище особи публічно повідомили про проведення 11 травня 2014 року, в порушення діючого законодавства України, на території Луганської області незаконного референдуму з питання підтримки «Акта про державну самостійність «ЛНР».

На початку травня 2014 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміючи протиправний характер дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, з мотивів несприйняття соціальної та економічної політики діючої влади, вступила в злочинну змову із іншими особами, стосовно яких є окремі кримінальні провадження, та вчинила дії, спрямовані на організацію та проведення 11.05.2014 на території с. Старий Айдар Щастинського (раніше Станично-Луганського) району Луганської області так званого «референдуму щодо підтримки акта про державну самостійність Луганської народної республіки» (далі – «референдум»).

Для досягнення злочинної мети ОСОБА_1 , 09.05.2014 надала добровільну згоду на включення її до складу виборчої комісії та взяла на себе зобов`язання виконувати визначені обов`язки члена виборчої комісії на «референдумі», а також цього дня разом з іншими членами виборчої комісії здійснила облаштування виборчої дільниці в приміщенні Староайдарського сільського клубу за адресою: Луганська область, Щастинський район, с. Старий Айдар, вул. Айдарська, будинок 70 б, шляхом розставлення столів та стільців для членів комісії та встановлення скриньок для голосування. В подальшому, ОСОБА_1 діючи відповідно до відведеної їй ролі, приблизно об 07 год 00 хв 11.05.2014 прибула до приміщення Староайдарського сільського клубу, за вищевказаною адресою, де разом з іншими особами, стосовно яких є окремі кримінальні провадження, виконувала функції «члена виборчої комісії на «референдумі», зокрема здійснювала облік осіб, які брали участь у голосуванні, перевіряла їх за списками виборців, складала додаткові списки голосуючих, звіряла правильність написання анкетних даних, видавала бюлетені особам, які бажали прийняти участь у «референдумі», показувала таким особам порядок голосування та слідкувала за його дотриманням до закінчення процесу голосування, приблизно до 15 год 00 хв того ж дня та таким чином формувала у мешканців вказаного населеного пункту хибне враження офіційної підтримки ідеї відокремлення адміністративно – територіальних одиниць Луганської області у порушення вищевказаного конституційного порядку.

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 та інших осіб, стосовно яких є окремі кримінальні провадження, 11.05.2014 на території с. Старий Айдар Щастинського (раніше Станично – Луганського) району Луганської області, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, організовано та проведено так званий «референдум щодо підтримки «Акта про державну самостійність ЛНР» шляхом поіменного письмового опитування мешканців вказаного населеного пункту, а результати голосування (бюлетені), за сприяння невстановлених осіб, в той же день передані представникам «Центральної виборчої комісії ЛНР».

Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.

Прокурор в судовому засіданні надав угоду про визнання винуватості та наполягав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні прохала вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 ч. 2 КК України, в обсязі обвинувачення, пояснила, що угоду з її боку підписано добровільно, та без будь-якого тиску з боку сторони обвинувачення.

Захисник Толокольніков С.В. прохав затвердити угоду про визнання винуватості.

03 грудня 2021 року між прокурором Луганської обласної прокуратури Білим С.О. та обвинуваченою ОСОБА_1 у присутності захисника Толокольнікова С.В. в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, у приміщенні Луганської обласної прокуратури за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, б.27 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор, обвинувачена ОСОБА_1 та захисник Толокольніков С.В. дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ст. 110 ч. 2 КК України, обвинувачена ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також зобов`язалась сприяти правоохоронним органам та суду у викритті та кримінальному переслідуванні організаторів й інших співучасників вчиненого нею кримінального правопорушення, а саме шляхом надання показань стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в організації та проведенні 11.05.2014 у приміщенні Староайдарського сільського клубу за адресою: Луганська область, Щастинський район, с. Старий Айдар, вул. Айдарська, будинок 70 б, так званого «референдуму щодо підтримки «Акта про державну самостійність «Луганської народної республіки», з метою їх викриття та кримінального переслідування, а також інших невстановлених осіб після їх встановлення.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз`ясненні обвинуваченій.

Розглядаючи в порядку ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Вислухавши сторони кримінального провадження, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому встановивши, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.

Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, що виразилися в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, скоїла кримінальне правопорушення та її дії вірно кваліфіковані за частиною 2 статті 110 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, без конфіскації майна, оскільки в угоді про визнання винуватості це не було обумовлено та в судовому порядку це питання прокурором не порушувалось.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні. Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, 314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 грудня 2021 року між прокурором Луганської обласної прокуратури Білим С.О. обвинуваченою ОСОБА_1 та захисником Толокольніковим С.В..

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 110 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 30 діб з дня його проголошення обвинуваченим, його захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, а саме обвинуваченим: з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, у якому згідно з частиною 4 статті 469 КПК України угода не може бути укладена, або обома сторонами угоди.

Суддя: О.М. Попова