Рішення № 101700426, 25.11.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1232/21 Провадження № 2/304/363/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1232/21 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

позивачі звернулися до суду із вищезазначеним позовом, який мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_3 та дідо ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно мама та баба позивачів - ОСОБА_5 . Після їх смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (після зміни поштової адреси та зміни районів - АДРЕСА_2 ), який належав їм як подружжю на праві спільної сумісної власності (по 1/2 частці кожному), оскільки побудований ними за час шлюбу (будівництво будинку закінчене у 1963 році). Ще за життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким все належне йому майно, в тому числі частину житлового будинку з господарськими і побутовими будовами та спорудами в АДРЕСА_1 , заповів своєму внуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, на момент смерті ОСОБА_4 з ним у спадковому будинку постійно проживали його онук ОСОБА_2 , донька ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_5 , яка мала право на обов`язкову частку в спадщині за чоловіком. На момент смерті ОСОБА_5 з нею постійно проживала її донька ОСОБА_1 , відтак така прийняла спадщину за мамою. Інших спадкоємців першої черги за ОСОБА_5 (заповіт вона не залишала) не має, так як її син ОСОБА_4 як із мамою, так і з батьком на момент їх смерті з ними постійно не проживав, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався. Враховуючи вищенаведене та те, що правовстановлюючі документи на спадковий будинок відсутні, тому просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/12 часток будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом за мамою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та за ОСОБА_2 право власності на 5/12 часток зазначеного будинку у порядку спадкування за заповітом за його дідом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У підготовче судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, однак подали до суду заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, питання розподілу понесених ними судових витрат не вирішувати.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання також не з`явився, однак подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та не заперечив щодо задоволення вимог позивачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 20 січня 1955 року між ОСОБА_4 , 1928 року народження, та ОСОБА_5 , 1931 року народження, було зареєстровано шлюб, про що в Книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за № 1 (а. с. 25).

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_5 , батько ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 24 листопада 2008 року (а. с. 7-12, 14-17, 25).

Крім цього встановлено, що згідно довідки Виконавчого комітету Перечинської міської ради № 101 від 05 травня 2021 року, виданої на підставі даних погосподарської книги № 3, особовий рахунок № НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був головою та забудівником домогосподарства по АДРЕСА_2 (до присвоєння нової поштової адреси - АДРЕСА_1 ), рік закінчення будівництва - 1963 (а. с. 28).

Так, ОСОБА_4 на випадок смерті все своє майно, що належатиме йому на день його смерті, в тому числі належну йому частину житлового будинку разом з господарськими і побутовими будовами та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , заповів своєму внуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить заповіт від 19 листопада 2008 року, посвідчений секретарем Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області та зареєстрований в реєстрі за №93 (а. с. 18, 19).

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1241 цього Кодексу малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до довідок Виконавчого комітету Перечинської міської ради № № 97, 99 від 05 травня 2021 року ОСОБА_4 на момент смерті був зареєстрований по АДРЕСА_2 (до присвоєння нової поштової адреси - АДРЕСА_1 ) разом із дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ін. (а. с. 21).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 66108936 від 20 серпня 2021 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а. с. 26).

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що житловий будинок по АДРЕСА_2 (до присвоєння нової поштової адреси - АДРЕСА_1 ) побудований у 1963 році, тобто за час шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (укладений у 20 січня 1955 року), відтак такий належав їм на праві спільної сумісної власності по 1/2 частині кожному.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 фактом спільного проживання із спадкодавцем прийняли спадщину, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовилися від неї, а інших спадкоємців, визначених ч. 1 ст. 1241 цього Кодексу, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_4 у ході розгляду справи не встановлено, тому остання як непрацездатна вдова має право на половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за покійним чоловіком за законом (як вбачається з позовної заяви, спадкоємців ОСОБА_4 першої черги за законом було троє, а саме дружина ОСОБА_5 , донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_7 , відтак 1/6 : 2 = 1/12), а позивач ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом - на 5/12 частини спадкового майна.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , мама ОСОБА_1 , померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим повторно Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 25 червня 2021 року (а. с. 14).

На момент смерті ОСОБА_5 разом з нею у спадковому будинку по АДРЕСА_2 (до присвоєння нової поштової адреси - АДРЕСА_1 ) була зареєстрована її донька ОСОБА_1 , яка про відмову від прийняття спадщини за мамою у встановлений статтею 1270 ЦК України строк не заявила (а. с. 22, 24, 27), відтак враховуючи, що наявність інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті останньої не встановлено (заповіт ОСОБА_5 за життя не складала - а. с. 20), позивач ОСОБА_1 прийняла таку одноосібно та успадкувала належні мамі 1/2 та 1/12 частини вказаного будинку. Вказане підтверджується довідками Виконавчого комітету Перечинської міської ради № № 98, 100 від 05 травня 2021 року та витягами зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №66109061 і (заповіти/спадкові договори) № 66109290 від 20 серпня 2021 року (а. с. 20, 22, 24, 27).

Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Маріаша В.І. за вих. № 31/01-16 від 20 серпня 2021 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 , відсутній (а. с. 39).

Згідно повідомлення адміністратора відділу «ЦНАП» Перечинської міської ради №539/14-11 від 06 липня 2021 року в архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації», переданому на зберігання Перечинській міській раді Закарпатської області, інвентаризаційна справа щодо реєстрації житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 відсутня (а. с. 37).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №264950148 від 08 липня 2021 року відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження у вказаних реєстрах щодо житлового будинку АДРЕСА_1 відсутні (а. с. 38).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи вищенаведене та те, що у позивачів існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанцій № 0612830059 та № 0612830061 від 28 вересня 2021 року позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачено 1 003 грн. та 716 грн. судового збору відповідно (а. с. 40, 41).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданих позивачами заяв, останні, з врахуванням принципу диспозитивності, просять не вирішувати питання розподілу понесених ними судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке їх волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 331, 1216-1218, 1261, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 141, 142, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 04351274) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 5/12 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 7/12 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.