Ухвала суду № 101699979, 03.12.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/10388/21

Провадження №2/932/5351/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Попова Ірина Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2021 року позивач звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Попова Ірина Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, скасування державної реєстрації.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021 року суддя Кудрявцева Т.О. була визначена для розгляду вищевказаної справи.

Разом з позовною заявою позивач надала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви позивач зазначила, що вона звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 19.04.2021 року, укладений між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Поповою І.В., рішення про державну реєстрацію індексний номер 57721559 від 19.04.2021 року – недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_2 на вказану квартиру, рішення про державну реєстрацію індексний номер 57721559 від 19.04.2021 року. Зазначила, що відповідачка заволоділа вказаною квартирою шахрайським способом, у зв`язку з чим Шевченківським ВП Дніпровського ВП ГУНП Дніпропетровської області проводиться досудове розслідування, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021041640000598 від 27 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, спірна квартира вже виставлена на продаж, то існує висока вірогідність того, що відповідачка може в будь-який момент здійснити відчуження даної квартири на користь інших осіб, що в свою чергу може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення її позовних вимог, оскільки відповідачем вже робляться справи в цьому напрямку.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додатки до неї, матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини першої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову

У частині першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно ч. 2, ч.3 цієї статті – суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Частина 7 цієї статті визначає, що - про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У відповідності до п.п. 1, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

У рішенні Дейвіда Горнсбі (David Hornsby) та Ади Енн Горнсбі (Ada Ann Hornsby) проти Грецької Республіки, № 18357/91, § 40 від 19 березня 1997 року, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece), Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Зазначені заявником обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні вказаних ним у заяві видів забезпечення позову, враховуючи те, що заява позивача не містить належного обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення.

Крім того, не надано жодних доказів тому, що існує загроза відчуження вказаного нерухомого майна, або невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням вимог, викладених в заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду і обсягу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, судом не встановлено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів забезпечення, а тому у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Попова Ірина Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, скасування державної реєстрації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення судом, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання копії ухвали, через суд першої інстанції.

Суддя Т.О.Кудрявцева