Рішення № 101690811, 29.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року місто Київ № 640/3851/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Погребняке Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Державної податкової служби України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

за участю:

представника позивача - Переяславської М.В.,

представника відповідача - Косіч Д.В.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяобленерго» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі-відповідач), у якому просить суд:

- визнати дії Державної податкової служби України щодо відмови у розстроченні податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 692 764 977,00 грн. протиправними;

- зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» щодо розстрочення податкового боргу з ПДВ у сумі 692 764 977,00 грн. строк сплати якого вже минув, на строк 10 років.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до Державної податкової служби України із заявою щодо надання розстрочення податкового боргу з ПДВ, в якій просило розстрочити податковий борг з ПДВ у сумі 692 764 977,00 грн. строк сплати якого вже минув, на строк 10 років з періодами сплати щомісячно з січня 2021 року по грудень 2030 року останньою датою місяця, згідно з пунктом 2 розділу 1 переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин та зобов`язалося сплатити проценти за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), що нараховані відповідно до пункту 100.1 статті 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України. Державною податковою службою України листом від 28.12.2020 №39803/10/28-10-51-15, було повідомлено про відсутність підстав для надання Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 692 764 977,00 грн.

Також вказано, що податковий орган має право відмовити платнику в розстроченні (відстроченні) податкового боргу тільки за умови відсутності оформлених у відповідності до пункту 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 №574 заяви платника з доданим до неї економічним обгрунтуванням.

Позивача вважає, що ним було надано всі необхідні документи та зазначено обставини, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу і доказів існування таких обставин.

Також зазначено, що відмовляючи в розстроченні податкового боргу відповідач із посиланням на висновок експерта від 07.09.2020 №123/124-20 Запорізького відділення Дніпропетровського науково- дослідного інституту судових експертиз дійшов висновку, що позивач буде не спроможний погашати розстрочену заборгованість та сплачувати усі поточні платежі. Вказує на відсутність інформації про подолання позивачем негативних тенденцій, а також факти отримання позивачем розстрочок у минулому.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/3851/21.

Представником позивача подано додаткові пояснення від 22.03.2021, в яких зазначено, що заява щодо надання розстрочення податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» Державною податковою службою України не розглядалась взагалі, а відмова у наданні розстрочення була підготовлена безпосередньо Офісом великих платників податків ДПС.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2021 клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено та призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 31.05.2021 судом було визначено належного відповідача Державну податкову службу України.

Так, згідно із ліквідацією Офісу великих платників податків Державної податкової служби повноваження та функції останнього нормативним актом передані Державній податковій службі України.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що листом від 23.11.2020 №001-06/18099 позивач звернувся до Східного управління Офісу великих платників податків ДПС щодо надання розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у загальній сумі 692 764 977,0 грн. на строк 10 років за періодами сплати щомісячно з січня 2021 року по грудень 2030 року. Станом на дату отримання заяви (26.11.2020 року) згідно картки особового рахунку податковий борг позивача з податку на додану вартість складав 674 879 916,44 грн. Провівши аналіз фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», враховуючи оперативні дані офіційної звітності (Ф.1, Ф2) станом на 30.09.2020, - відповідно до методичних рекомендацій, які вказують на загрозу накопичення податкового боргу та проаналізувавши економічне обґрунтування платника, яке свідчить про можливість збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, Східним управлінням Офісу великих платників податків ДПС відповідно до пункту 3.2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, направлено до Офісу великих платників податків ДПС висновок щодо можливості розстрочення та копії документів, необхідних для розгляду та подальшого прийняття рішення про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 692 764 977,0 грн. (кбк - 14060100) на строк 10 років за періодами сплати щомісячно з січня 2021 року по грудень 2030 року.

Враховуючи вимоги пункту 2 розділу II Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом №574 Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013, Офісом великих платників податків ДПС висновок та копії відповідних документів необхідних для розгляду та подальшого прийняття рішення про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) направлено до Департаменту по роботі з податковим боргом ДПС України. Державною податковою службою України розглянуто звернення Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» від 23.11.2020 №001-06/18099 щодо розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 692 764 977,00 грн., за результатами якого підприємству повідомлено про відсутність підстав для надання розстрочення податкового боргу.

Відповідачем зазначено, що висновком експерта від 07.09.2020 №123/124-20 Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної судової економічної експертизи по заяві позивача від 30.01.2020, які підприємством самостійно надано разом із заявою про розстрочення, також підтверджено недостатність високоліквідних ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов`язань, про значне відволікання фінансових ресурсів підприємства дебіторами, що знижує здатність відповідати за своїми зобов`язаннями, неможливість підприємства швидко відповідати по своїх короткострокових зобов`язаннях за рахунок власного капіталу, збільшення залежності підприємства від позикових засобів та підвищення фінансових ризиків, дестабілізацію фінансування підприємства і зменшення його фінансової стійкості. Показники, визначені у результаті аналізу рентабельності підприємства, свідчать про зниження рівня прибутковості підприємства та збитковості виробництва продукції.

Вказано, що платником не надано інформації, яка б свідчила про подолання ним зазначених вище негативних тенденцій, а заходи по покращенню фінансового стану на 2021-2030 роки мають суто декларативний та формальний характер.

Відповідачем наголошено, що висновки Офісу великих платників податків ДПС про фінансовий стан підприємства, спроможність погашати розстрочену заборгованість та сплачувати усі поточні платежі за умови отримання розстрочення та висновки експерта від 07.09.2020 №123/124-20 Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз було використано у якості підстави при розгляді заяви позивача про розстрочення/відстрочення податкового боргу.

Представником відповідача подані додаткові пояснення від 14.06.2021, в яких зазначено, що листом Офісу великих платників податків ДПС від 09.12.2020 №7542/8/28-10-13-02-18 було направлено до Державної податкової служби України висновок про недоцільність надання такого розстрочення позивачеві, в якому зокрема не було додано розрахунок прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення; перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин. Крім того, у графіку сплати розстрочених сум були відсутні терміни сплати розстрочених платежів та не зазначено дати сплати.

Відповідачем наголошено, що при розгляді питання надання розстрочення податковий керуючий має право пред`являти підвищені, вимоги до ліквідності майна, яким забезпечується розстрочка податкового боргу. В зв`язку з тим, що описане майно є потенційним джерелом погашення розстроченої суми податкового боргу в разі виникнення тимчасової або постійної неплатоспроможності платника щодо виконання умов договору, розглядається можливість такої реалізації. У даному випадку у відмові платнику було повідомлено, що реалізація такого майна як лінії електропередач, прострочена дебіторська заборгованість або основні виробничі потужності неможлива або проблематична, що є очевидним і не потребує доказів. Також зазанчено, що підприємством не надано інформації, щодо описаного майна з підтвердженням можливості його реалізації або виділення іншого майна та повторного звернення щодо розстрочення податкового боргу, що в свою чергу не заборонено чинним законодавством.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи №640/3851/21 по суті.

Представником позивача подано додаткові пояснення від 24.09.2021, в яких підтримано позовні в повному обсязі.

Представником позивача подано додаткові пояснення від 04.10.2021, яких зазначено, що відповідач посилаючись на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №280/5799/19, яким стягнуто з товариства податковий борг у сумі 436 144 504, 37 грн та надано розстрочення виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» до 30 числа кожного місяця по 15 000 000, 00 грн. вважає, що позивачем не дотримано виконання судового рішення. Позивач не погоджується із вказаним твердженням та зазначив про сплату за період з листопада 2020 року по травень 2021 року стягнутого за зазначеним рішенням податкового боргу на суму 150 651 093, 89 грн.

Представником позивача на виконання вимог суду подано додаткові пояснення від 25.11.2021, в яких зазначено, що додатки до листа від 23.11.2020 №001-06/18099 відповідають переліку документів зазначених в листі від 23.11.2020.

В судовому засіданні 29.11.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України із заявою щодо надання розстрочення податкового боргу з ПДВ, в якій просило розстрочити податковий борг з ПДВ у сумі 692 764 977,00 грн. строк сплати якого вже минув, на строк 10 років з періодами сплати щомісячно з січня 2021 року по грудень 2030 року останньою датою місяця, згідно з пунктом 2 розділу 1 переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин та зобов`язалося сплатити проценти за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), що нараховані відповідно до пункту 100.1 статті 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Листом Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 28.12.2020 №39803/10/28-10-51-15, було повідомлено, що внаслідок розгляду заяви позивача Державною податковою службою України, встановлено відсутність підстав для надання Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 692 764 977,00 грн.

Підставою для відмови стало відсутність розрахунку прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення, а також відсутність переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин. Крім того, у графіку сплати розстрочених сум були відсутні терміни сплати розстрочених платежів та не зазначено дати сплати.

Позивач вважає таку відмову контролюючого органу необґрунтованою, у зв`язку із чим і звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 №574, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1853/24385 (далі - Порядок №574), постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин».

Згідно з пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 100.2 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 100.4 статті 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розділом Ш Порядку №574 визначено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов`язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин", а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

За результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:

- приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів;

- відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов`язкових вимог, визначених цим Порядком.

Розділом ІІ Порядку №574 визначено, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми;

головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень;

державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.

Враховуючи вимоги розділу II Порядку №574 заяву позивача та копії відповідних документів необхідних для розгляду та подальшого прийняття рішення про розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) направлено до Департаменту по роботі з податковим боргом ДПС України.

Державною податковою службою України розглянуто звернення ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) від 23.11.2020 №001-06/18099 щодо розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 692 764 977,00 грн., за результатами якого підприємству повідомлено наступне:

«Розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 №574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов`язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. Підставою для розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язані (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджет} внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політика управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Наданий платником пакет не містить таких обов`язкових документів, як розрахункові прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення, перелік) обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин. У графіку сплати розстрочених сум відсутні терміни сплати розстрочених платежів та не зазначено дати сплати.

Пунктом 100.9 статті 100 Кодексу визначено, що рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов`язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 10 мільйонів гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 100.11 статті 100 Кодексу якщо сума грошового зобов`язання, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов`язання.

У податкову заставу описано майно платника ПАТ «Запоріжжяобленерго» загальною вартістю 730,3 млн. гривень. Однак, до складу цього майна входять активи, реалізація яких у рахунок погашення податкового боргу (у тому числі розстроченого) неможлива або проблематична (наприклад, лінії електропередач, протермінована дебіторська заборгованість, основні виробничі потужності, тощо).

Згідно з пунктом 2 розділу І Переліку обставин підставою для звернення за розстроченням грошових зобов`язань (податкового боргу) є загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Саме цю підставу зазначено платником у заяві про розстрочення.

Наявність цієї підстави підтверджується наданим підприємством Висновком експерта №123/124-20 від 07.09.2020 Запорізького відділення Дніпропетровського науково- дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної судової економічної експертизи по заяві ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.01.2020 по адміністративній справі №280/5799/19.

Зокрема, експерт за результатами експертизи фінансової звітності підприємства за 2015 - 2019 роки (до 30.09.2019) дійшов висновку про те, що у ПАТ «Запоріжжяобленерго» наявні ознаки критичної неплатоспроможності, а також що у разі повного одночасного погашення податкового боргу, стягнення якого є предметом позову у справі №280/5799/19, виникає висока ймовірність потенційного банкрутства підприємства.

Необхідно зазначити, що при розгляді питання щодо надання платнику розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) податковим органом оцінюється як наявність підстави для розстрочення (відстрочення) з належними доказами, так і спроможність платника погашати розстрочену (відстрочену) суму та вчасно сплачувати усі поточні платежі.

При цьому у зазначеному вище експертному висновку також зафіксовано, що значення показників ліквідності та платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства показують недостатність високоліквідних ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов`язань, свідчать про значне відволікання фінансових ресурсів підприємства дебіторами, що знижує здатність відповідати за своїми зобов`язаннями, неможливість підприємства швидко відповідати по своїх короткострокових зобов`язаннях за рахунок власного капіталу, збільшення залежності підприємства від позикових засобів та підвищення фінансових ризиків, дестабілізацію фінансування підприємства і зменшення його фінансової стійкості. Показники, визначені у результаті аналізу рентабельності підприємства, свідчать про зниження рівня прибутковості підприємства та збитковості виробництва продукції.

Платником не надано інформації, яка б свідчила про подолання ним зазначених вище негативних тенденцій, а заходи по покращенню фінансового стану на 2021-2030 роки мають суто декларативний та формальний характер.

Варто також зауважити, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» вже користувався розстроченням платежів до бюджету, зокрема: у 2015 році отримав розстрочок на загальну суму 122,4 млн. грн., у 2016 - на 78,1 млн. грн. та у 2017 - на 86,2 млн. грн. за рішеннями судів, однак це не призвело до покращення фінансового стану підприємства, а податковий борг продовжує нарощуватися.

Так, податковий борг підприємства за 2020 рік з 01.01.2020 по 21.12.2020 збільшився на 136,5 млн грн, (з 561,3 млн. грн. до 697,8 млн грн.), що не свідчить про готовність і можливість платника не тільки погашати податковий борг, а й вчасно сплачувати поточні платежі до бюджету.»

Аналізуючи відмову контролюючого органу у наданні розстрочення позивачеві, суд наголошує, що приписами пункту 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачена можливість розстрочення податкового боргу за умови економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Зі змісту листа контролюючого органу від 28.12.2020 №39803/10/28-10-51-15 вбачається, що Державною податковою службою України наголошено на ознаках критичної неплатоспроможності позивача, недостатності високоліквідних ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов`язань, збільшення податкової заборгованості товариства.

Тобто, відповідачем наголошено на відсутності економічного обґрунтування можливості погашення грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

За посиланням відповідача, що не спростовано позивачем, коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу на дату звернення підприємства становив 0,086 (нормативне значення 1), тобто підприємство незабезпечене високоліквідними оборотними активами для своєчасного виконання грошових зобов`язань.

Крім того, підприємством не надано будь-якої інформації щодо запланованих заходів, направлених на збільшення обсягів оборотних активів та зобов`язань, а також підвищення платоспроможності.

Проведеним аналізом встановлено, що доля власних оборотних коштів в активах та у товарних запасах не відповідає нормативним значенням. Велика частка дебіторської заборгованості у загальній сумі оборотних засобів свідчить про значне відволікання фінансових ресурсів підприємства, що знижує здатність відповідати по своїм короткостроковим зобов`язанням.

Відтак, відмова контролюючого органу у задоволенні заяви позивача винесена у відповідності до норм Податкового кодексу України та Порядку №574.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.09.2020 в адміністративній справі №280/5799/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021, Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» розстрочено податковий борг у сумі 436 144 504, 37 грн.

Під час судового розгляду справи сторонами не заперечувалось, що сума боргу 436 144 504, 37 грн. є складовою податкового боргу 692 764 977,00 грн., із розстрочення якого і виникли спірні правовідносини.

Відтак, станом на час розгляду справи в суді, позивач вже користується можливістю поетапної сплати податкового боргу через механізм розстрочення виконання рішення суду про стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Закріплений у частині першій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.12.2021