Ухвала суду № 101690688, 06.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

06 грудня 2021 року м. Київ № 640/25347/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі:

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий центр" до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Інноваційний-промисловий центр» до Державної служби експертного контролю України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби Експортного контролю України №92/21 від 27.08.2021, якою накладено на Приватне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий центр» штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об`єктом міжнародної передачі відповідно до вантажно-митної декларації № UA100130/2021/545237 від 23.02.2021 на суму 291 314,07 грн. (двісті дев`яносто одна тисяча триста чотирнадцять гривень сім копійок).

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд зупинити стягнення за постановою № 92/21 про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 27.08.2021, виданої Державною службою експортного контролю України.

Заява обґрунтована тим, що постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюк Василя Вікторовича від 22.09.2021 у ВП №66913081 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови № 92/21 про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 27.08.2021, виданої Державною службою експортного контролю України стягуються кошти у розмірі 291314, 07 грн. На підтвердження вказаних обставин, представник позивача надав суду копію постанови про відкриття виконавчого провадження №66913081 на підставі оскаржуваної постанови №92/21 від 27.08.2021 та постанови про арешт майна боржника. Крім того, позивачем надано суду платіжні вимоги про стягнення коштів, згідно вимог ст. 3, 18, 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження" №92/21 від 27.08.2021.

Дослідивши матеріали справи, виходячи зі змісту заяви та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частиною першою 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог.

Як вбачається з поданих матеріалів справи, зокрема з доданих заявником матеріалів виконавчого провадження №66913081, судом встановлено, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинюються виконавчі дії з примусового стягнення з позивача, як боржника за виконавчим документом, виданим Державною службою Експортного контролю України №92/21 від 27.08.2021 №66913081 грошових коштів у вигляді штрафу на суму 291 314,07 грн., накладеного оскаржуваною постановою.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з ч. 2 наведеної статті Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови, на підставі якої з позивача може бути стягнуто суму штрафу, буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваного рішення та задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Інноваційний-промисловий центр» до Державної служби експертного контролю України про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби Експортного контролю України №92/21 від 27.08.2021, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (грошові кошти).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що невжиття заходів, про які просить позивач, може створити очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист вказаних прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Приватного акціонерного товариства «Інноваційний-промисловий центр» про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови Державної служби Експортного контролю України №92/21 від 27.08.2021 про накладення штрафу на Приватне акціонерне товариство «Інноваційний-промисловий центр» у сумі 291 314, 07 грн. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/25347/21.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню і може бути пред`явлена до примусового виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох років.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справ

Суддя А.С. Мазур