Ухвала суду № 101690533, 06.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

06 грудня 2021 року м. Київ №640/35568/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Верея-Д»доМіністерства юстиції Українипровизнання протиправним та скасування наказу

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верея-Д» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4171/5 від 18 листопада 2021 року про задоволення скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 листопада 2021 року за № СК-2864-21.

Представником позивача 06 грудня 2021 року подано заяву про забезпечення позовну шляхом:

- зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №4171/5 від 18 листопада 2021 року «Про скасування рішення від 02 вересня 2021 року №60139370, прийняте приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Біловар І.О.» до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №640/35568/21;

- заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, державним і приватним нотаріусам, акредитованим суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, проводити та/або скасовувати державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2445923180000.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач послався, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного наказу, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Також зауважив на тому, що у даному випадку, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зважаючи на викладені позивачем обставини, які як стверджує позивач, можуть призвести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача та вжити заходів забезпечення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2021 року Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянуто скаргу ОСОБА_1 , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 03 листопада 2021 року за № СК-2864-21, на рішення прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар Іриною Олександрівною.

Наказом Міністерства юстиції України №4171/5 від 18 листопада 2021 скаргу ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, скасовано рішення від 02 вересня 2021 року №60139370, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О.

Згідно з рішенням від 02 вересня 2021 року №60139370, прийнятим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О., зареєстровано право власності на квартиру за Товариством з обмеженою відповідальністю «Верея-Д» у зв`язку із внесенням цієї квартири ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Верея-Д».

Позивач наголошує на тому, що наказ Міністерства юстиції України є очевидно протиправним у зв`язку із порушенням прав позивача (як заінтересованої особи) на участь у розгляді скарги та поданні пояснень по суті скарги, що відповідно не забезпечило об`єктивного розгляду скарги у сфері державної реєстрації.

Недотримання порядку розгляду скарги не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Крім того, як зазначив Верховний Суду в постанові від 18 червня 2020 року у справі №820/1063/17, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Так, під час розгляду скарги відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме: вимоги пунктів 9-11 «Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», затверджений постановою Кабінетів міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128.

Станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову, наказ Міністерства юстиції України №4171/5 від 18 листопада 2021 року - не виконаний.

При цьому, виконання оскаржуваного наказу до вирішення судом питання про його протиправність може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, оскільки на його виконання буде скасовано рішення від 02 вересня 2021 року №60139370, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О.

У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.

Верховний Суд в своїй практиці, зокрема в постанові 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20, наголошував, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Верховний Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що така заборона носить тимчасовий характер, не скасовує оскаржуване рішення відповідача, а спрямована на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та прийняття судового рішення у справі і забезпечення його виконання.

При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Згідно приписів статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» від 29 червня 2006 року зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31 липня 2003 року Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову в частині:

- зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №4171/5 від 18 листопада 2021 року «Про скасування рішення від 02 вересня 2021 року №60139370, прийняте приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Біловар І.О.» до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №640/35568/21;

- заборони суб`єктам держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, державним і приватним нотаріусам, акредитованим суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, проводити та/або скасовувати державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2445923180000.

Керуючись статтями 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва --

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верея-Д» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №4171/5 від 18 листопада 2021 року «Про скасування рішення від 02 вересня 2021 року №60139370, прийняте приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Біловар І.О.» до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №640/35568/21.

Заборонити суб`єктам держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, державним і приватним нотаріусам, акредитованим суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, проводити та/або скасовувати державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2445923180000.

Заходи забезпечення позову діють до набрання рішення по суті спору у справі №640/35568/21 законної сили.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко