Рішення № 101689438, 02.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16382/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Дегтяренко К.С.

за участю секретаря судових засідань Чейпеш В.В.

з участю учасників справи:

перекладача Чаудхарі Тарун

представника позивача Костів А.Л.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача - адвокат Пачута О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-

встановив:

Позивач Військова частина 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до громадянина Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить затримати останнього з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач 30 листопада 2021 року о 18:00 в порядку Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, встановленим порядком був прийнятий на територію України зі Словаччини, який 28 листопада 2021 року був виявлений та затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі 144_145 прикордонного знаку за незаконне перетинання державного кордону, поза встановленими пунктами пропуску, з України в Словацьку Республіку, в складі групи осіб..

Оригінали документів, що посвідчують особу, підтверджують законність перебування на території України, передбачені п.п. 16-19 та 20 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у відповідача відсутні. В подальшому відповідно до вимог ст. 263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з`ясування обставин правопорушення.

Своїми діями відповідач порушив вимоги ст. 9 та ст.12 Закону України «Про Державний кордон», відповідальність за, яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».

Також зазначає, що між Україною та Ісламською Республікою Пакистан угоду про реадмісію осіб не укладено.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що відповідач вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що виразилось у незаконному перетині державного кордону з України в Словацьку Республіку , поза встановленими пунктами пропуску, в складі групи осіб, з метою потрапити до країн Європейського Союзу, оригінали документів, що посвідчують особу, підтверджують законність перебування на території України, дають право перетинати державний кордон передбачені п.п. 16-19 та 20 ст, 4 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст. 8 Закону України «Про прикордонний контроль» у відсутні, Україну використав як транзитну країну та будь які законні підстави перебувати на території України - відсутні, тому з метою реалізації державної політики у сфері міграції Чопський прикордонний загін вважає за правильним звернутися до суду про затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, вказав, що такі є необґрунтованими, однак зазначив, що якнайшвидше хоче повернутися додому. Крім того зазначив, що оригінал його паспорту знаходиться у м. Києві, він його випадково забув, до м. Ужгород, приїхав з метою попасти у країни Європи. Крім того зазначив, що в Україні вчився і мав посвідку на тимчасове проживання, одна з собою її не має.

Представник відповідача - адвокат Пачута О.М. в судовому засіданні, відносно позову заперечила, долучила копію паспорта громадянина Ісламської республіки Пакістан, зазначила, що такий є дійсним, а тому особа ідентифікована.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

30 листопада 2021 року о 18:00 в порядку Угоди між Україною та Європейським 1 Співтовариством про реадмісію осіб, встановленим порядком був прийнятий на територію України зі Словаччини, який 28 листопада 2021 року був виявлений та затриманий прикордонною поліцією Словацької Республіки в районі 144_145 прикордонного знаку за незаконне перетинання державного кордону, поза встановленими пунктами пропуску, з України в Словацьку Республіку, в складі групи осіб.

У подальшому відносно відповідача було складено Протокол про адміністративне затримання від 30.11.2021, за результатами якого відповідача було розміщено у ВТТ Чопського прикордонного загону, Закарпатська обл., м.Чоп, вул. Головна, 55А.

Оригінали документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України, а також документа, що дає право на виїзд з України, у відповідача відсутні.

Наявність копії паспорта, яка долучена захисником, не може прийматись судом, як документ, який ідентифікує особу, і надає законне право на перебування на території України.

Наявність посвідки на тимчасове проживання на території України, про наявність якої стверджував в судовому засіданні відповідач, не підтверджується, будь якими допустимими доказами, зокрема, сам відповідач, не пояснив де вона знаходиться.

Відповідно до положень ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в`їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до частини 1 статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

- затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

- затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

- зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно п. 2.7 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012, № 353/271/150, зареєстрованої в Мін`юсті 21.05.2012 за № 806/21119, у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу).

Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно п. 5 вказаного Типового положення іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що аргументом для затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України є наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.

Судом встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; мав намір мігрувати в країни Європейського Союзу для пошуку кращих умов життя.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач був переданий на території України прикордонним ограном суміжної держави в порядку Угоди про реадмінісію, за незаконне перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку, та згідно положень ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» може бути примусово повернутий або витворений.

Факт незаконного перетину державного кордону відповідачем ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) з України в Словацьку Республіку підтверджується, актом приймання-передавання особи від 30.11.2021.

Між Україною та Ісламською Республікою Пакистан Угоду про реадмісію не укладено.

В ході судового розгляду встановлено, зі слів відповідача - Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має законних підстав для перебування на території України, у нього відсутні документи, що дають право на виїзд з України.

Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для забезпечення видворення за межі території України, але не більше як на вісімнадцять місяців.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Оскільки на момент розгляду справи не отримана інформація з країни громадянської належності іноземця; відсутні оригінали документи, необхідні для ідентифікації особи; тому наявні підстави для затримання громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації, що є підставою для поміщення іноземця до ПТПІ. Разом з тим, підстави для затримання іноземця з метою забезпечення примусового видворення за межі території України відсутні, оскільки відповідний позов про видворення іноземця позивачем до суду не заявлений .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 257, 241, 244, 246, 289 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов Військової частини 1493 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити частково.

Затримати громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ К.С. Дегтяренко

Виготовлено з АСДС

Суддя К.С. Дегтяренко