Постанова № 101689197, 03.12.2021, Воловецький районний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 936/1092/21

Провадження №2-а/936/29/2021

03.12.2021р. смт Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., за участю секретаря судового засідання Балецького С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Повідайчика Олега Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26.10.2021 року серії БАА №567820,

В С Т А Н О В И В:

02.11.2021 р. представник позивача адвокат Повідайчик О.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що постановою інспектора взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Закарпатській області лейтенанта поліції Троян М.М. за серією БАА № 567820 від 26.10.2021 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, за те, що 26.10.2021 року о 09 годині 20 хвилин на автодорозі Київ-Чоп М-06 717 км+ 500м, він керував автомобілем марки «Ford Escape» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » поза населеним пунктом не ввімкнув ближнє світло фар за межами населеного пункту, та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 9.8 п. 2.1. (а) ПДР України. Стверджує, що 30.10.2021 р. засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 отримав зазначену постанову, яка була винесена без його участі, без роз`яснення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та без з`ясування обставин адміністративного правопорушення, які належало з`ясувати при розгляді справи. Позивач заперечує обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, та вказує, що рухаючись по вулиці Центральна в с. Нижні Ворота, був відсутній дорожній знак 5.46 «кінець населеного пункту». Постанову вважає протиправною та винесеною за відсутності складу (події) порушення. На підставі наведеного, просить суд скасувати постанову серії БАА № 567820 від 26.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, проте від його представника Повідайчика О.І. надійшла до суду заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзиву до суду не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд розглянув справу по суті на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 26.10.2021 року інспектором взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Закарпатській області лейтенантом поліції Троян М.М. винесено постанову серії № БАА № 567820 від 26.10.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 гривень за те, що він 26.10.2021 року о 09 годині 20 хвилин на автодорозі Київ-Чоп М-06 717 км+ 500м, керував автомобілем марки «Ford Escape» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » поза населеним пунктом не ввімкнув ближнє світло фар за межами населеного пункту, та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 9.8 п. 2.1. (а) ПДР України (а.с.7).

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності з ч.2 статті 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.1 а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі в т.ч. посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, диспозиція даної статті не містить такого формулювання як керування транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкнення ближнього світла фар, однак, у постанові зроблено посилання на п.9.8 Правил дорожнього руху України.

В розділі 9 (Попереджувальні знаки), з пункту 9.8 Правил дорожнього руху України слідує, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5,8 назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.

З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 Постанови).

Так, зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 567820 від 26.10.2021 року за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП не відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП, оскільки у ній не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та відсутня доказова база щодо звинувачення водія ОСОБА_1 , із огляду на наступне.

Із тексту оскаржуваної постанови встановлено, що водій ОСОБА_1 26.10.2021 року о 09 годині 20 хвилин рухався автомобілем марки «Ford Escape» на автодорозі Київ-Чоп М-06 717 км+ 500м.

Із письмових пояснень позивача ОСОБА_1 , які викладені у позовній заяві представником позивача встановлено, що в день складання відносно ОСОБА_1 оскаржуваної постанови, 26.10.2021 р. він керував автомобілем марки «Ford Escape» та рухався вулицею Центральна в селі Нижні Ворота Мукачівського району, при цьому заїхав на автозаправну станцію АЗС «Маркет», після чого виїхав із АЗС тією ж вулицею в напрямку смт. Воловець. При проїзді вулицею Центральна в с. Нижні Ворота біля стаціонарного поста патрульної поліції його транспортний засіб зупинив працівник поліції та наголосив на тому, що він їхав за межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар. Позивач зауважив, що він рухався в межах населеного пункту, оскільки відсутній дорожній знак 5.46 «кінець населеного пункту».

Таким чином, по справі встановлено і це не заперечується позивачем, що він 26.10.2021 р. здійснював рух автомобілем без увімкненого ближнього світла фар по вулиці Центральна в с. Нижні Ворота, Мукачівського району, (відрізок автодороги Київ-Чоп М-06 717 км+ 500м), де розташовані стаціонарний пост патрульної поліції та автозаправна станція АЗС «Маркет».

Як вбачається з довідок виданих виконкомом Нижньоворітської сільської ради №885, № 886 від 19.11.2021 р., юридична адреса АЗС «Маркет» знаходиться в межах с. Нижні Ворота, вул. Центральна 1, Мукачівського району Закарпатської області, а юридична адреса стаціонарного поста патрульної поліції знаходиться в межах с. Нижні Ворота, вул. Центральна 2, Мукачівського району Закарпатської області. На підставі цієї інформації належить дійти висновку, що позивач ОСОБА_1 за встановлених у справі обставин рухався автомобілем по автодорозі в межах населеного пункту села Нижні Ворота, вул. Центральна, Мукачівського району, тобто, наведене свідчить, що позивачем не було допущено порушень п. 9.8. ПДР.

Разом з тим, доказів на підтвердження факту роз`яснення позивачу, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, а також доказів розгляду справи в присутності позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та вручення йому копії постанови відповідачами суду також надано не було.

Крім цього, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, який посилається на те, що працівник поліції не заявляв до нього вимогу пред`явити посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також стороною відповідача не долучено обґрунтованих доказів (показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису) на підтвердження порушення водія ОСОБА_1 26.10.2021 року п.2.1 а) ПДР України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

За ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Аналіз законодавчих норм, заперечення позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення дає підстави суду дійти висновку, що відповідач, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, однак доказів на підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов адвоката Повідайчика Олега Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26.10.2021 року серії БАА №567820- задоволити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення від 26.10.2021 року серії БАА №567820 визнати протиправною та скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення -закрити.

Стягнути з Департамента патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення буде складено 07.12.2021 року.

Суддя Софілканич О.А.