Ухвала суду № 101688828, 06.12.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-о/235/590/21

Справа № 235/6334/21

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

6 грудня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області, ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області.

В обґрунтування доводів заяви зазначила, що 27 грудня 2011 року у Відділі ДРАЦС АР Крим зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Феодосійського міського суду республіки Крим від 28 жовтня 2016 олку шлюб між ними було розірвано. 2 серпня 2018 року вона отримала свідоцтво про розірвання шлюбу, видане Феодосійським міським відділом записів актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

На даний час територія м. Феодосія Республіки Крим є окупованою, і вона вимушена була переїхати мешкати до м. Покровська Донецької області. ОСОБА_2 залишився у м. Феодосія АР Крим.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові органи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Крім того, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків. Таким чином, вона не має можливості зареєструвати розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , оскільки факт розлучення відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати свідоцтво про розірвання шлюбу, яке може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації розлучення відповідно до ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Видане на тимчасово окупованій території України, а саме у м. Феодосії АР Крим свідоцтво про розірвання шлюбу не засвідчує у встановленому законом порядку факт розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_3 , що створює перешкоди та робить неможливим здійснення нею права на вільне укладення шлюбу.

На підставі наведеного просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 28.12.2017р. Феодосійським міським відділом записів актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 514.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2021 року до участі в справі залучено в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 (а.с.20).

Заявник в судове засідання не з`явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заінтересованою особою Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області надані письмові пояснення, з яких вбачається, що вона заперечує проти задоволення заяви з тих підстав, що заявником на надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 . Свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 02.08.2018р., складене Феодосійським міським відділом записів актів цивільного стану Міністерства юстиції республіки Крим не слід брати до уваги, оскільки даний документ є таким, що не створює правових наслідків та не є доказом.

В Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявний актовий запис про шлюб № 758 від 27.12.2011р., складений Феодосійським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якому відсутня відмітка про розірвання шлюбу.

Просила справу розглянути за відсутності її представника та ухвалити рішення згідно з діючим законодавством України на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.15-16).

Заінтересована особа ОСОБА_2 про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином – шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки.

Дослідивши докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити з наступних підстав.

Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 2 ст.19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1)наказного провадження;

2)позовного провадження (загального або спрощеного);

3)окремого провадження.

Положеннями ст.293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014р. № 1207-УП

Автономна Республіка Крим починаючи з 20 лютого 2014 року є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014р. № 1207-УП державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Державна реєстрація розірвання шлюбу регулюється статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010р. № 2398-У1, розділом 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5 .

Так державна реєстрація розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за їх заявою або в судовому порядку, про що робиться відмітка в актовому записі про шлюбу.

Отже, законом визначено інший порядок встановлення факту розірвання шлюбу, і заявник не позбавлена можливості скористатись встановленою законодавством процедурою розірвання шлюбу для подальшої реєстрації розірвання шлюбу органами реєстрації актів цивільного стану України.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2 ст.255 ЦПК України).

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч.3 ст.255 ЦПК України).

На підставі наведеного провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» необхідно повернути заявнику сплачену нею суму судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 19, 255, 256, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області (м. Покровськ Донецької області, вулиця Центральна, 148, код ЄДРПОУ 44463266), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), - у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити заявнику, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 454 (трьох тисяч сімдесяти трьох) гривень 00 копійок за квитанцією № 11 від 02.09.2021р.

Ухвала набирає законної сили негайно після її складання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко