Рішення № 101687699, 07.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/3770/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області №389 від 14.07.2021 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з оскаржуваним наказом він незгідний, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а службове розслідування проведено без додержання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, оскільки таким розслідуванням конкретно не встановлено наявність в його діях вини та складу дисциплінарного проступку, не визначено які саме дії чи бездіяльність призвели до негативних наслідків. На думку позивача, до нього незаконно застосовано дисциплінарне стягнення, без достатніх та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували обставини правомірності прийнятого відповідачем рішення.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі прийнято справу до свого провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду відзив, в якому зазначало, що підставою для проведення службового розслідування стало повідомлення Управління запобігання корупцією щодо можливого недотриманням позивачем УКЗ ГУНП в Чернівецькій області вимог ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" під час спільного проходження служби в поліції з рідним племінником ОСОБА_2 . На думку відповідача, застосування до позивача дисциплінарного стягнення здійснено у відповідності до чинного законодавства, якому передували проведення за належною процедурою об`єктивне та всебічне службове розслідування.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №44о/с від 07.11.2015 р. позивача призначено на посаду заступника начальника Хотинського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, де по даний час проходить службу.

26.01.2021 р. позивач на ім`я т.в.о. начальника Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Р. Бандуряка подав рапорт, в якому повідомив про проходження спільної служби з його рідним племінником старшим оперуповноваженим СКП відділення поліції №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та з тимчасовим покладанням на нього обов`язків заступника начальника з превентивної діяльності відділення поліції №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області повідомив про можливий потенційний конфлікт інтересів який може виникнути у зв`язку з виконанням його функціональних обов`язків. Також позивач зазначив, що зобов`язується не вчиняти жодних дій відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

У зв`язку із надходженням вказаного рапорту начальник полковник поліції Бандуряк Р. виніс доручення від 06.01.2021 р. за №35/123/42/01-2021, яким доручив здійснити зовнішній контроль у формі перевірки стану та результатів виконання позивачем завдань, вчинення дій, що приймаються або розробляються ним, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів, зокрема, при прийнятті ОСОБА_1 рішень чи підготовки проектів рішень стосовно капітана поліції ОСОБА_2 , т.в.о старшого оперуповноваженого СКП відділення №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області.

Управління запобігання корупції (УЗК) НПУ, яке викладено у довідці від 27.04.2021 р. повідомило відповідача, про те, що перевіркою УЗК НПУ встановлено, можливе недотримання заступником начальника ВП№2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області майором поліції ОСОБА_1 вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», під час спільного проходження служби в Національній поліції України з рідним племінником - старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 (на займаній посаді з 20.01.2021 р.). У зв`язку із викладеним було повідомлено про необхідність проведення службового розслідування щодо дотримання позивачем . вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

На підставі наказу ГУНП в Чернівецькій області від 07.05.2021 р. №494 розпочато службове розслідування спеціально створеною комісією.

За результатами проведеного службового розслідування, дисциплінарною комісією 01.07.2021 р. складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Чернівецькій області Дмитрієвим А .

Під час проведення службового розслідування встановлено, що позивач лише 06.01.2021 р. повідомив рапортом свого безпосереднього начальника - начальника Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Бандуряка Романа про наявний в нього потенційний конфлікт інтересів, пов`язаний з перебуванням племінника ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, який відповідності до ст. 28, 29, 33 Закону відреагував на рапорт ОСОБА_1 врегулював потенційний конфлікт інтересів шляхом покладання на т.в.о. заступника начальника з превентивної діяльності Дністровського РВП ГНПУ в Чернівецькій області Бідюка В.В. повноважень із здійснення зовнішнього контролю у формі перевірки стану та результатів виконання ОСОБА_1 завдань, вчинених ним дій, прийняття рішень чи підготовки проектів рішень стосовно капітана поліції ОСОБА_2 старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області.

Також у висновку, зазначено що потенційний конфлікт інтересів, між вищевказаними особами виник раніше - 02.10.2019 р., під час проходження ними спільно служби в Хотинському ВП ГУНП в Чернівецькій області, про що ОСОБА_1 , будучи на посаді заступника начальника Хотинського ВП не повідомив свого безпосереднього керівника, з дати внесення змін до статті Закону та розширення кола осіб і включення до поняття «близькі особи» племінника, а також з дати покладання на нього тимчасового виконання обов`язків начальника Хотинського ВП ГУНП в Чернівецькій області (05.09.2019 р., 06.02.2020 р.), чим порушив вимоги статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", за що заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення.

Однак, після внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" та розширення поняття близьких осіб, ОСОБА_1 тільки 26.01.2021, тобто тільки через 1 рік та 3 місяці повідомив про роботу близьких осіб, а саме свого племінника ОСОБА_2 , чим порушив вимоги статті 27 Закону Україні "Про запобігання корупції", за що заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення.

За порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ч. 1 ст. 27, п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом ГУНП в Чернівецькій області від 14.07.2021 р. №389 за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ч. 1 ст. 27, п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» до заступника начальника ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 244 КАС України, суд зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

- безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, службове розслідування в органах поліції це комплекс заходів, що здійснюються в межах відомчої компетенції з метою збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила, а також визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (надалі - Порядок № 893).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ виданий за наслідками проведеного службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП в Чернівецькій області від 07.05.2021 р. № 494 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", який винесений на підставі листа Управління запобігання корупцією Національної поліції України, яке викладено у довідці від 27.04.2021 р.

Під час розгляду справи по суті, відповідач не надав до суду доказів надходження подання від спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції з вимогою щодо проведення службового розслідування відносно позивача з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VІІ).

Частиною 1 ст. 28 Закону № 1700-VІІ встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно визначення термінів наведених в абз. 9, 12, 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VІІ потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Абзацом 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VІІ визначено, що спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 65-1 Закону № 1700-VІІ особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом приписи були також встановлені в ст. 65 Закону № 1700-VІІ чинній до 30.12.2020.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Управління запобігання корупцією Національної поліції України не є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, за поданням якого може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Отже, за змістом наведених норм видно, що перелік підстав для проведення службового розслідування у разі вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення та/або невиконанню вимог Закону № 1700-VІІ в інший спосіб, є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.п. "з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські.

У відповідності до п.п. "з" п. 1 ч. 1 статті 3 Закону № 1700-VІІ позивач відноситься до суб`єктів відповідальності, на яких поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 1700-VІІ встановлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з п. 6-1, 15 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VІІ до повноважень Національного агентства належать: здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Приймаючи оскаржуваний наказ № 389 від 14.07.2021 р. про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, відповідач послався на порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні вимог п. 1 ч.1 ст. 28 Закону "Про запобігання корупції", п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд вважає висновки відповідача помилковими, оскільки з аналізу Закону України "Про Національну поліцію", обов`язками працівника поліції необхідно вважати забезпечення реалізації завдань, поставлених перед поліцією суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, на переконання суду, може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування у випадку надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, за умови незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Таке дисциплінарне стягнення відповідно до ч. 2 ст. 65-1 Закону № 1700-VІІ застосовується у випадку незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 1440/2177/18, від 10.06.2020 у справі № 560/1779/19.

У даному випадку, на думку суду, підстав для проведення службового розслідування у відповідача не було, оскільки доказів отримання подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК відповідачем до суду не надано.

Крім того, під час розгляду справи по суті відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження незастосування судом до позивача, як особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на нього стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.

Суб`єкт владних повноважень, у свою чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки відповідач діяв не у межах повноважень, визначених законодавством.

Зважаючи на наведені вище норми права та встановлені по справі обставини, доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного наказу відносно позивача, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують його протиправність.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області №389 від 14.07.2021 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення" до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя І.В. Маренич