Ухвала суду № 101687181, 07.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

07 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6432/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2062 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини А2062 (далі – відповідач, ВЧ А2062, військова частина), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування січня 2008 року як базового місяця під час нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.07.2016 до 28.02.2018; зобов`язати ВЧ А2062 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 18.07.2016 до 28.02.2018, ураховуючи січень 2008 року як базовий місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проходження позивачем військової служби у військовій частині з 18.07.2016 по 05.10.2018 йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення, тому він звернувся до суду і рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №400/4171/20 ВЧ А2062 зобов`язано нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 18.07.2016 року по 05.10.2018 року. Відповідач 22.04.2021 нарахував і виплатив йому індексацію грошового забезпечення начебто за вказаний період в сумі 3000,83 грн, однак при цьому не застосував як базовий місяць січень 2008 року, а відтак сума індексація виявилась меншою, ніж має бути, що порушує його права на отримання належного грошового забезпечення. Також зазначає, що визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення за період з 18.07.2016 року по 05.10.2018 року не було предметом спору у справі №400/4171/20, яку розглядав Миколаївський окружний адміністративний суд, що надає йому право на звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою від 27.10.2021 вказаний позов залишений без руху для усунення недоліків. Ухвала виконана, недоліки позову усунуті.

Ухвалою від 02.11.2021 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 25.11.2021 подав відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 26.11.2021 відповідача зобов`язано надати докази.

Відповідач 06.12.2021 виконав ухвалу суду.

Також відповідачем подано клопотання про закриття провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України – у зв`язку з тим, що є таке, яке набрало законної сили рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №400/4171/20, тобто у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Розглянувши клопотання відповідача та перевіривши наявність підстав для закриття провадження у справі, суд виходить з такого.

Касаційний адміністративний суду складі Верховного Суду висловлював правову позицію стосовно застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 260/630/19.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Як установлено судом, у справі №400/4171/20, яку розглядав Миколаївський окружний адміністративний суд, позивач та відповідач тотожні з цією справою. Однак предмет позову та його підстави є відмінними.

Так, у справі №400/4171/20 предметом позову є зобов`язання ВЧ А2062 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 18.07.2016 до 28.02.2018, а підставою слугували ті обставини, що протягом проходження військової служби позивачу за вказаний період індексація взагалі не нараховувалась і не виплачувалась. Отже, спірними були як саме право позивача на проведення індексації грошового забезпечення за певний період часу, так і правомірність бездіяльності відповідача щодо не проведення позивачу згаданої індексації. При цьому питання визначення базового місяця взагалі на вирішення суду не ставилось.

У справі №540/6432/21, що розглядається, фактичним предметом позову є перерахунок індексації грошового забезпечення за той самий період, оскільки у певному розмірі таку індексацію позивачу вже нараховано і виплачено, проте із застосуванням базового місяця для проведення індексації, з яким позивач не погоджується. Отже, змінились як предмет позову, так і його підстави, тому що тепер оспорюється не бездіяльність щодо проведення індексації, а те, яким чином відповідач провів нарахування такої індексації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. 238, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя А.С. Пекний