Рішення № 101686956, 07.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року № 520/19180/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛЕСАДСЕРВІС” до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

04.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОЛЕСАДСЕРВІС” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області за №00191420704 від 16 вересня 2021 року відповідно до якого ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” донарахована загальна сума 796166,25 грн. з яких донараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 636933 грн. та штрафні, фінансові санкції у сумі 159233,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області за №00191420704 від 16 вересня 2021 року, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛЕСАДСЕРВІС”.

За результатом перевірки складено акт №14858/20-40-07-04-08/37298595 від 30.08.2021 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” встановлено порушення п.п. «а» п. 198.1 та абзаців першого-третього п.198.2 ст.198, абзаців першого і другого п.п.198.3 ст.198, п.п. б) п.п.192.1.2 п.192.1 ст.192, п.198.6 ст.198, абзацу дев`ятнадцятого п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VIШ змінами та доповненнями), п. 5 розділу III, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 636 933 грн., у тому числі за липень місяць 2020 року в сумі 302 600 грн. та за жовтень місяць 2020 року в сумі 334 333 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення №00191420704 від 16 вересня 2021 року, відповідно до якого ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” донарахована загальна сума 796166,25 грн. з яких донараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 636933 грн. та штрафні, фінансові санкції у сумі 159233,25 грн.

Так, вищевказане податкове повідомлення - рішення винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатом аналізу правовідносин ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” з ТОВ «ТБ «ХАРКІВЦУКОРЗБУТ» та ТОВ «АП ІМПОРТ».

09.09.2020 року між ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” (Покупець) та ТОВ «ТБ «ХАРКІВЦУКОРЗБУТ» (Постачальник) укладено договір поставки №09/09/20, відповідно якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця цукор далі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Товар, виробництва України, в строки та на умовах, передбачених у цьому Договорі.

Крім того, позивачем надано рахунок на оплату №6 від 13.10.2020 року складений ТОВ «ТБ «ХАРКІВЦУКОРЗБУТ».

На підтвердження транспортування товару позивачем надано товарно-транспортні накладні (а.с. 147 - 153)

Також, за результатом вказаних господарської операції було складено податкову накладну №58 від 13.10.2020 р.

При цьому, розрахунок за вказану господарську операцію відбувався у безготівковій формі згідно з платіжного доручення №7026 від 13.10.2020 року.

Крім того, 09.07.2020 року між ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” (Покупець) та ТОВ «АП ІМПОРТ» (Постачальник) укладено договір поставки №АПІ/2020-21-1, відповідно якого Постачальник зобов`язується передати (поставити) партіями у власність Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення, для вирощування сільськогосподарської продукції.

Позивачем надано видаткову накладну №2316 від 24.07.2020 року на підтвердження отримання товару.

Також, за результатом вказаних господарської операції було складено податкову накладну №73 від 09.07.2020 р.

При цьому, розрахунок за вказану господарську операцію відбувався у безготівковій формі згідно з платіжного доручення №6536 від 09.07.2020 року.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Приписами п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Суд зазначає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” з ТОВ «ТБ «ХАРКІВЦУКОРЗБУТ» та ТОВ «АП ІМПОРТ».

При цьому, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Таким чином, ймовірне порушення ТОВ «ТБ «ХАРКІВЦУКОРЗБУТ» та ТОВ «АП ІМПОРТ» податкового законодавства при фактичному здійсненні господарських операцій з позивачем не впливає на обов`язки ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС”.

За таких обставин, суд вважає, що ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” виконані умови для формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ТБ «ХАРКІВЦУКОРЗБУТ» та ТОВ «АП ІМПОРТ».

Щодо посилань відповідача на відсутність відображення оприбуткування товарів в бухгалтерському обліку ТОВ «ПОЛЕСАДСЕРВІС», суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки №14858/20-40-07-04-08/37298595 від 30.08.2021 перевірка проводилась з 12.07.2021 по 20.08.2021. Термін проведення перевірки продовжувався з 09.08.2021 (тривалістю 10 робочих днів), на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 04.08.2021 № 5756-п.

Відповідно до п.2.9 акту перевірки у періоді, за який здійснювалася перевірка, ТОВ «ПОЛЕСАДСЕРВІС» інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо не проводилися.

Таким чином, контролюючим органом не було призначено інвентаризації під час проведення перевірки підприємства.

Відповідно до п. 198.5 ст.198 ПК України у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, не призначення та не проведення інвентаризації контролюючим органом відповідно до вимог ст.198 ПК України, позбавляє можливості підтвердити висновок відповідача про неоприбуткування відповідного товару на складі позивачем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищевказаних посилань відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00191420704 від 16 вересня 2021 року винесене всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛЕСАДСЕРВІС” (63722, Харківська область, Куп`янський район, с. Петропавлівка, вул. Студентська, 65-а) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області за №00191420704 від 16 вересня 2021 року відповідно до якого ТОВ “ПОЛЕСАДСЕРВІС” донарахована загальна сума 796166,25 грн. з яких донараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 636933 грн. та штрафні, фінансові санкції у сумі 159233,25 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП:43983495, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛЕСАДСЕРВІС” (код ЄДРПОУ 37298595, 63722, Харківська область, Куп`янський район, с. Петропавлівка, вул. Студентська, 65-а) сплачений судовий збір в сумі 11942 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.