Ухвала суду № 101686800, 06.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 грудня 2021 р. Справа № 520/22007/21

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 22.11.2021 року (Вх. №01-26/119619/21), просить суд:

1) до Головного управління Національної поліції - визнати викладені позивачем в позиві 20 фактів порушень службової дисципліни та неправомірних, дій працівників ХРУП №1 відповідаючими дійсності, а рішення ГУНП, зазначених у відповідях ГУНП від 11.02.21. та 30.04.21., незаконними, а саме рішення: про відсутність в діях працівників ХРУП №1 порушень службової дисципліни та неправомірних дій, про відсутність об`єктивного підтвердження викладених позивачем фактів, про відсутність підстав для призначення службового розслідування;

2) до Управління патрульної поліції

2.1) Вимога 1 - визнати незаконними дії, бездіяльність та рішення УПП пов`язаних з розглядом скарг та звернень позивача по подіям 17.12.20 та 19.01.21, а саме: неналежне реагування УПП на позивача та лікаря 17-ї лікарні повідомлення про кримінальні правопорушення (далі повідомлення) патрульних поліцейських по подіям 17.12.20 передані до УПП від ХРУП№1, на повідомлення вказані позивачем у його скаргах до УПП від 22.12.20, зазначених ним у протоколі затримання від 17.12.20 та у протоколах про адміністративне правопорушення від 17.12.20, та неналежне реагування на його повідомлення про кримінальні правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та інших працівників УПП по подіям 19.01.21 передані ним на лінію « 102» 19.01.21, та у скаргах до УПП від 27.01.21. та липня 2021 р. , навіть тоді коли дізнавач Оленченко від 24.02.21 винесла постанову про закриття кримінального провадження відносно позивача по ст. 357 ККУ по подіям 19.01.21, а саме ненаправлення вище вказаних повідомлень про кримінальне правопорушення та матеріалів по ним до ДБР та відмову підтвердити на звернення ДБР вказаних позивачем фактів порушень та неправомірних дій патрульної поліції, працівників УПП та ХРУП№1

- невизнання обох затримань позивача 17.12.20 та 19.01.21 безпідставними

- відмова у повторному розгляді скарг позивача на звернення від 13.07.21

- невостребування необхідної інформації з лікарні N217, з лікарні швидкого медичного реагування по подіям 17.12.20 та 19.01.21, з РЦ БВПД, з ХРУП №1 та відділу дізнання ГУНП для об`єктивного розгляду скарг позивача від 22.12.20 та 27.01.21, 13.07.21

- відмову у проведені службового розслідування по подіям 19.01.21 відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших працівників УПП, які мали взаємодію з позивачем в цей день незалучення представників громадськості для спільного розгляду його скарг та відмову позивачу в виконані статті 90 Закону про поліцію при розгляді його скарг по подіям 17.12.20 та 19.01.21

- непритягнення до дисциплінарної відповідальності всіх учасників подій 17.12.20 та 19.01.21, та виконувачів відділу моніторінгу УПП, які надавали неправдиву інформацію у письмових відповідях та сприяли приховуванню дисциплінарних та кримінальних порушень своїх співпрацівників,

- та рішень УПП, зазначених у відповідях УПП від 11.03.21, 11.06.21, 09.08.21,- незаконними, а саме рішення: про відсутність підстав для повторного перегляду раніше поданих позивачем скарг та звернень, про відсутність порушень службової дисципліни працівників УПП по подіям 19.01.21, про відсутність підстав для призначення службового розслідування по подіям 19.01.21, про притягнення до лише дисциплінарного зауваження, та лише ОСОБА_4 та лише за відсутність відео фіксації по подіям 17.12.20, про відмову у спільному з позивачем перегляді наданих позивачем відеозаписів;

2.2) Вимога 2 - зобов`язати УПП виплатити позивачу компенсацію у розмірі 50.000 грн. - п`ятдесят тисяч гривень на його поштову адресу (с. Липці 62414, вул. Липецька 25, Харківський район, Харківська область, т. 0989159589) за моральну шкоду, нанесену позивачу неналежним реагуванням на його скарги та повідомлення про порушення службової дисципліни та кримінальні правопорушення працівників УПП та патрульних та нанесену позивачу бездіяльністю, діями та рішеннями УПП при розгляді його скарг від 22.12.20, 19.01.21 та інших звернень та надані позивачу відповідей по подіям 17.12.20 та 19.01.21 та нанесену позивачу приховуванням дисциплінарних та кримінальних порушень працівників УПП та патрульних, наданням неправдивої та неповної інформації позивачу у відповідях, не притягненням до дисциплінарної відповідальності усіх учасників його затримання 17.12.20 та подій 19.01.21, відмовою у проведені службового розслідування по подіям 19.01.21 та перешкоджанням позивачу у доступі до правосуддя.

Зі змісту уточненого адміністративного позову та його прохальної частини вбачається, що позивач оскаржує рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Харківській області, які пов`язані з розглядом його звернень (повідомлень), поданих в порядку звернення громадян, так і про вчинення кримінальних правопорушень.

Так, на сторінці 5 уточненого позову зазначено позивачем: "... було порушено інструкцію реагування на кримінальні правопорушення - СОГ на місце події не виїжджали..." (пункт 9 уточненого позову).

На сторінці 10 уточненого позову зазначено позивачем: "... бездіяльність, неналежне реагування на мої повідомлення про кримінальні правопорушення патрульних поліцейських по подіям та порушення Закону про звернення громадян працівниками служби моніторингу УПП та т.в.о. заступника начальника відділу моніторингу УПП Барибіна С..." (пункт 16 уточненого позову).

На сторінці 16 уточненого позову зазначено позивачем: "... коли получили повідомлення від лікаря 17-ї лікарні та коли по подіям 17.12.20 та 19.01.21 згідно моїх заяв та повідомлень не направили за підслідністю до ДБР повідомлена про кримінальне правопорушення скоєне працівниками УПП 17.12.20. та 19.01.21, а в свої рішеннях на мої скарги ГУНП заявило, факти викладені мною свого об`єктивного підтвердження не знайшли і порушень службової дисципліни в діях працівників ХРУП №1 не встановлено... ".

Дослідивши наданий уточнений адміністративний позов з доданими до нього документами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Зміст уточненого адміністративного позову свідчить, що позивач, серед іншого, оскаржує рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Харківській області, які пов`язані з розглядом його звернень (повідомлень) про кримінальні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі частини першої статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Частиною другою статті 214 КПК України, зокрема, визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина третя статті 214 КПК України).

Частиною четвертою статті 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Конституційний Суд України в Рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.

У Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність указаних суб`єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

При цьому Конституційний Суд України в цій справі вирішив, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно із частиною другою статті 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, наведеними правовими нормами визначено суб`єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Оскільки звернення позивача до суду обумовлено, в тому числі, нездійсненням відповідачами передбачених КПК України процесуальних дій, у межах спірних правовідносин позивач і відповідачі діють як учасники кримінального провадження, права і обов`язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 813/1595/18 (провадження № 11-1391апп18) та від 18 грудня 2019 року у справі №560/1679/19 (провадження № 11-1000апп19).

Також, в постанові від 06 лютого 2019 року по справі № 705/406/18 (провадження №11-1199апп18) Верховний Суд дійшов висновку, що та обставина, що відповідь на заяву позивача була надана відповідно до Закону України «Про звернення громадян», не змінює суті спірних правовідносин, оскільки незалежно від того, якими нормами керувався відповідач, надаючи відповідь на заяву позивача про порушення кримінального провадження, це не впливає на його процесуальний статус, а відтак і на те, що його дії і рішення за результатами розгляду цієї заяви можуть бути оскаржені лише за правилами і в порядку, визначеному КПК (пункт 36 зазначеної постанови Верховного Суду).

Згідно ч.6 ст. 21 КАС України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Також, відповідно до пунктів 1, 4, 5 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Зважаючи, що позивачем, зокрема, заявлено позовні вимоги, які мають розглядатись у порядку, встановленому КПК України, чим порушено правила об`єднання позовних вимог, отже наявні підстави для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів, а також уточненого позову з доданими до нього документами.

Суд звертає увагу, що оскільки основні вимоги позивача по справі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, то і решта заявлених в уточненому позові позивачем позовних вимог також не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, а можуть бути предметом судового розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з доданими документами позивачу.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення сплаченого судового збору в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 22, 169, 172, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко