Рішення № 101686610, 06.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5871/21

06 грудня 2021 року м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-9228-17 від 18.02.2021,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-9228-17 від 18.02.2021.

На адресу суду 23.11.2021 надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі щодо вирішення питання про судові витрати з доказами на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.11.2021 призначено судове засідання з розгляду вищевказаної заяви на 06.12.2021.

30.11.2021 надійшла заява представника позивача про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без його участі.

Представником відповідача 06.12.2021 подано клопотання про розгляд заяви в порядку письмового провадження без участі сторони відповідача, в задоволені якої просив відмовити в повному обсязі.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду питання про судові витрати в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За правилами ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

З матеріалів справи видно, що 02.09.2021 між позивачем та адвокатом Шкварок Т.Р. укладено договір №12/21 про надання правничої допомоги (адвокатських послуг), відповідно до предмету якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (а.с.24).

Додатковою угодою до вказаного договору від 06.09.2021 визначено порядок надання та оплати правничої допомоги (адвокатських послуг) при розгляд справи в Тернопільському окружному адміністративному суді за позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання протиправною вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9228-17 від 18.02.2021 на суму 5558,89 грн, що складена відносно ОСОБА_1 , а також зобов`язання Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, привести у відповідність інтегровану картку ОСОБА_1 шляхом виключення з обліку суми боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 8448,00 грн. Сторони погодили, зокрема, що за надання правової допомоги (адвокатських послуг) замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 2000,00 грн. Період сплати винагороди протягом 10 календарних днів з дня набрання рішення суду першої інстанції законної сили. Розмір винагороди (гонорару) за надання правової допомоги визначений у вигляді фіксованої суми та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (а.с.25).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 22.11.2021, в період з 02.09.2021 по 19.11.2021 адвокатом надано замовнику послуги пов`язані з підготовкою, написанням та поданням до Тернопільського окружного адміністративного суду позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, представленням інтересів замовника в суді першої інстанції. Вказані послуги в себе включають: вивчення та аналіз матеріалів справи; аналіз судової практики; попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин; збір та систематизація доказів по справі; підготовка та написання позовної заяви, оформлення копій документів; представництво інтересів замовника в суді першої інстанції. Вартість наданих клієнту послуг становить 2000,00 грн. (а.с.59).

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), №31107/96).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 2000,00 грн. є неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки такі адвокатські послуги як: вивчення та аналіз матеріалів справи; аналіз судової практики; попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин; збір та систематизація доказів по справі; підготовка та написання позовної заяви, оформлення копій документів, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Такі послуги адвоката, як представництво інтересів замовника в суді першої інстанції в ході розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, також не мали місце.

При цьому суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову, а тому, на думку суду, підготовка позову, клопотань, заяв у цій справі, не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до переконання про недотримання вимог ч.3, 5 ст.134 КАС України, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, стягнута має бути сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00грн. з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань шляхом прийняття додаткового рішення.

Керуючись ст.132, 134, 139, 143, 241-246, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-9228-17 від 18.02.2021 задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, код ЄДРПОУ ВП 44143637).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне додаткове рішення складено 06 грудня 2021 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.