Рішення № 101686566, 07.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6450/21

07 грудня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника – адвоката Юзьвака Ігоря Ярославовича звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду одержання компенсаційної виплати по догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період одержання компенсаційної виплати по догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007.

В обґрунтування позову вказано, що в квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про обчислення стажу. З листа відповідача від 29.04.2021 №2129-2133/В-02/8-1900 дізналася, що їй відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007, оскільки в даних персоніфікованого обліку відсутні відомості за цей період.

Позивач не погоджується з такою відмовою та зазначає, що як слідує з довідки Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1702 від 05.08.2020, з 13.01.2005 по 31.07.2007 ОСОБА_1 одержувала компенсаційну виплату призначену їй як особі, яка здійснює догляд за інвалідом 1 групи, що також підтверджується відповідними виписками з її банківського рахунку.

Однак відомості про вказаний період з незрозумілих причин не внесені до системи персоніфікованого обліку, що, на переконання позивача, не може бути підставою для позбавлення її права на зарахування цього періоду до страхового стажу.

Таким чином, вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.

29.10.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.18-19), у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказує, що 21.04.2021 отримано заяву ОСОБА_1 , у якій вона просила надати інформацію щодо страхового стажу.

Листом № 2129-2133/В-02/8-1900/21 від 29.04.2021 позивача повідомлено про зарахований стаж, який складає 26 років 03 місяці (обчислено по 30.09.2014).

Представник відповідача звертає увагу, що період догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007 не зарахований до страхового стажу, оскільки в даних персоніфікованого обліку відсутні дані за цей період.

З огляду на зазначене Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення при відмові у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу та просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.04.2021 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, у якій просила надати відомості щодо страхового стажу для призначення пенсії за віком (а.с.20).

У відповідь на своє звернення отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.04.2021 №2129-2133/В-02/8-1900, з якого вбачається, що період по догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007 не зарахований до її страхового стажу, оскільки в даних персоніфікованого обліку відсутні дані за цей період (а.с.3).

Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні періоду догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007 до страхового стажу, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004, передбачає перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи і встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 11 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Так, відповідно до пункту 9 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 вказаного Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

У спірний період вказана норма була викладена в іншій редакції у пункті 14 статті 11 Закону №1058-IV, відповідно до якого загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребу постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 1 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 (далі – Порядок №558), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги (пункт 5 Порядку №558 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому, як передбачено пунктом 2 статті 14 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), страхувальниками відповідно до цього Закону є: підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9,11 і 12 статті 11 цього Закону.

За осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14, 16 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації (частина шоста статті 20 Закону №1058-IV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На виконання частини шостої статті 20 Закону №1058-IV постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2004 №1092 затверджено Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб”, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1092), який, зокрема, визначає механізм сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом I групи.

За змістом пунктів 3, 8 Порядку №1092 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) обчислення і сплата страхових внесків за вказаних осіб провадиться страхувальниками районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів, з яких виплачується грошове забезпечення, допомога або компенсація.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1092 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум з їх банківських рахунків на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах за місцезнаходженням цих страхувальників.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових норм дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю 1 групи підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню за умови отримання нею компенсаційних виплат, з яких здійснюється відрахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що в свою чергу зумовлює виникнення у такої особи страхового стажу.

Як встановлено судом, з 13.01.2005 по 31.07.2007 ОСОБА_1 одержувала компенсаційну виплату як особа, яка здійснювала догляд за інвалідом 1 групи, що вбачається з довідки Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1702 від 05.08.2020 (а.с.4, 34) та підтверджується відповідними виписками з її банківського рахунку (а.с.5-7).

При цьому страхові внески за таку застраховану особу у спірний період з 13.01.2005 по 31.07.2007 згідно з вищевказаним механізмом мали сплачуватись відповідним органом, який виплачував позивачу згадану компенсацію за рахунок коштів, з яких виплачується компенсація.

У даному випадку позивачу не зараховано до страхового стажу періоду догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007 у зв`язку з відсутністю у відомостях персоніфікованого обліку даних за цей період.

Як слідує з наданої відповідачем довідки форми ОК-5 з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 1998-2015 роки, відомості про сплачені страхові внески за спірний період у реєстрі відсутні (а.с.29 зворот - 30).

При цьому належить звернути увагу, що обов`язок щодо нарахування, обчислення і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків, виконання інших вимог, передбачених цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, закріплений за страхувальником у частині другій статті 17 Закону №1058-IV.

Водночас суд зауважує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, таку відповідальність несе страхувальник, у даному випадку – орган, що в спірний період виплачував ОСОБА_1 компенсаційну виплату як особі, яка здійснювала догляд за особою з інвалідністю 1 групи.

Така обставина не може бути підставою для не зарахування спірного періоду до страхового стажу.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивач у період з 13.01.2005 по 31.07.2007 отримувала компенсацію як особа, що здійснювала догляд за особою з інвалідністю 1 групи, що підтверджується належними і допустимими доказами, та вказує на наявність підстав для зарахування згаданого періоду до її страхового стажу.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007 та наявність обґрунтованих підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13.01.2005 по 31.07.2007.

З огляду на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №1 від 05.10.2021 (а.с.11).

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13 січня 2005 року по 31 липня 2007 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за особою з інвалідністю 1 групи з 13 січня 2005 року по 31 липня 2007 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).

Повний текст рішення складено та підписано 07 грудня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.