Ухвала суду № 101686498, 07.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

07 грудня 2021 року Справа № 480/8555/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючисть плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Родючисть плюс", через представника - адвоката Кузнєцова Артема Сергійовича звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС України в Сумській області від 18.09.2020 року за №1946507/42852904 про відмову в реєстрації податкової накладної №260 від 30 серпня 2020 року.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючість плюс" за № 260 від 30 серпня 2020 року на суму 218779,50 грн.

Ухвалою суду від 10.09.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.10.2021 до суду від представника ГУ ДПС у Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовує пропуском позивачем строку звернення до суду.

03.11.2021 позивачем подано до суду заяву, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення позивачем до суду поважними та поновити цей строк.

Ухвалою суду від 10.11.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин такого пропуску.

01.12.2021 до суду від позивача надійшла заява, в якій просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.

У свою чергу, частина четверта статті 122 передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Зазначені висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.06.2021 по справі № 280/371/19.

Судом встановлено, що рішення відповідача від 18.09.2020 оскаржено 23.09.2020 позивачем в досудовому порядку до ДПС України, за результатами розгляду такої скарги 29.09.2020 прийнято рішення Комісії з розгляду скарг, яким скаргу залишено без задоволення. (а.с. 27-29).

Доказів отримання позивачем рішення від 29.09.2020 матеріали справи не містять і відповідачами суду не надані.

При цьому суд зазначає, що до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення позивач звернувся 23.09.2020, а оскаржено позивачем спірне рішення до суду було 06.09.2021, отже з пропуском встановленого законом шестимісячного строку.

Так у поданому представником позивача клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, представник позивача зазначає, що він не є фахівцем у галузі права і не має спеціальних знань для складення процесуальних документів, зокрема, позовної заяви, йому не відомо було про важливий вплив рішень Верховного Суду з правових висновків застосування норм закону, в тому числі ст. 56.18 Податкового кодексу України.

Проте наведені представником позивача обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом в більш коротші строки, ніж майже через рік після того, як позивач дізнався про порушення своїх прав, матеріали справи не містять.

Посилання позивача на те, що він не є фахівцем у галузі права і не має спеціальних знань для складення процесуальних документів, зокрема, позовної заяви, та йому не відомо було про важливий вплив рішень Верховного Суду з правових висновків застосування норм закону не можуть бути взяті судом до уваги, як належне обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки практика Верховного Суду з цього питання є сталою, а зволікання зі зверненням за правовою допомогою є виключною відповідальнісьтю лише позивача та свідчить про невжиття ним реальних дій для своєчасного захисту свого права. При цьому, укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом не впливає на перебіг строку звернення до суду.

Отже, наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є виключно наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене, суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, зазначені позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладені вище обставини, на переконання суду, причини пропуску строків звернення ТОВ «Родючисть плюс» із даним позовом є неповажними та необґрунтованими, у зв`язку з чим позовна заява про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родючисть плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя А.Б. Діска