Ухвала суду № 101686417, 02.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

02 грудня 2021 року Справа № 480/914/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника відповідача - Пишного Р.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДІ КОМ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ДІ КОМ" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.02.2020 №28810;

- зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області виключити ТОВ «АЙ ДІ КОМ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою від 23.02.2021р. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 23.03.2021р. вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду внаслідок пропущення шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України (т.1, а.с.158-162), оскільки, починаючи з 27 лютого 2020 року, позивачу було відомо про включення товариства до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Зокрема, платник податку, з яким було укладено договір про визнання електронних документів та який мав діючий електронно-цифровий підпис, отримав рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення – 27.02.2020р.

Представник позивача у підготовче засідання не з`явився, подав заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду (т.1, а.с.238-245), в якій зазначив, що системний аналіз норм ПК України свідчить, що податковим законодавством визначено право, а не обов`язок платника податків отримувати від контролюючих органів документи через електронний кабінет, для реалізації якого, а в подальшому і для відмови від якого він повинен подати відповідну заяву. На підставі аналізу ст.56 ПК України та ст.122 КАС України можна зробити висновок, що у разі не використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України) строк оскарження в судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, регулюється пунктом 56.18 ПК України та становить 1095 днів. Крім того, рішення ГУ ДПС у Сумській області від 27.02.2020 №28810 породжує собою триваюче правопорушення, яке виражається у безперервному порушені контролюючим органом з моменту прийняття оскаржуваного рішення прав суб`єкта господарювання, зокрема на виписку та реєстрацію податкових накладних, безперешкодне здійснення підприємницької діяльності та навіть права на розпорядження власним майном, яке може також виражатися у грошових сумах на рахунках платника в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Отже, вказане триваюче правопорушення, яке розпочало своє існування з моменту прийняття оскаржуваного рішення, може завершитися лише у разі або задоволення позову ТОВ «АЙ ДІ КОМ», або відмови у задоволенні позовних вимог, у разі якщо суд прийде до висновку про обґрунтованість рішення ГУ ДПС. Протягом всього строку дії оскаржуваного рішення діяли карантинні обмеження, спричинені поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та неодноразово вводились локдауни, що унеможливлювали здійснення нормальної фінансово- господарської діяльності позивачем, акумулювання ним коштів для сплати судового збору.

Вислухавши у підготовчому засіданні представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази у справі, суд зазначає наступне.

ТОВ «АЙ ДІ КОМ» є підприємством, яке зареєстровано та розпочало здійснювати діяльність починаючи з 2019 року, дата запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 08.05.2019, номер запису: 12741020000017017.

Серед видів діяльності товариства є: код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); код КВЕД 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, пообробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням; код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

27.02.2020 року комісією Головного управління ДПС у Сумській області, створеною на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», прийнято рішення № 28810 щодо відповідності Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, яке було направлено позивачу через електронний кабінет платника.

Відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у спірному рішенні зазначена підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно зі спірним рішенням підставою, відповідно до якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, стала наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування

Не погоджуючись із віднесенням позивача до категорії ризикових суб`єктів господарювання, останній 02.02.2021р. звернувся з даним позовом до суду .

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Дослідження змісту викладених норм вказує на те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Водночас, спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №240/7785/19 зазначав, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Враховуючи те, що рішення комісії щодо включення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання є передумовою для інших дій контролюючого органу, які можуть призвести до відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, оскарження дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості можливе з одночасним оскарженням рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 здійснив правовий висновок, за яким рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Верховний Суд у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119 (адміністративне провадження № К/9901/13872/20) зазначив, що у справах за адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 520/3902/2020.

Судом встановлено, про 26.12.2019 року платником податків ТОВ «Ай Ді Ком» (ЄДРПОУ 42987986) укладено договір про визнання електронних документів з Головним управлінням ДПС у Донецькій області через надсилання Заяви про приєднання, після опрацювання якої платником податків ТОВ «Ай Ді Ком» (ЄДРПОУ 42987986) отримано статус суб`єкта електронного документообігу (СЕД).

Станом на 26.12.2019 у платника податків ТОВ «Ай Ді Ком» (ЄДРПОУ 42987986) діяли ключі керівника ОСОБА_1 , отримані в АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» з терміном дії з 24.12.2019 до 05.09.2020.

07.05.2020 року платником податків ТОВ «Ай Ді Ком» (ЄДРПОУ 42987986) укладено договір про визнання електронних документів з Головним управлінням ДПС у Сумській області через надсилання Заяви про приєднання, після опрацювання якої платником податків ТОВ «Ай Ді Ком» (ЄДРПОУ 42987986) отримано статус суб`єкта електронного документообігу (СЕД).

Станом на 07.05.2020 у платника податків ТОВ «Ай Ді Ком» (ЄДРПОУ 42987986) діяли ключі керівника ОСОБА_1 , отримані в АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» з терміном дії з терміном дії з 05.05.2020 до 04.05.2021.

Згідно з вимогами п.5 розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженому наказом МФУ від 06.06.2017 № 557 (зі змінами) дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за наявності, зокрема, однієї з таких підстав, а саме отримання інформації від кваліфікованого надавала електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника. Таким чином, договір, укладений між платником ТОВ «Ай Ді Ком» (ЄДРПОУ 42987986) та Головним управлінням ДПС у Донецькій області, був діючим до 05.05.2021р., а саме до зміни електронно-цифрового підпису керівника ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог п.15 розділу II Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом МФУ від 14.07.2017 № 637 (зі змінами), користувачами приватної частини Електронного кабінету є платники податків, які здійснили вхід після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Таким чином, за умови наявності діючого електронно-цифрового підпису у суб`єкта господарювання є можливість користуватися приватною частиною Електронного кабінету.

Відповідно до вимог абз.5 п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого наказом КМУ від 11.12.2019 № 1165 (із змінами), платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржуване рішення ГУ ДПС у Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.02.2020 року № 28810 вважається отриманим позивачем 27.02.2020 року, що підтверджується копією прин-скрин сторінки ІТС «Податковий блок» із датою «27.02.2020р.».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач повинен був дізнатися про порушення його прав та законних інтересів в кінці лютого 2020 року, а з позовом до суду звернувся у лютому 2021 року, то позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Враховуючи викладене, позивачем не надано належних доказів та не наведено обґрунтованих обставин, які підтверджували б поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

При цьому щодо посилань представника товариства на те, що протягом всього строку дії оскаржуваного рішення діяли карантинні обмеження, спричинені поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та неодноразово вводились локдауни, що унеможливлювали здійснення нормальної фінансово- господарської діяльності позивачем, акумулювання ним коштів для сплати судового збору, суд вважає необхідним відмітити, що 02.04.2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" продовжено карантин до 22.06.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" карантин продовжено до 31.10.2020 року.

17.07.2020 року набув чинності Закон № 731-IX від 18 червня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (надалі - Закон № 731-ІХ).

Цим законом передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені у зв`язку зі встановленням карантину відповідно Закону № 540-IX від 30 березня 2020 року закінчуються через 20 днів.

Також цим Законом вносяться зміни до процесуальних кодексів (зокрема, до КАС України) та встановлюється, що суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, з наведеного вбачається, що підставою для продовження строку на вчинення відповідних процесуальних дій є неможливість вчинення процесуальних дій у строки, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Водночас суд ураховує, що на підтвердження посилань представника ТОВ « АЙ ДІ КОМ» про його незадовільний майновий стан, який зумовлений саме обмеженнями, що впроваджені у зв`язку з карантином, останнім не надано відповідних доказів, з яких можна зробити висновок про причинно-наслідковий зв`язок зменшення доходів від підприємницької діяльності внаслідок карантинних обмежень.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на території України було запроваджено адаптивний карантин. При цьому, ані робота підприємств, ані робота державних органів та виконання їх функцій не припинена.

Доказів, які підтверджують відсутність у той період можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі позивачем не надано, а лише твердження про відсутність коштів для сплати судового збору без вжиття відповідних заходів не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з порушенням установленого законом строку для звернення до адміністративного суду, матеріали справи не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДІ КОМ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складено 06 грудня 2021 року

Суддя О.О. Осіпова