Ухвала суду № 101685783, 06.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 грудня 2021 рокум. ПолтаваСправа №440/15975/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Суми, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій протиправними, визнання протипрапвною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Суми, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якій просив :

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Суми щодо винесення постанови від 16.04.2021 №61446240;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Суми від 16.04.2021 про закінчення виконавчого провадження №61446240.

Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно зі частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем у прохальній частині позову заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого ОСОБА_1 зазначає, що 10-денний строк ним не пропущений, оскільки про винесення спірної постанови позивач дізнався 25.11.2021. Позивач стверджує у позові, що 25.11.2021 року він отримав лист від відповідача у відповідь на свій запит. З цього листа дізнався про винесення оскаржуваної постанови та отримав ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження.

Предметом оскарження є постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №61446240, яка датована 16.04.2021.

З позовною заявою до суду про визнання протиправною та скасування вказаної постанови ОСОБА_1 звернувся 26.11.2021, відрахувавши на підставі вищевикладеного, строк звернення з 25.11.2021 року.

Однак при цьому ОСОБА_1 не надає жодних доказів того, коли саме він отримав цю відповідь. При цьому лист підрозділу ДВС, з якого, як стверджує ОСОБА_1 , він дізнався про оскаржувану постанову - датований ще 30.09.21. Отримання його 25.11.2021 року, майже через 2 місяці, не є можливим з огляду на правила роботи поштових установ.

Тому для підтвердження дати отримання листа начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у Полтавській області від 30.09.2021 позивачу слід надати до суду копію конверту поштової установи, в якому був цей лист направлений на його адресу.

Крім того, суд звертає увагу, що листом ВПВР від 30.09.2021, з якого начебто ОСОБА_1 дізнався про закриття виконавчого провадження, що порушило його права, йому не було направлено копію постанови про закриття виконавчого провадження. Лише повідомлено ідентифікатор, через який ОСОБА_1 має можливість ознайомитись зі вказаною постановою через автоматизовану систему виконавчого провадження.

Однак зазначений ідентифікатор був зазначений відповідачем ще у постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2020 та, відповідно, відомий ОСОБА_1 .

При цьому позивач не зазначає підстав, які унеможливлювали б його можливість скористатися ідентифікатором раніше та ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження на сайті Мін`юсту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду, визначений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до частини сьомої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

26.05.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" від 27.04.2021 №1416-IX, яким частину 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України викладено у наступній редакції: "У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів".

Так, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою через систему "Електронний суд".

Разом з цим заявник не надав суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви з доданими до неї документами.

Крім того, за приписами частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із частиною другою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Позивач обґрунтовує порушення своїх прав та законних інтересів прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження. Однак, до матеріалів позовної заяви не додає копію спірної постанови, інших матеріалів виконавчого провадження, хоча автоматизована система виконавчого провадження передбачає можливість збереження та друку матеріалів виконавчого провадження.

Крім того, позивачем не сплачено судового збору.

У позові представник позивача вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України про судовий збір та додає до позову копію пенсійного посвідчення, з якого слідує, що він є учасником бойових дій.

Вказаний пункт вказаного закону дійсно передбачає звільнення від сплати судового збору для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України - однак тільки у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них регулюються Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі – Закон №3551-XII).

Частиною другою статті 4 Закону №3551-ХІІ встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону №3551-XII.

Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19).

Водночас суд зауважує, що серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного статтею 12 Закону №3551-XII, немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогою про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про закриття виконавчого провадження.

Право оскарження дій державного виконавця є загальним для будь-якого учасника виконавчого провадження та не витікає з наявності у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги, то загальна сума судового збору, що підлягає сплаті, становить 908,00 грн х 2 = 1816,00 грн.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Суми, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій протиправними, визнання протипрапвною та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду позовної заяви з додатками; копій оскаржуваної постанови; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом; документа про сплату судового збору в розмірі 1816,00 грн (отримувач : ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 37959255, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA588999980313101206084016712, призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Роз`яснити, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-ІХ від 18.06.2020 суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.С. Шевяков