Рішення № 101685036, 06.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 р. № 400/3737/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м.Миколаїв, 54001, про:визнання незаконним та скасування наказу від 12.04.2021 № 595 в частині; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Миколаївській області (далі – відповідач або ГУНП в Миколаївській області) з вимогами:

визнати незаконним та скасувати накази начальника Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області № 595 від 12.04.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції ГУНГІ області» в частині звільнення зі служби в поліції офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Первомайського районного відділу поліції ГУ1ІП в Мколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 та №216 о/с від 19.04.2021 року «По особовому складу», яким звільнено зі служби в поліції за ст..77 ч.1 п.6 Закону України «Про Національну поліцію» капітана ОСОБА_1 (0074243) дільничного офіцера поліції сектору провенції відділення поліції №2 Первомайського відділу поліції;

зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Миколаївській області поновити на службі в поліції на посаді офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Первомайського районного відділу поліції ГУН1І в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Ухвалою від 16.06.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив в позові, що з 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 26.02.2020 року позивач обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Первомайського районного відділу поліції ГУН1І в Миколаївській області у званні капітана поліції. 17.01.2021р. наказом начальника ГКНП в Миколаївській області №595 позивача звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Позивач вважає такий наказ безпідставним, оскільки підстави звільнення визначені за результатами службового розслідування є такими, що не відповідають дійсності. Позивач вважає, що він жодного разу не допускав надання незаконних дозволів на право носіння зброї, завжди перевіряв у громадян всі необхідні документи та підстави для надання дозволу. За весь період його служби на позивача не надходило жодної скарги з боку громадян. Навіть, якщо дійсно на виявлених дозволах має місце відтиск не тої печатки чи є незрозумілим підпис посадової особи це, на думку позивача, формальні порушення, які не тягнуть за собою ніяких наслідків за умови, що громадяни мали законне право на отримання таких дозволів. Більш того, ці порушення могли виникнути за наявності будь-яких об`єктивних обставин, як то відсутність на той момент на місці керівника чи самої печатки. Своє звільнення позивач вважає протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що Наказом ГУНП в Миколаївській області №216 о/с від 19.04.2021 реалізоване накладення дисциплінарного стягнення та ОСОБА_1 , звільнено з поліції на підставі п.6 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію». ГУНП в Миколаївській області зазначає, що звільнення позивача з поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування. При цьому, проведення такого розслідування та встановлення обставин фактичної дійсності законодавцем віднесено до компетенції відповідача. Службове розслідування відносно дій капітана поліції ОСОБА_1 проведено у повній відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893. В задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Доводи відповідача викладені у відзиві позивач вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на висновках службового розслідування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні 08.07.2021р. позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих письмових пояснень, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору.

Судове засідання, яке суд призначав на 08.07.2021р., в подальшому було відкладено на 20.07.2021р.

У судове засідання 20.07.2021р. сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином - повістками суду, які сторони отримали своєчасно, про що свідчать поштові повідомлення про вручення таких повісток.

20.07.2021р. позивач надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У ч. 9 ст. 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін у сдовому засіданні 08.07.2021р., дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію” у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Предметом судового розгляду даної справи є перевірка та дотримання суб`єктом владних повноважень процедури звільнення, передбачена Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також порядку встановлення дисциплінарного проступку, який передбачений наказом МВС України № 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Інструкція та Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом ст. З Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

1 1) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію поліцейський повинен неухильно дотримуватись нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Окрім того, поліцейський як представник держави зобов`язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як в службовий, так і в позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.

Положеннями ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського.

Так, п. 6 ч. 1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та незаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Як визначено Дисциплінарним статутом, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що 26.01.2021 до ГУНП в Миколаївській області надійшла доповідна записка т.в.о. заступника начальника ГУНП підполковника поліції Гончаренка І.Є. «Про результати проведення перевірки відділення поліції № 2 Вознесенського РУП ГУНП», за результатами якої виявлено ознаки можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками зазначеного підрозділу поліції ГУНП.

Для з`ясування обставин та на підставі доповідної записки т.в.о. заступника начальника ГУНГІ підполковника поліції Гончаренка І. Є. наказом ГУНП в Миколаївській області № 109 від 26.01.2021 призначено службове розслідування.

В ході службового розслідування встановлено, 24.01.2021 під час проведення обшуку слідчими СВ ГУНП в Миколаївській області за місцем мешкання ОСОБА_2 АДРЕСА_2 було вилучено дозвіл № НОМЕР_1 виданий Доманівським ВП від 11.01.2017 на носіння та зберігання мисливської гладко ствольної зброї «Hatsan» 12 калібру № НОМЕР_2 .

У ході огляду дозволу на право носіння та зберігання МГЗ НОМЕР_1 виявлено, що він скріплений печаткою «Дозвільна система», що не відповідає вимогам наказу МВС України № 622 від 21.08.1998. Крім цього, на дозволі, у графі «Начальник», стоїть підпис, який візуально не є ідентичним до підпису начальника Доманівського відділення поліції Вознесенського ВП ГУНП, станом на 11.01.2017, майора поліції ОСОБА_3 .

Дозвіл на зброю ОСОБА_2 був виданий інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Доманівського відділення поліції Вознесенського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 .

Окрім того, печатка «Дозвільна система», зареєстрована у журналі № 52 «Обліку печаток та штампів» колишнього Доманівського відділення поліції Вознесенського ВП ГУНП, а нині відділення поліції № 2 Вознесенського РУП ГУНП, за № 17 та видана (під підпис) 02.01.2017 інспектору КОЗ ДС СП Доманівського відділення поліції Вознесенського ВП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 .

Опитаний під час проведення службового розслідування 26.01.2021 капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що 11.01.2017 після збору відповідних документів на подовження дозволу на зброю ОСОБА_2 ним був виданий дозвіл серії АА № 487435 терміном дії з 11.01.2017 по 11.01.2020. На вказаному бланку дозволу на зброю ним було проставлена печатка «Дозвільна система», замість гербової печатки, як того вимагають норми чинного законодавства, що йому було відомо. Крім цього, в бланку у графі «Начальник» стоїть підпис не майора поліції ОСОБА_3 , а підпис зроблений ним особисто, замість підпису керівника. Вказані дії він вчинив з власної неуважності та необачності і не переслідував жодних корисливих мотивів. Грошових коштів за видачу бланку, що не відповідає вимогам законодавства, не отримував.

При проведенні подальшої перевірки контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Доманівського відділення поліції Вознесенського ВП ГУНП 03.02.2021 надійшов рапорт начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи вказаного підрозділу капітана поліції ОСОБА_4 про те, що цього ж дня, під час особистого прийому громадян до нього звернувся мешканець смт. Доманівка, Миколаївської області ОСОБА_5 , з метою продовження терміну дії дозволу на належну йому мисливську гладкоствольну зброю. Під час огляду наданих ОСОБА_5 документів установлено, що бланк дозволу виданий Доманівським ВП Вознесенського ВП не відповідає вимогам наказу МВС України від 21.03.1998 № 622, а саме: на зазначеному бланку відсутній порядковий номер бланку дозволу, відсутня гербова печатка органу, який видає дозвіл та відсутні дані посадової особи, (керівника підрозділу) та на бланку нанесений підпис, який викликає сумніви щодо належності саме начальнику органу, що видав такий дозвіл. З наданих громадянином ОСОБА_5 пояснень з`ясовано, що вказаний дозвіл йому було видано інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Доманівського ВП капітаном поліції ОСОБА_1 .

Крім того матеріами службового розслідування встановлено, що у ході перевірки особових справ власників зброї було встановлено, що дозволи на право зберігання та носіння МГЗ і газової зброї закінчились у ряда громадян, у той же час, з метою маскування прорахунків у роботі, інспектор з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Доманівського відділення поліції Вознесенського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог п. 18.1,18.2,18.3,18.5 глави 18 Методичних рекомендацій Положення про ІІПС ОВС України, затвердженого наказом МВС України від 12.10.2009 № 436, вніс недостовірні відомості до електронних карток обліку зброї ІП «Зареєстрована зброя» ІІПС ОВС, про продовження строків дії дозволів на право зберігання та носіння МГЗ і газової зброї вище зазначеним громадянам, але фактично матеріали щодо продовження строків дії дозволів на зброю в особових справах відсутні.

Також громадяни відповідні громадяни отримали дозволи на придбання МГЗ без повного переліку необхідних документів, в особових справах відсутні (страхові поліси, довідки про відсутність судимості, рапорта по перевірці за місцем проживання ДОП, довідки про вивчення матеріальної частин зброї, правил поводження з нею та її застосування), заяви вищевказаних громадян не зареєстровані та не завізовані начальником відділення, дозволи на право зберігання та носіння МГЗ закінчились.

Під час перевірки сейфу вилученої добровільно зданої, знайденої вогнепальної (холодної) зброї і боєприпасів до неї встановлено, що д-ть одиниць різноманітної зброї, зберігається із порушенням строків зазначених у п. 13, 14, 15 Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї затвердженої наказом МВС України від 31.05.1993 № 314.

Разом з цим, 06.02.2021 до Вознесенського РУП надійшов рапорт капітана поліції ОСОБА_4 про те, що 06.02.2021 під час перевірки в смт. Доманівка, Миколаївської області, власників мисливської гладко ствольної зброї, з метою профілактики щодо недопущення порушень правил зберігання та носіння такої зброї виявлено факти можливої підробки 44 бланків дозволів на належну громадянам зброю, які містили наведені вище порушення.

Відповідно до наданих пояснень вищевказаних громадян, дозволи їм було видано інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Доманівського ВГІ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївської області капітаном поліції ОСОБА_1 .

Додатково опитаний 11.03.2021 у ході службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 повідомив, що йому було надано на огляд 45 копій бланків дозволів на зброю (номера дозволів та прізвища власників зброї вказані вище) і він не пам`ятає чи саме він видавав тим громадянам дозволи та ставив у бланках видану йому для службової діяльності печатку «Дозвільна система». Хто ставив підпис у графі «Начальник» у наданих йому на огляд бланках дозволів на зброю не пам`ятає. Чи був це саме начальник відділення поліції або особа яка його заміщає точно сказати не може. Печатку «Дозвільна система» він нікому не передавав та вона постійно зберігалась у його службовому кабінеті № 9, ключ від якого знаходився у нього. Справи і бланки дозволів на зброю, які передавались йому громадянами на продовження терміну, зберігались у шафі для документів (не залізний сейф). Сторонні особи доступу до службового кабінету № 9 Доманівського ВП не мали. Вчинення дисциплінарного проступку зі свого боку визнає та зобов`язується у подальшому в службовій діяльності подібного не допускати.

Такі пояснення позивача зафіксовані в матеріалах службового розслідування.

Всі вищезазначені 45 дозволи в подальшому були вилучені у громадян.

Вилучення у громадян дозволів на право носіння та зберігання зброї, що в значній мірі обмежило їх права щодо розпорядження придбаною у законний спосіб зброєю, викликало значне обурення серед населення та підірвало авторитет Національної поліції у очах громадян.

Крім того, всі зазначені вище відомості за вказаними фактами були внесені в ЄРДР на направлені для подальшого розслідування в ДБР.

Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів передбачений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077, яким затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів) далі - Інструкція).

Згідно п.2.5 Інструкції залежно від виду дозволів, що видаються, вони підписуються відповідно керівником МВС України та його заступниками, начальником ДГБ МВС, начальником ГУМВС, МВС його заступником - начальником міліції громадської безпеки, начальником УГБ ГУМВС, УМВС та начальником відділу дозвільної системи УГБ (ВГБ) ГУМВС, УМВС, а в міськрайорганах-начальниками або їх заступниками і скріплюються гербовою печаткою органів внутрішній справ.

Вимогами п. 2.7. Інструкції передбачено, що оформлений відповідний дозвіл видається керівникам підприємств, установ, організацій, а також громадянам після пред`явлення документа, що посвідчує особу. У загонах воєнізованої охорони (далі - ВОХОР) видача дозволів на зберігання відомчої зброї здійснюється на ім`я командирів, начальників команд або окремих підрозділів.

2.8. Видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

Підставою для видачі дозволу на право відкриття та функціонування пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування є заява суб`єкта господарської діяльності, що подається за територіальною належністю до ГУМВС, УМВС, у якій зазначаються: найменування суб`єкта господарської діяльності, код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів, місце і дата реєстрації, місцезнаходження, прізвище, ініціали керівника, службовий телефон, а також мета звернення.

До заяви додаються:

відомості про наявність матеріальної бази для проведення навчання;

відомості про осіб, які відповідають за відкриття та функціонування пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, проводять навчання та мають доступ до зброї, яка буде використовуватися (використовується) в пункті, охороняють пункт (особові листки з обліку кадрів);

медичні довідки встановленого зразка для отримання дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної системи (далі - медична довідка), службовий телефон, номер та дата наказу про призначення;

відомості про місце проведення практичних стрільб;

інформація про наявність зброї та дозвіл на її зберігання за умови зберігання та використання зброї на цьому об`єкті;

платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.

Виходячи з матеріалів справи, виконання обов`язків за цим напрямком роботи покладено на інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Доманівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 з 02.02.2015 по 26.02.2021.

Відповідно до посадової інструкції інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Доманівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 (наявна в матеріалах справи), до основних завдань останнього відносилося:

- п. 2.2 - запобігання порушенням виготовлення, придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної калібру 4.5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду зброї і холодної зброї, боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів, попередження випадків їх втрат, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою;

- п. 2.4 - видача дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання вогнепальної, газової зброї та боєприпасів до неї;

- п. 2.10 - проводити контроль та ведення службової документації по роботі згідно Наказу МВС України № 622/98 року.

До заборон відносилось:

- п. 3.1 - невиконання або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків та (або) невикористання наданих прав;

- п. 3.4 - невиконання або неналежне виконання вимог нормативних Документів НПУ та ГУНП області та законних розпоряджень керівництва;

- п. 3.5 - порушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним трудовим, адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

Таким чином, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Доманівського ВП капітаном поліції ОСОБА_1 під час розгляду звернень фізичних та юридичних осіб не забезпечено належне опрацювання матеріалів щодо оформлення дозволів зазначеним особам на придбання, перевезення, зберігання та носіння предметів та матеріалів, на які поширюється дія дозвільної системи, а також видача дозволів на придбання, перевезення, зберігання та носіння предметів та матеріалів з порушенням вимог Інструкції, що підтверджується наявними в матеріалах службового розслідування.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.

Згідно службової характеристики, капітан поліції ОСОБА_1 за період проходження служби в органах Національної поліції України зарекомендував себе негативно. Через низьку особисту дисциплінованість та відповідальність, свої потенційні можливості на службі не реалізував. Не належним чином виконує доручення безпосереднього керівництва, не має особливих досягнень, в роботі не проявляє ініціативу. При вирішенні службових завдань допускає зволікання. Володіє слабким почуттям відповідальність за доручену ділянку роботи. Не підвищує рівень професійної підготовки.

Відповідно до нормативних документів, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Порушення Присяги працівника поліції - це скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

З урахуванням викладеного, дисциплінарною комісією зроблено висновок, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушив закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут Національної поліції України, Присягу на вірність Українському народові, правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС від 09.11.2016 №1179, тобто, вчинив діяння несумісне з проходженням служби, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Крім того, якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ.

Отже, з огляду на вищевикладене підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

В ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії було надано оцінку проступку, обставинам, за яких він був вчинений, особі порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку позивача та його ставлення до служби, а також порушення право громадян на придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, що призвело до розголосу серед населення інформації негативної спрямованості стосовно якостей поліцейського та, таким чином, набуло суспільного резонансу, викликало обурення населення, чим було підірвано авторитет, престиж та довіру з боку населення до Національної поліції України у цілому.

У статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» наведено текст присяги працівника поліції: «усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв`язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Даний правовий висновок зазначено і у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а.

В контексті наведеного та за наслідком аналізу наведених вище обставин, дисциплінарна комісія доходить висновку про те, що позивач своїми діями допустив систематичне порушення норм Інструкції № 622, тобто вчинив дисциплінарний проступок, який з урахуванням загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов`язків на службі в органах поліції.

Таким чином, аналізуючи зібрані наявні у справ докази, суд вважає, що за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIІI, щодо обов`язку поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІIІ, щодо обов`язку поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, вимог п. 1 та п. 3 розділу 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила), щодо обов`язку поліцейського під час несення служби неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами, у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків, що призвело до розголосу серед населення інформації негативної спрямованості стосовно якостей поліцейського та, таким чином, набуло суспільного резонансу, викликало обурення населення, чим було підірвано авторитет, престиж та довіру з боку населення до Національної поліції України у цілому, беручи до уваги вчинення діяння проти інтересів служби, яке суперечить покладеним на поліцейського обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, враховуючи негативну службову характеристику, неналежне попереднє ставлення до служби, дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Первомайського районного відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 підлягав звільненню зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України».

На підставі наявного у справі висновку службового розслідування ГУНП в Миколаївській області відповідачем було прийнято рішення про звільнення позивача зі служби поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" та видано оперативний наказ ГУНП в Миколаївській області №595 від 12,04.2021, яким вирішено питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накласти стягнення у вигляді звільнення з поліції.

Суд вважає, що Наказом ГУНП в Миколаївській області №216 о/с від 19.04.2021 реалізоване накладення дисциплінарного стягнення та ОСОБА_1 , звільнено з поліції на підставі п.6 ч.1.ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».

ГУНП в Миколаївській області зазначає, що звільнення позивача з поліції відбулось саме у зв`язку з порушенням позивачем службової дисципліни, що підтверджено результатами службового розслідування. При цьому, проведення такого розслідування та встановлення обставин фактичної дійсності законодавцем віднесено до компетенції відповідача.

З урахуванням висновків зроблених судом по даній справі, на думку суду службове розслідування відносно дій капітана поліції ОСОБА_1 проведено у повній відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893.

Таким чином, на думку суду, прийнятий ГУНП в Миколаївській області наказ про звільнення позивача зі служби в поліції, цілком прийнято у передбачений законом спосіб та доведений у повному обсязі службовим розслідуванням, а тому позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності законно та обґрунтовано і оскаржуваний наказ не підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За встановлених обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що оскаржувані позивачем накази є правомірними та прийнятими відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов