Рішення № 101684880, 07.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/14103/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання протиправною бездіяльності та дії, зобов`язати вчинити дії,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144). Позивач просить суд:

визнати протиправними дії Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України, щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування в період часу, який вказаний у архівній довідці від 05.08.2021 №1603/15/П-770 виданою Галузевим державним архівом Державної прикордонної служби України (2012-2018) у розмірі 5% посадового окладу при законодавчо встановленому від 10% до 30% розміру від посадового окладу;

зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , винагороду за бойове чергування за період часу, який вказаний у архівній довідці від 05.08.2021 №1603/15/П-770 виданою Галузевим державним архівом Державної прикордонної служби України (2012-2018), згідно додатку №25 до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” із розрахунку 4% за бойове чергування в розмірі від 10% до 30% розміру від посадового окладу, з урахуванням виплачених сум;

визнати протиправними дії Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України щодо не включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій” до складу сум грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислювалися та виплачувалися у 2016 та 2017 – грошова допомога на оздоровлення передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;

зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України перерахувати ОСОБА_1 суми грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017, включивши суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій” за відповідний місяць до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюються грошова допомога на оздоровлення;

виплатити ОСОБА_1 , перераховану (збільшену) суму, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017, вирахувавши вже попередньо виплачені суми.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 повідомила, що наказом начальника Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби від 14.05.2021 №154 о-с, старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв`язку із закінченням строку контракту, наказом начальника Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби від 15.06.2021 №188-ос ОСОБА_1 виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення Львівського прикордонного загону. Позивач зазначає, що відповідно зі змісту архівних відомостей за 2018, архівних відомостей за 2008-2017 та архівної довідки від 05.08.2021 №1603/15/П-770 про виплату грошової винагороди за бойове чергування, за усі місяці, коли позивач виходив на бойове чергування, він отримав фіксовану винагороду у розмірі 5% посадового окладу незалежно від кількості бойових чергувань. Позивач не погоджується із сумою виплат винагороди за бойове чергування, вважає її неарґументованою та такою, що не відповідає правовим нормам законодавства України. Оскільки така винагорода мала вираховуватись у розмір 4% від посадового окладу за кожен вихід на бойове чергування у максимальному розмірі, тобто 30% посадового окладу на місяць. Також зазначає, що відповідачем розраховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017 без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась позивачу відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій”. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 28.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнає, просить в задоволенні позовних вимог відмовити з мотивів їх безпідставності. Вказує, що розмір винагороди за бойове чергування не є сталим та залежить від розміру затвердженого фонду грошового забезпечення, від кількості днів чергування. Наказами Адміністрації Державної прикордонної служби “Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України” відповідно до пункту 7 постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 передбачений максимальний розмір виплати винагороди за бойове чергування (бойову службу) у розмірі 50% від розміру встановленого в додатку 25 до вказаної постанови КМУ, а саме 5% від посадового окладу. Позивачу нараховувалась та виплачувала винагорода за бойове чергування (бойову службу), що становить 5% посадового окладу відповідно до вищезазначених наказів. Також зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, визначена Постановою №889 та Інструкцією №73, має тимчасовий характер, а тому не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується одноразова грошова допомога, передбачена п.2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, визначений статтею 122 КАС України.

Відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 01.06.2020 №52 “Про припинення діяльності військової частини 1494 у результаті реорганізації”, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено діяльність Мостиського прикордонного загону, військової частини 1494 (ідентифікаційний код 14321699), правонаступником визначено військову частину 2144 (Львівський прикордонний загін).

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що строк звернення до суду про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення, усіх виплат) не обмежується будь-яким строком. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа №240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17). Щодо суми виплат винагороди за бойове чергування вважає її неаргументованою та також, що не відповідає правовим нормам законодавства України, оскільки така винагорода мала вираховуватись у розмірі 4% від посадового окладу за кожен вихід на бойове чергування, а коли таких виходів було 8 і більше за календарний місяць, то вступала в дію норма про максимальний розмір такої винагороди у розмірі 30% посадового окладу. Також зазначає, що відповідачем розраховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017 без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалась позивачу відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій”. Просить позов задовольнити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходила військову службу в Державній прикордонній службі України. Відповідно до наказу начальника 7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України м. Львів №154-ОС від 14.05.2021 ОСОБА_1 звільнена з військової служби у зв`язку із закінченням контракту; відповідно до наказу начальника 7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України м. Львів №188-ос від 15.06.2021 з 15.06.2021 виключена зі списків особового складу та знята з усіх видів забезпечення.

Відповідно до архівної довідки від 05.08.2021 №1603/15/П-770 , у 2012 році наказом від 08.02.2012 №138 ОСОБА_1 в січні 2012 року виплачено 5% посадового окладу за 18 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 13.03.2012 №279 за лютий 2012 року виплачено 5% посадового окладу за 19 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 11.04.2012 №409 за березень 2012 виплачено 5% посадового окладу за 3 дні участі у бойовому чергуванні; наказом від 29.04.2012 №486 за квітень 2012 виплачено 5% посадового окладу за 9 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 08.06.2012 №668 за травень 2012 виплачено 5% посадового окладу за 18 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 11.07.2012 №856 за червень 2012 виплачено 5% посадового окладу за 14 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 09.08.2012 №970 за липень 2012 виплачено 5% посадового окладу за 10 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 09.10.2012 №1251 за вересень 2012 виплачено 5% посадового окладу за 19 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.11.2012 №1425 за жовтень 2012 виплачено 5% посадового окладу за 17 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.12.2012 №1590 за листопад 2012 виплачено 5% посадового окладу за 14 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 11.01.2013 №13 за грудень 2012 виплачено 5% посадового окладу за 19 днів участі у бойовому чергуванні; у 2013 році наказом від 12.02.2013 №130 за січень 2013 виплачено 5% посадового окладу за 18 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 11.03.2013 №13 за лютий 2013 виплачено 5% посадового окладу за 19 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 09.04.2013 №283 за березень 2013 виплачено 5% посадового окладу за 12 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 11.06.2013 №430 за травень 2013 виплачено 5% посадового окладу за 19 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 12.08.2013 №591 за липень 2013 виплачено 5% посадового окладу за 9 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.09.2013 №666 за серпень 2013 виплачено 5% посадового окладу за 19 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 0.10.2013 №743 за вересень 2013 виплачено 5% посадового окладу за 20 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 08.11.2013 №815 за жовтень 2013 виплачено 5% посадового окладу за 15 днів участі у бойовому чергуванні; у 2015 році наказом від 12.01.2016 №11 за грудень 2015 виплачено 5% посадового окладу за 20 днів участі у бойовому чергуванні; у 2016 році наказом від 10.02.2016 №53 за січень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 18 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.03.2016 №110 за лютий 2016 виплачено 5% посадового окладу за 22 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 11.04.2016 №169 за березень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 20 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.05.2016 №227 за квітень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 20 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.06.2016 №289 за травень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 21 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.07.2016 №368 за червень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 18 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.08.2016 №445 за липень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 22 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.09.2016 №499 за серпень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 14 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.10.2016 №573 за вересень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 22 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 09.11.2016 №641 за жовтень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 11 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 08.12.2016 №704 за листопад 2016 виплачено 5% посадового окладу за 6 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 06.01.2017 №9 за грудень 2016 виплачено 5% посадового окладу за 22 днів участі у бойовому чергуванні; у 2017 році наказом від 06.02.2017 №60 за січень 2017 виплачено 5% посадового окладу за 4 дні участі у бойовому чергуванні; наказом від 09.03.2017 №98 за лютий 2017 виплачено 5% посадового окладу за 10 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 07.04.2017 №129 за березень 2017 виплачено 5% посадового окладу за 11 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 11.04.2017 №169 за квітень 2017 виплачено 5% посадового окладу за 9 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 08.06.2017 №219 за травень 2017 виплачено 5% посадового окладу за 10 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 06.07.2017 №272 за червень 2017 виплачено 5% посадового окладу за 7 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 06.09.2017 №385 за серпень 2017 виплачено 5% посадового окладу за 5 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 09.10.2017 №432 за вересень 2017 виплачено 5% посадового окладу за 3 дні участі у бойовому чергуванні; наказом від 07.11.2017 №480 за жовтень 2017 виплачено 5% посадового окладу за 7 днів участі у бойовому чергуванні; наказом від 10.01.2017 №5 за лютий 2017 виплачено 5% посадового окладу за 19 днів участі у бойовому чергуванні; у 2018 році наказом від 05.02.2018 №9 за січень 2018 виплачено 5% посадового окладу за 16 днів участі у бойовому чергуванні.

Відповідач роз`яснює, що цими наказами ОСОБА_1 призначена винагорода за бойове чергування в розмірі 5% посадового окладу (10% посадового окладу*50%), - в максимальному розмірі, визначеному головним розпорядником бюджетних коштів.

Згідно архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2017 роки останній було виплачено : у серпні 2016 року та серпні 2017 року допомогу на оздоровлення у розмірі 5378,72 грн. та 5398,73 грн., відповідно, без включення до складу місячного забезпечення, як розрахункової величини для обрахунку допомоги щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій” .

При цьому, в період 2016-2017 році, ОСОБА_1 , щомісячно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, визначена постановою КМУ №889.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача щодо виплати винагороди за бойове чергування в меншому розмірі та не виплати допомоги на оздоровлення у серпні 2016 року та серпні 2017 року у повному розмірі стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України та зобов`язання Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити винагороду за бойове чергування за період часу, який вказаний у архівній довідці від 05.08.2021 №1603/15/П-770 виданою Галузевим державним архівом Державної прикордонної служби України (2012-2018), згідно додатку №25 до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” із розрахунку 4% за бойове чергування в розмірі від 10 до 30% розміру від посадового окладу, з урахуванням виплачених сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №1294 від 07.11.2007 (далі – Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Суд відхиляє аргументи відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 КАС України. Суд враховує, що винагорода за бойове чергування є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців та входить до складу їх грошового забезпечення/заробітної плати. Звернення до суду з позовом про стягнення належних працівникові сум заробітної плати не обмежуються будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Відповідно до додатку 25 Постанови №1294 військовослужбовці у частинах і підрозділах ракетних військ, у частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил, які несуть бойове чергування з протиповітряної оборони України, розвідувальних (спецпризначення) з`єднаннях, частинах і підрозділах, на прикордонних заставах, у складі екіпажів літаків, вертольотів, кораблів і катерів Держприкордонслужби за час бойового чергування (бойової служби) отримують винагороду за бойове чергування (бойову службу) від 10 до 30 відсотків посадового окладу.

Пункт 2 Постанови №1294 регламентував, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи). Водночас пункт 7 Постанови №1294 визначав, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру.

Адміністрація Державної прикордонної служби України на виконання Закону України “Про Державну прикордонну службу України” та Постанови №1294, з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом №425 від 20.05.2008 затвердила Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (чинна на час спірних правовідносин, далі – Інструкція №425), що містить такі положення:

підпунктом 3.17.1. пункту 3.17 розділу ІІІ “Додаткові види грошового забезпечення” Інструкції №425 військовослужбовцям прикордонних застав (відділень відділів прикордонної служби), які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, екіпажів літаків, вертольотів, що несуть бойову службу з безпосередньої охорони державного кордону на державному кордоні, екіпажів кораблів, катерів за час бойового чергування (бойової служби) з охорони державного кордону України та виключної (морської) економічної зони України виплачується винагорода за бойове чергування (бойову службу).

Підпунктом 3.17.2. пункту 3.17 цієї Інструкції №425 визначено, що винагорода за бойове чергування (бойову службу) військовослужбовцям виплачується в таких розмірах на місяць:

- екіпажів літаків і вертольотів за час бойової служби вночі (22-00 - 6-00), - 5 відсотків посадового окладу за кожний виліт з охорони державного кордону України та виключної (морської) економічної зони України, але не більше 30 відсотків на місяць;

- іншим військовослужбовцям, які згідно з підпунктом 3.17.1 цієї Інструкції мають право на винагороду, а також військовослужбовцям, прикомандированим на прикордонну заставу (відділення відділу прикордонної служби), корабель, катер, судно наказами відповідних начальників (командирів), за час бойового чергування (бойової служби), - 4 відсотки посадового окладу за кожне несення служби, але не більше 30 відсотків на місяць.

Відповідно до норм пункту 3.17 Інструкції №425:

3.17.3. Винагорода за бойове чергування (бойову службу) військовослужбовцям нараховується від посадових окладів за основною або тимчасовою посадою.

3.17.4. Винагорода за бойове чергування (бойову службу) виплачується за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказів відповідних начальників (командирів) органу Держприкордонслужби про виплату винагороди. Підставою для видання наказу є рапорт відповідних начальників (командирів) підрозділів, у якому зазначаються військовослужбовці, які залучалися до несення бойового чергування (бойової служби).

3.17.5. Військовослужбовцям прикордонних застав (відділень відділів прикордонної служби), екіпажів літаків, вертольотів, кораблів, катерів, які виконували обов`язки неповний календарний місяць (у зв`язку з призначенням, звільненням (усуненням) з посади, перебуванням у відпустці, на лікуванні, службовому відрядженні, а також з інших поважних причин) та мають право на отримання винагороди за бойове чергування (бойову службу), винагорода виплачується за кожне чергування у розмірах, визначених підпунктом 3.17.2 цієї Інструкції, але не більше 30 відсотків від посадового окладу на місяць.

3.17.6. Винагорода не виплачується військовослужбовцям, які її отримали за попереднім місцем служби, за місяць, у якому вони прибули для подальшого проходження служби в інший орган (підрозділ) Держприкордонслужби, у якому військовослужбовцям установлена виплата цієї винагороди.

3.17.7. Військовослужбовці, які допустили порушення порядку несення бойового чергування (бойової служби), можуть бути позбавлені винагороди за той місяць, у якому було допущене це порушення, наказом відповідного начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Постанова №1294 (пункт 7) визначала, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, виплата таких провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру.

Адміністрація Держприкордонслужби упорядковала додаткові видів грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України шляхом прийняття Інструкції №425, деталізувавши їх розмір та підстави виплати залежно від певних обставин. Так, виплату передбаченої Постановою КМУ винагороди за бойове чергування (бойову службу) військовослужбовцям в розмірі від 10% до 30% посадового окладу за місяць Інструкцією №425 упорядковано таким чином: виплата здійснюється в розмірі 4% посадового окладу за кожне несення служби (напр., за умови несення трьох бойових чергувань розмір винагороди становитиме 4%*3=12% посадового окладу), але не більше 30 відсотків на місяць.

Отже, після прийняття Інструкції №425, якою впорядковано виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, відповідач при нарахуванні та виплаті винагороди за бойове чергування (бойову службу) повинен був керуватись додатком №25 Постанови №1294 з урахуванням положень Інструкції №425, а не пунктом 7 Постанови №1294.

На підставі наявних в справі письмових доказів та пояснень відповідача суд встановив, що при виплаті ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування відповідач керувався пунктом 7 Постанови №1294 та нараховував винагороду за бойове чергування/бойову службу в сталому розмірі 5% посадового окладу (незалежно від кількості бойових чергувань військовослужбовця), а не 4% за кожне бойове чергування (але не більше 30%), як це впорядкувала Інструкція №425. Тому суд дійшов висновку щодо протиправності дій Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування в розмірі 5% посадового окладу у січні 2012 року, лютому 2012 року, березні 2012 року, квітні 2012 року, травні 2012 року, червні 2012 року, липні 2012 року, вересні 2012 року, жовтні 2012 року, листопаді 2012 року, грудні 2012 року, січні 2013 року, лютому 2013 року, березні 2013 року, травні 2013 року, липні 2013 року, серпні 2013 року, вересні 2013 року, жовтні 2013 року, грудні 2015 року, січні 2016 року, лютому 2016 року, березні 2016 року, квітні 2016 року, травні 2016 року, червні 2016 року, липні 2016 року, серпні 2016 року, вересні 2016 року, жовтні 2016 року, листопаді 2016 року, грудні 2016 року, січні 2017 року, лютому 2017 року, березні 2017 року, квітні 2017 року, травні 2017 року, червні 2017 року, серпні 2017 року, вересні 2017 року, жовтні 2017 року, січні 2018 року, оскільки такі призвели до виплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування у заниженому розмірі.

Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування за січень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за лютий 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за березень 2012 року в розмірі 12% посадового окладу, за квітень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за травень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за червень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за липень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за вересень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за жовтень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за листопад 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за грудень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за січень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за лютий 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за березень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за травень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за липень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за серпень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за вересень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за жовтень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за грудень 2015 року в розмірі 30% посадового окладу, за січень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за лютий 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за березень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за квітень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за травень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за червень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за липень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за серпень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за вересень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за жовтень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за листопад 2016 року в розмірі 24% посадового окладу, за грудень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за січень 2017 року в розмірі 16% посадового окладу, за лютий 2017 року в розмірі 30% посадового окладу, за березень 2017 року в розмірі 30% посадового окладу, за квітень 2017 року в розмірі 30% посадового окладу, за травень 2017 року в розмірі 30% посадового окладу, за червень 2017 року в розмірі 28% посадового окладу, за серпень 2017 року в розмірі 20% посадового окладу, за вересень 2017 року в розмірі 12% посадового окладу, за жовтень 2017 року в розмірі 28% посадового окладу, за січень 2018 року в розмірі 30% посадового окладу.

Щодо вимог визнати протиправними дії Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, у серпні 2016 року та серпні 2017 року, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та зобов`язання Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України перерахувати та виплатити вказану допомогу, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII).

Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено в статті 12 Закону №2011-XII. Так, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини; далі – Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Суд відхиляє аргументи відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 КАС України. Суд враховує, що оскаржені виплати входять до складу грошового забезпечення військовослужбовця, що є його заробітною платою. Звернення до суду з позовом про стягнення належних працівникові сум заробітної плати не обмежуються будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2009 року №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ” (далі – Постанова №889) Уряд з 1 жовтня 2010 р. встановив військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Постановою від 16 вересня 2015 р. №704 “Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889”, що набрала чинності з 01.01.2016, Уряд вніс зміни до Постанови №889 та поширив виплату щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, на всіх військовослужбовців Державної прикордонної служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).

Суд на підставі наявних в справі письмових доказів встановив, що ОСОБА_1 в період з лютого 2016 року по грудень 2017 року щомісяця отримувала щомісячну додаткову грошову винагороду на підставі Постанови №889, ці обставини підтверджуються даними архівних відомостей грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2017 рр.

Оцінюючи позицію відповідача суд враховує таке. Відповідно до Постанови №889 щомісячна додаткова грошова винагорода надається в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовця, котре, відповідно до положень статті 9 Закону №2011-XII та Постанови КМУ №1294 складається з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17, викладені у постанові від 06.02.2019, відповідно до яких до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

За обставин цієї справи для ОСОБА_1 як військовослужбовця Державної прикордонної служби за контрактом щомісячна додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889 в розумінні положень статті 9 Закону №2011-ХІІ та Постанови №1294 була одним із підвидів щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, оскільки: - виплачувалася щомісяця; - мала фіксований розмір у відсотковому відношенні до окладу; - фактично тільки зростала (з 5378,72 грн. до 5398,73 грн.); - складала істотну частину фактичного заробітку військовослужбовця, тому ця винагорода не може вважатись одноразовою чи такою, що носить тимчасовий характер. За таких фактичних обставин доводи відповідача про нібито тимчасовий чи одноразовий характер цієї щомісячної додаткової винагороди є хибними.

Також така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17.

Відповідач не включив суми щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого 2016-2017 роках обчислював грошову допомогу на оздоровлення.

Правовою підставою таких дій відповідача є застосування пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 217/28347 (далі – Інструкція №73), відповідно до якого винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Оцінюючи позицію відповідача, суд при вирішення спору застосовує положення частин першої-третьої статті 7 КАС України такого змісту:

1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

3. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Суд враховує, що відповідно до ст.ст. 9-1, 10-1 Закону №2011-XII грошова допомога на оздоровлення надається військовослужбовцю у розмірі місячного грошового забезпечення, котре, відповідно до положень статті 9 Закону №2011-XII та Постанови КМУ 1294 складається з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, положення пункту 8 Інструкції №73 прямо суперечить ст. ст. 9, 9-1, 10-1 Закону №2011-XII, оскільки закон не встановлює будь-яких обмежень щодо складових місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення. Тому суд застосовує до спірних правовідносин норми Закону №2011-XII, відповідно до якого грошова допомога на оздоровлення визначаються у розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до якого входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).

Отже, дії Мостиського прикордонного загорну щодо невключення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислювалися та виплачувалися грошова допомога на оздоровлення у 2016 році та у 2017 році, є протиправними.

Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями Мостиського прикордонного загону прав позивача є спонукання (зобов`язання) Львівський прикордонний загін здійснити перерахунок ОСОБА_1 : - суми грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 рік, включивши суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 за відповідний місяць до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення, а також здійснити виплату перерахованих сум грошової допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 рік, з урахуванням попередньо виплачених сум.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування у січні 2012 року, лютому 2012 року, березні 2012 року, квітні 2012 року, травні 2012 року, червні 2012 року, липні 2012 року, вересні 2012 року, жовтні 2012 року, листопаді 2012 року, грудні 2012 року, січні 2013 року, лютому 2013 року, березні 2013 року, травні 2013 року, липні 2013 року, серпні 2013 року, вересні 2013 року, жовтні 2013 року, грудні 2015 року, січні 2016 року, лютому 2016 року, березні 2016 року, квітні 2016 року, травні 2016 року, червні 2016 року, липні 2016 року, серпні 2016 року, вересні 2016 року, жовтні 2016 року, листопаді 2016 року, грудні 2016 року, січні 2017 року, лютому 2017 року, березні 2017 року, квітні 2017 року, травні 2017 року, червні 2017 року, серпні 2017 року, вересні 2017 року, жовтні 2017 року, січні 2018 року у заниженому розмірі (5% при законодавчо встановленому розмірі від 10% до 30% посадового окладу).

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування за січень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за лютий 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за березень 2012 року в розмірі 12% посадового окладу, за квітень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за травень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за червень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за липень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за вересень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за жовтень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за листопад 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за грудень 2012 року в розмірі 30% посадового окладу, за січень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за лютий 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за березень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за травень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за липень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за серпень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за вересень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за жовтень 2013 року в розмірі 30% посадового окладу, за грудень 2015 року в розмірі 30% посадового окладу, за січень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за лютий 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за березень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за квітень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за травень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за червень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за липень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за серпень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за вересень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за жовтень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за листопад 2016 року в розмірі 24% посадового окладу, за грудень 2016 року в розмірі 30% посадового окладу, за січень 2017 року в розмірі 16% посадового окладу, за лютий 2017 року в розмірі 30% посадового окладу, за березень 2017 року в розмірі 30% посадового окладу, за квітень 2017 року в розмірі 30% посадового окладу, за травень 2017 року в розмірі 30% посадового окладу, за червень 2017 року в розмірі 28% посадового окладу, за серпень 2017 року в розмірі 20% посадового окладу, за вересень 2017 року в розмірі 12% посадового окладу, за жовтень 2017 року в розмірі 28% посадового окладу, за січень 2018 року в розмірі 30% посадового окладу.

Визнати протиправними дії Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій” до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислювалася та виплачувалася - у 2016 році та у 2017 році - грошова допомога на оздоровлення, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХП “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України перерахувати ОСОБА_1 суми грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, включивши суму передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій” щомісячної додаткової грошової винагороди за відповідний місяць до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та виплатити ОСОБА_1 перераховану суму грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, вирахувавши вже виплачену суму допомоги.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гулкевич І.З.