Рішення № 101684693, 06.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9448/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівської міської ради про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд суду надійшла позовна заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ОСОБА_1 з вимогою зобов`язати відповідача знести самочинно збудований об`єкт «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 » з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта, за рахунок відповідача.

Позов мотивований тим, що відповідачем за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 12х22 м проведено будівництво одноповерхової капітальної споруди - дачного будинку розміром 7,0х8,65 без права власності чи користування земельною ділянкою, без будівельного паспорта забудови земельної ділянки та без права виконання будівельних робіт, а саме реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт в відповідному органі державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідачем не виконуються приписи позапланових перевірок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові з вимогою вчинити дії щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення об`єкту самочинного будівництва - капітальної споруди, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У зв`язку з невиконанням останніх відповідачем, позивач звернувся до суду.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

На виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перевірив вказані у позовній заяві відомості про зареєстроване місце проживання відповідача та отримав інформацію з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області щодо зареєстрованого місця проживання останнього, а саме: ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 08.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено підготовче судове засідання; залучено Львівську міську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Львівським комунальним підприємством «Рясне-402» в березні 2019 року на території скверу за адресою АДРЕСА_1 виявлено самочинно збудований відповідачем цегляний будинок, про що зазначається в акті-попередженні від 29.03.2019.

Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради 10.04.2019 направила звернення №4-36-881, яке містило вищезгаданий акт попередження про самочинне здійснене будівництво цегляного будинку на території скверу АДРЕСА_1 відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2019 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала Наказ №242-п про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою АДРЕСА_1 ».

На підставі наказу №242 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та акту-попередження ЛКП «Рясне-402» від 29.03.2019, скерованого листом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 10.04.2019 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала направлення для проведення позапланового заходу №242-пп від 08.05.2019 на об`єкті будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , строком дії з 14.05.2019 до 27.05.2019.

За результатами позапланового заходу складено акт позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №242-пп від 27.05.2019, яким встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 12х22 м. проведено будівництво одноповерхової капітальної споруди - дачного будинку, розміром 7,0х8,65 м. без права власності чи користування земельною ділянкою, без будівельного паспорта забудови земельної ділянки та без права виконання будівельних робіт, а саме реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт в відповідному органі державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушив ч.4,5 ст. 26, ч.1 ст.27, п.1 ч.1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; абз. 1,2 п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Як встановлено матеріалами справи, за результатами проведення позапланового заходу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення від 27.05.2019, про порушення ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч. 4 ст. 94 Кодексу про адміністративні правопорушення відповідно.

Крім того, за результатами проведення позапланового заходу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2019, в якому міститься вимога в термін два місяці з дати отримання даного припису вчинити дії щодо виявлених порушень шляхом приведення об`єкту самочинного будівництва - капітальної споруди (дачного будинку), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вищезазначені акт позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №242-пп від 27.05.2019, 2 протоколи про адміністративні правопорушення від 27.05.2019, Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2019 підписані відповідачем.

З метою перевірки виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 08.11.2019 видано направлення №643-пп для проведення перевірки у строк з 08.11.2019 до 21.11.2019. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №643-пп від 21.11.2019, в якому зафіксовано, що фізичною особою ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 12х22 м. проведено будівництво одноповерхової капітальної споруди - дачного будинку, розміром 7,0х8,65 м. без права власності чи користування земельною ділянкою, без будівельного паспорта забудови земельної ділянки та без права виконання будівельних робіт, а саме реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт в відповідному органі державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушив ч.4,5 ст. 26, ч.1 ст.27, п.1 ч.1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; абз. 1,2 п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

За результатами проведеної перевірки, ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.11.2019, яким встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 не виконано вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2019 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Вищезазначеним приписом встановлено вимогу в термін один місяць з дати отримання даного припису привести земельну ділянку розміром 12х22 м в сквері за адресою АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом добровільного демонтажу самочинно збудованої одноповерхової капітальної споруди - дачного будинку розміром 7,0х8,65. Припис від 21.11.2019 підписано відповідачем.

Як підтверджується матеріалами справи, 21.11.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення, яким виявлено, що фізичною особою ОСОБА_1 не виконано вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2019, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, чим порушено абзац четвертий пункту Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Відповідач підписав протокол про адміністративне правопорушення від 21.11.2019.

05.12.2019 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №0006-вих-4280/153, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн.

З метою перевірки припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.11.2019, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 01.04.2021 видано наказ №220-п та направлення для проведення позапланового заходу №200-пп.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду(контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 07.04.2021, яким встановлено, що ОСОБА_1 вимоги припису про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і стандартів від 21.11.2019 не виконано.

Крім того, 07.04.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення, яким виявлено, що фізичною особою ОСОБА_1 не виконано вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2019, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, чим порушено абзац четвертий пункту Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Для підписання та отримання примірника протоколу ОСОБА_1 не з`явився.

Постановою №89-а від 20.04.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн.

Оскільки відповідач добровільно не усунув допущені порушення, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові звернулась до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як передбачається положеннями ч.5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про містобудівну діяльність», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України «Про містобудівну діяльність», виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо обєктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з незначними наслідками (СС1) та обєктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо обєктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на обєктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів з незначними наслідками (СС1), обєктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про містобудівну діяльність», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Як встановлено судом, за результатами неодноразових позапланових перевірок, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2019, 21.11.2019, які не були добровільно виконанні відповідачем, хоча отримані ним у встановленому законодавством порядку.

Доказів оскарження вказаних приписів відповідачем не надано.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 38 Закону України «Про містобудівну діяльність», у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта об`єкта, оскільки відповідачем добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписі. Отже, враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_1 здійснити знесення самовільно збудованого об`єкта, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розміром 7,0мх8,65м з компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням за рахунок ОСОБА_1 .

Аналогічного змісту позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:

«У зв`язку з виявленими порушеннями містобудівного законодавства 17 червня 2016 року Департаментом ДАБІ видано ОСОБА_7 як особі, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, припис № С-1706/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис № С-1706/5 про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, яких станом на 10 серпня 2016 року відповідач не виконав.

Вказані приписи Департаменту ДАБІ є чинними, відомості про їх оскарження відповідачем відсутні. Доказів про те, що відповідачем вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписах порушень, ОСОБА_7 не надано.

Ураховуючи те, що відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провів будівництво багатоповерхового будинку на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети та мають інше цільове призначення, а також не виконав у встановлений строк вимоги приписів Департаменту ДАБІ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, Велика Палата Верховного Суду на підставі положень статті 376 ЦК України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДАБІ в особі Департаменту ДАБІ про зобов`язання ОСОБА_7 знести об`єкт самочинного будівництва.

При цьому відсутність у відповідача проектної документації, здійснення будівництва без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, технічних умов, завдання на проектування) унеможливлює зобов`язання ОСОБА_7 провести перебудову об`єкта самочинного будівництва.».

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим ст. 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат позивачем не представлено, судові витрати з відповідача стягувати не слід.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцевих положень, пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівської міської ради про зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 » з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням цього об`єкта, за рахунок ОСОБА_1 .

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (79034, м. Львів, вул. Угорська,7а; код ЄДРПОУ 40181003).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Сидор Н.Т.