
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2021 року справа №380/12994/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретаря судового засідання Новак Л.М.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить стягнути заборгованість з компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні в загальній сумі 149776 грн. 14 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що впродовж 2018-2019 років відповідач здійснював виплату належного грошового забезпечення, про яке йшла мова у рішенні суду у справі №813/1971/18. Однак, нарахування та виплата згаданого грошового забезпечення проведена в порушення вимог згаданого рішення, що призвело до нарахування та виплати грошового забезпечення у значно меншому ніж належить розмірі. Вказує, що дії відповідача щодо безпідставного зменшення грошового забезпечення за грудень 2015 року шляхом виключення з нього премії в сумі 11368 грн. 95 коп. були продиктовані небажанням виконувати рішення суду у справі №813/1971/18, яке набрало законної сили. Зазначає, що на підставі викладеного звернувся до суду, за результатами чого 03.12.2020 року було ухвалено судове рішення, яким зобов`язано відповідача виплатити йому вказану премію. Окрім того, посилається на те, що відповідно до висновку експерта судово-економічної експертизи №10 від 15.03.2021 року йому не здійснено виплату вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки на загальну суму 261878 грн. 96 коп., а здійснено виплату лише в сумі 112 432 грн. 00 коп.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби у своїх запереченнях вказує, що мотивувальною частиною постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року у справі №813/1937/17 не викладено фактичні обставини про виплату позивачу в грудні 2015 року та січні - лютому 2016 року грошового забезпечення (у тому числі одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористану відпустку) у розмірі 116797 грн. 80 коп., про нарахування та виплату яких свідчать податкові розрахунки за ІV квартал 2015 року та І квартал 2016 року. Резолютивна частина вказаної постанови не визначає конкретний розмір одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористану відпустку, які підлягають стягненню на користь позивача. Окрім того, позивачу відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення у справі №813/1937/17 щодо визначення конкретних сум, що підлягали б стягненню. Вказує, що ним на виконання рішення суду здійснило відповідні донарахування на користь позивача та рішення суду виконано повністю. Тому державним виконавцем правомірно закінчено виконавче провадження як таке, що виконано повністю. Окрім того, посилається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року у справі №1.380.2019.004605 за позовом позивача до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення судового провадження ОСОБА_1 відмовлено повністю. Стверджує, що здійснило відповідні донарахування та рішення суду, яке набрало законної сили, виконано повністю. Також, позивачем у позовній заяві заявлені вимоги аналогічні предмету спору у справі №813/1937/17.
Окрім того, 27.09.2021 року на адресу суду надійшли заперечення на відзив, в яких позивач зазначає, що відповідачем не спростовано його доводів про те, що має місце недоплата відповідних сум грошового забезпечення в сумі 149776 грн. 14 коп. Вказує, що посилання відповідача на мотивувальну частину рішення у справі 813/1937/17 є помилковим, оскільки ці дані та факти не мають відношення до справи. Щодо визначення конкретного розміру одноразової допомоги вказує, що вказана обставина не є визначальною, оскільки судовим рішенням встановлені складові частини грошового забезпечення. Посилання відповідача на справу, де оскаржувалось рішення державного виконавця не може прийматись до уваги, оскільки державний виконавець не вправі був самостійно здійснювати перевірку розрахунків, що не входить у його повноваження. Вказує, що судовим рішенням у справі №380/3748/20 встановлено, що відповідач протиправно зменшив йому розмір премії за грудень 2015 року, яка була складовою частиною для обрахунку одноразової допомоги та компенсації за відпустки.
Ухвалою суду від 09.08.2021 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 04.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Судові засідання неодноразово відкладалися з мотивів тимчасово обмеження роботи суду у зв`язку із запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року у справі №813/1937/17 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ міжрегіонального Головного управління ДФС- Центрального офісу з обслуговування великих платників в частині встановлення в березні 2016р. ОСОБА_1 - начальнику п`ятого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників - посадового окладу в розмірі 1 611 грн., та провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 р. внаслідок чого виникла заборгованість з грошового забезпечення перед Офісом ВПП ДФС; зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС здійснити донарахування ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014р.; матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2014р. в розмірі місячного грошового забезпечення; компенсації за невикористані відпустки - за 2004 рік у кількості 13 діб, за 2005 рік у кількості 6 діб, за 2011 рік у кількості 21 доба, за 2013р. 11 діб - всього 51 доба ; одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошового забезпечення на день звільнення та премії за грудень 2015р., додаткових видів грошового забезпечення з врахуванням посадового окладу в розмірі 2014 грн., а також відкликати грошовий атестат від 19.07.2016 № 33 та довідку про додаткові види грошового забезпечення від 19.07.2016р. № 422/14-23-10-05-5511 з ГУ ПФУ у Львівській області та направити уточнений атестат та довідку з врахуванням висновків суду; стягнуно з Офісу великих платників податків ДФС на користь ОСОБА_1 донараховані суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 р.; матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2014 р. в розмірі місячного грошового забезпечення; компенсації за невикористані відпустки - за 2004 рік у кількості 13 діб, за 2005 рік у кількості 6 діб, за 2011 рік у кількості 21 доба, за 2013р. 11 діб - всього 51 доба ; одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошового забезпечення на день звільнення та премії за грудень 2015 р., додаткових видів грошового забезпечення з врахуванням посадового окладу в розмірі 2014 грн. з урахуванням компенсації та індексації; стягнуто з Офісу великих платників податків ДФС середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме за період з 31 грудня 2015р. по 01 березня 2016 р в сумі 26 108 (двадцять вісім тисяч сто вісім гривень) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 року у справі №876/12354/17 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року у справі №813/1937/17 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити донарахування ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік та стягнення з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 донарахованої суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік та прийнято нову постанову у цій частині, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено; в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №813/1937/17 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без задоволення; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року в цій справі залишено без змін.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року у справі №380/3748/20 позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо зменшення ОСОБА_1 грошового забезпечення за грудень 2015 року шляхом виключення з грошового атестату №4 та довідки про додаткові види грошового забезпечення №40/14/28-10-05-02-55, які надіслані в ГУ ПФ у Львівській області, премії за грудень 2015 року в розмірі 11368 грн. 95 коп. визначеної згідно наказу №19-ф від 29.03.2016 року та невиплати вказаної премії в розмірі 11368 грн. 95 коп.; зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби виплатити ОСОБА_1 премію за грудень 2015 року в розмірі 11368 грн. 95 коп. згідно наказу №19-ф від 29.03.2016 року та надіслати до ГУ ПФ у Львівській області грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення з врахуванням премії встановленої наказом №19-ф від 29.03.2016 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 року у справі №380/3784/20 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 380/3748/20 повернуто скаржнику.
Як вбачається із платіжного доручення №275 від 06.02.2019 року та виписки Державної казначейської служби України за 07.02.2019 року, які містяться в матеріалах справи, відповідачем позивачу було перераховано кошти в сумі 5930 грн. 09 коп. згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/1937/17.
Окрім того, 21.03.2020 року позивач звернувся до відповідача із інформаційним запитом щодо виконання рішення суду, в якому просив повідомити причини зменшення в лютому 2019 року місячного грошового забезпечення за грудень 2015 року шляхом виключення премії в сумі 11368 грн. 95 коп.; повідомити причини по яких відповідачем надіслано в лютому 2019 року уточнений грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення до Пенсійного фонду, в якому виключено премію за грудень 2015 року в сумі 11368 грн. 95 коп.; повідомити причини по яких для виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року не враховано розмір місячного грошового забезпечення на дату звільнення, який визначений в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року, постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 року та постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року; привести у відповідність місячне грошове забезпечення за грудень 2015 року до висновків та розрахунків викладених в постанові Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року, постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 року та постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року; з урахуванням висновків та розрахунків викладених в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі №813/1937/17 надіслати до Пенсійного фонду грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення.
Відповідач листом №484/14/28-10-13-02-39 від 17.04.2020 року повідомив позивача, що по пунктах 1, 2, 3, 4 відповідь неодноразово надавалась листами Офісу великих платників податків від 08.02.2019 року №165/14-05-02-33 та від 27.09.2019 року №43/14/28-10-13-02-39 на запити з аналогічних питань; по пункту 5 направлено лист від 07.02.2019 року №1441/28-10-05-02-33 до ГУ ПФУ у Львівській області про відкликання грошового атестату від 19.07.2016 року №33 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 19.07.2016 року №422/14-23-05-5511 та надані уточнений атестат та довідка з урахуванням висновків суду; постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 року, Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі №813/1937/17 виконані в повному обсязі з дотриманням норм чинного законодавства України про працю та бюджетного законодавства України, що підтверджується судовим рішенням по справі №1.380.2019.004605.
Згідно із висновком експерта №10 від 15.03.2021 року за результатами проведення економічного експертного дослідження по заяві громадянина ОСОБА_1 від 03.03.2021 року здійснення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби операцій з перерахування грошових коштів ОСОБА_1 в якості оплати вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку на загальну суму 112432 грн. 28 коп. без вирахування податків та зборів документально не підтверджується. В результаті проведення досліджень підтверджується фактична сплата Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби цих видів нарахувань на загальну суму 112102 грн. 82 коп. без вирахування видатків та зборів; показники розміру вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку, належних до виплати Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби для ОСОБА_1 на загальну суму 261707 грн 02 коп., розраховані на підставі вимог постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року у справі №813/1937/17 в частині грошового забезпечення за грудень 2015 року документально не підтверджується. В результаті проведених досліджень підтверджується документально розмір цих нарахувань, визначений відповідно до вимог постанови суду від 13.11.2017 року, в загальній сумі 261878 грн. 96 коп. без вирахування податків і зборів; різниця між фактично виплаченим Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби для ОСОБА_1 розміром вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку, та їх розміром, розрахованим на підставі вимог постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року у справі №813/1937/17 в частині грошового забезпечення за грудень 2015 року в сумі 149274 грн. 74 коп. без вирахування податків та зборів документально не підтверджується. В результаті проведених досліджень підтверджується різниця між розрахунковим показником цих видів нарахувань та розміром їх фактичної виплати Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби для ОСОБА_1 в сумі 149776 коп. 14 коп. без вирахування податків та зборів.
Також, як вбачається із витягу з інтернет-банкінгу «Приват-24», який міститься в матеріалах справи, відповідачем позивачу було перераховано кошти в сумі 9106 грн. 25 коп. на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року у справі №380/3748/20.
Оскільки компенсація за невикористані відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні не були перераховані у зв`язку зі зміною суми середнього заробітку позивач звернувся із даним позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин є виплата позивачу компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні у зменшеному розмірі.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини регулюються Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII, з наступними змінами та доповненнями (далі - КЗпП України).
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2011-XII).
Згідно із абзацом першим п.14 ст.10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абзацом другим цієї є норми передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац третій п.14 ст.10-1 Закону №2011-XII).
Відповідно до абзацу першого ч.2 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Вказана норма кореспондується із п.10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» №393 від 17.07.1992 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - постанова №393).
Як передбачено абзацом п`ятим ч.2 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 року у справі №813/1937/17 виплачено 112102 грн. 82 коп.
Вказане сторонами не заперечується.
Однак, суд звертає увагу, що у результаті ухвалення Львівським окружним адміністративним судом рішення від 03.12.2020 року у справі №380/3748/20 змінився розмір належної позивачу до виплати суми його середнього заробітку.
З наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем виплачено позивачу компенсацію за невикористану відпустку та одноразову грошову допомогу при звільненні не у повному розмірі.
Окрім того, судом береться до уваги висновок експерта №10 від 15.03.2021 року за результатами проведення економічного експертного дослідження по заяві громадянина ОСОБА_1 від 03.03.2021 року, який міститься в матеріалах справи.
Так, згідно із ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Відповідно до вказаного висновку різниця між розрахунковим показником вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористану відпустку позивача й розміром їх виплати складає 149776 грн. 14 коп.
У даному випадку суд зазначає, що відповідачем не спростовано висновки експерта в частині визначеної суми недоплати позивачу, як вимагають положення ч.2 ст.77 КАС України.
Наведе дозволяє прийти суду до висновку, що дії відповідача з приводу нарахування та виплати позивачу компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні у зменшеному розмірі (без урахування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року у справі №380/3748/20) не відповідають визначеним у пунктах 1 та 2 ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірної поведінки у спірних правовідносинах, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат за проведення експертизи.
Згідно із п.3 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до ч.5 ст.137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Окрім того, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 16.12.2020 року у справі № 824/647/19-а Верховний Суд дійшов наступних правових висновків: «Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою Товариства до звернення до суду з позовом, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування Товариству витрат на підготовку експертного висновку».
Судом встановлено, що між позивачем та ТзОВ «Судово-експертне бюро України» 03.03.2021 року укладено договір на проведення економічного експертного дослідження №03/03/2021.
Відповідно до акта прймання-передачі послуг№1 від15.03.2021 року згідно договору №03/03/2021 від 03.03.2021 року загальна вартість наданих послуг за цим актом становить 7207 грн. 62 коп.
Окрім того, в матеріалах справи наявна квитанція №0.0.2039399509.1 від 04.03.2021 року щодо оплати послуги проведення експертизи на суму 7207 грн. 62 коп.
Судом згаданий висновок експерта взятий до уваги при вирішенні даного спору.
Однак, з урахуванням висновків зроблених Верховним Судом у згаданій постанові та враховуючи, що у спірних правовідносинах отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду із даним позовом, суд дійшов висновку, що у задоволенні його клопотання про стягнення з відповідача понесених судових витрат у розмірі 7207 грн. 62 коп. сплачених за проведення судово-економічної експертизи належить відмовити.
Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г; код ЄДРПОУ 39440996) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні в загальній сумі 149776 грн. (сто сорок дев`ять тисяч сімсот сімдесят шість) 14 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Я.Мартинюк
Судове рішення № 101684636, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 06.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/12994/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: