Рішення № 101684590, 24.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

справа №380/8206/20

провадження № П/380/8403/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

позивач ОСОБА_1 ,

від позивача ОСОБА_2 ,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якому просить:

-- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби від 04.09.2020 №71-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким до головного державного інспектора відділу №1 митного поста "Рава-Руська" Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу";

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби від 07.09.2020 №839-о, яким ОСОБА_1 звільнено з посади державної служби та із займаної посади головного державного інспектора відділу №1 митного поста "Рава-Руська" Галицької митниці Держмитслужби за порушення присяги державного службовця відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу";

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу №1 митного поста "Рава-Руська" Галицької митниці Держмитслужби;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2020 по день ухвалення судового рішення, виходячи із середньоденної заробітної плати, розрахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що звільнення проведено безпідставно та необґрунтовано, з порушенням чинного законодавства України та Конституції зокрема. З позиції відповідача вчинення позивачем дисциплінарного проступку у виді порушення присяги відбулося шляхом вчинення позивачем кримінально караних дій, відповідальність за які передбачена нормами ч. 3 ст. 368 КК України. Такі висновки відповідача зроблені з перевищенням наданих повноважень, з порушенням презумпції невинуватості позивача та містять виключно опис нібито вчиненого позивачем кримінально караного, корупційного діяння. Тому, вирішення відповідачем питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , за відсутності факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що підлягають кримінально-правовій оцінці у межах кримінального провадження, можливе лише після встановлення компетентними органами обставин причетності її до скоєного злочину у межах кримінального провадження. Будь-які висновки відповідача про вчинення позивачем кримінально караного діяння за відсутності обвинувального вироку є передчасними.

Також, позивач вказує на численні процедурні порушення під час проведення службового розслідування: документи належним чином не завірені, на акті про результати перевірки від 13.07.2020 та протоколі засідання дисциплінарної комісії від 20.08.2020 відсутні підписи усіх членів комісії, наказ №71-дс від 04.09.2020 прийнято після спливу (поза межами) строків дисциплінарного провадження, порушено строки формування дисциплінарної справи.

Ухвалою суду від 07.10.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків /Т.І, арк.спр.234-236/.

Ухвалою суду від 22.10.2020 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження /Т.І, арк.спр.241-242/.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві /Т.ІІ, арк.спр.1-13/. Зібрані в ході перевірки фактичні дані вказують на недотримання головним державним інспектором ОСОБА_1 вимог законодавства, зокрема вчинення дисциплінарного проступку проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків. Отже, позивач порушила присягу державного службовця. Враховуючи обставини за яких було вчинено проступок керівником митниці прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби. Відповідач не заперечує, що факт внесення до ЄРДР відомостей та повідомлення про підозру не можуть слугувати підставою для звільнення державного службовця. Однак за результатами дисциплінарного провадження було встановлено порушення за фактом неналежного виконання нею своїх службових обов`язків, визначених її посадовою інструкцією, домінування її особистих інтересів над державними, чим не дотримано вимог законодавства. Покликання позивача на процедурні порушення вважає безпідставними та необґрунтованими.

Позивач подала відповідь на відзив /Т.ІІІ, арк.спр.21-26/, у якому спростувала позицію відповідача щодо дотримання процедури проведення службового розслідування та деталізувала допущені відповідачем порушення. Звернула увагу суду, що притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення є окремими підставами для звільнення з державної служби, не пов`язаними з притягненням особи до дисциплінарної відповідальності, а тому їх не слід ототожнювати. Матеріали дисциплінарної справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем кримінально-караного діяння, передбаченого ст. 268 КК України. Тому, відкритим залишається питання які саме діяння - інші порушення дисципліни, окрім тих, які інкримінуються позивачу у рамках кримінального провадження, вчинив на думку відповідача позивач.

Ухвалою суду від 08.07.2021 підготовче провадження у адміністративній справі закрито та призначено до судового розгляду /Т.ІІІ, арк.спр.66-67/.

Ухвалою суду від 28.07.2021 підготовче провадження у адміністративній справі закрито та призначено до судового розгляду /Т.ІІІ, арк.спр.74-76/.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав вступне слово позивача, представників сторін, з`ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 працювала в Галицькій митниці Держмитслужби, зокрема, з 10.01.2020 на посаді головного державного інспектора відділу №1 митного поста «Рава-Руська» /Т.ІІ, арк.спр.69-72/.

Наказом Галицької митниці Держмитслужби від 03.04.2020 №247-о ОСОБА_1 відсторонено від посади головного державного інспектора відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби, у межах строку досудового розслідування, а саме до 14.05.2020 включно. Підстава: ухвала Печерського районного суду міста Києва від 01.04.2020 у справі №757/13674/20-к /Т.ІІ, арк.спр.161/.

Комісією Галицької митниці Держмитслужби, на підставі наказу від 18.03.2020 №148, з метою з`ясування питань дотримання посадовими особами відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби вимог законодавства України з питань державної митної справи під час здійснення митних формальностей щодо товарів та транспортних засобів, які переміщувалися на митну територію України за період з 08.12.2019 по 14.03.2020, а також вивчення та оцінки стану організації роботи митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби щодо запобігання та протидії корупції, проведено перевірку за результатами якої складено Акт №74.-09/0221 від 13.07.2020.

На підставі отриманих у ході перевірки матеріалів, комісія дійшла висновку, що головний державний інспектор відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 02.03.2020 та 14.03.2020 не вжила заходів передбачених ч. 1 ст. Закону України «Про запобігання корупції», зокрема, не відмовилась від пропозиції, не повідомляла свого безпосереднього керівника - виконуючого обов`язків заступника начальника відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби Савіцьку Марію Павлівну про надходження від громадянина України ОСОБА_3 пропозиції щодо надання їй неправомірної вигоди (подарунка) або виявлення нею у службовому кабінеті №1 «Єдиного офісу» митного поста «Рава-Руська» майна (готівкових коштів), що могли бути неправомірною вигодою чи подарунком, чим недотрималась вимог ст. Закону України «Про запобігання корупції».

Поряд з цим ОСОБА_1 після проведення 02.03.2020 та 14.03.2020 митних формальностей щодо транспортних засобів, які переміщувалися громадянином ОСОБА_3 в напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор», отримала від останнього неправомірну вигоду, і як наслідок, її протиправна діяльність задокументована співробітниками Державного бюро розслідувань та УСБ України у Львівській області в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42020000000000194 від 03.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та під час проведення невідкладних слідчих дій у зазначеному вище кримінальному провадженні, на робочому столі в службовому кабінеті №1 «Єдиного офісу» митного поста «Рава-Руська», де свої службові обов`язки виконувала головний державний інспектор відділу №1 митного поста «Рава-Руська» ОСОБА_1 вилучено предмет неправомірної вигоди (готівкові кошти) у сумі 3000 грн., який передав їй 14.03.2020 громадянин України ОСОБА_3 .

За результатами наявності в матеріалах кримінального провадження достатніх доказів, слідчим Державного бюро розслідувань 15.03.2020 повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Зібрані в ході перевірки фактичні дані вказують на недотримання ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», ч. 1 ст. 22, ч. 1,2 ст. 24, ч. 1 ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», пп. 5.1, 5.2 п. 5, пп. 12.1 п. 12 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством фінансів України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05.07.2011 №330/151/809/434/146, п. 1, 4, 6, 8 розділу ІІ, п. 1, 3 розділу ІІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158.

Дане кримінально-каране діяння вчинене головним державним інспектором відділу №1 митного поста «Рава-Руська» ОСОБА_1 внаслідок використання наданих їй повноважень в особистих (приватних) інтересах, шляхом порушення Присяги державного службовця, що завдало шкоди авторитету державної служби та Державної митної служби України, тобто нею вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п. 1, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Зазначене вище вказує на наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за що до останньої необхідно застосувати дисциплінарне стягнення, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» /Т.ІІ, арк.спр.30-68/.

Наказом Галицької митниці Держмитслужби від 20.07.2020 №63-дс порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби. Встановлено термін дисциплінарного провадження з 22.07.2020 по 05.08.2020. Підстава: доповідна записка в.о. заступника начальника відділу у сфері запобігання, виявлення та протидії корупції Галицької митниці Держмитслужби Греська В.Б. від 15.07.2020 №0225/7.4-09, ч. 1 ст. 68 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (зі змінами). Створено дисциплінарну комісію, якій доручено забезпечити здійснення дисциплінарного провадження та підготувати подання за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 та подати на розгляд не пізніше 05.08.2020 /Т.ІІ, арк.спр.19-20/.

Згідно з протоколом №1 засідання дисциплінарної комісії від 22.07.2020 вирішено: визначити доповідачем для формування дисциплінарної справи та здійснення її підготовки до розгляду Романа Пігура ; доручити секретарю дисциплінарної комісії Гелецькій Г.В. здійснити заходи щодо повідомлення головного державного інспектора ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення засідання дисциплінарної комісії, запросити останню на засідання для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та запропонували надати таке пояснення у письмовому вигляді /Т.ІІ, арк.спр.21-25/.

Згідно з протоколом №2 засідання дисциплінарної комісії від 28.07.2020 вирішено: клопотання ОСОБА_1 щодо відкладення розгляду справи задовольнити частково, відкласти розгляд дисциплінарної справи на 30.07.2020; доручити Гелецькій Г.В. здійснити заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце наступного засідання; надати можливість ОСОБА_1 ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи під час засідання дисциплінарної комісії та у будь-який зручний для неї робочий час та під час ознайомлення робити виписки зі справи /Т.ІІ, арк.спр.88-91/.

Згідно з протоколом №3 засідання дисциплінарної комісії від 30.07.2020 вирішено: задовольнити клопотання ОСОБА_1 щодо перегляду фрагментів відеозаписів подій, які мали місце 02.03.2020 та 14.03.2020, та про які мова йде в акті про результати перевірки з окремих питань від 13.07.2020 №7.4-09/0221, та надання можливості здійснити фотографування матеріалів дисциплінарного провадження; доручити Гелецькій Г.В. здійснити заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце наступного засідання /Т.ІІ, арк.спр.98-102/.

Згідно з протоколом №4 засідання дисциплінарної комісії від 03.08.2020 вирішено: задля повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи - продовжити тривалість здійснення дисциплінарного провадження. Ініціювати перед керівником митниці питання щодо продовження терміну дисциплінарного провадження; звернутися до в.о. заступника начальника відділу у сфері запобігання, виявлення та протидії корупції Галицької митниці Держмитслужби В.Греська, про надання документів, які були досліджені в рамках перевірки відповідно до наказу Галицької митниці Держмитслужби від 18.03.2020 №148 «Про проведення перевірки з окремих питань» стосовно ОСОБА_1 , арк.спр.143-145/.

Наказом Галицької митниці Держмитслужби від 03.08.2020 №67-дс у зв`язку з необхідністю отримання додаткових документів та матеріалів для формування дисциплінарної справи продовжено термін дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 до 25.08.2020. Дисциплінарну комісію зобов`язано підготувати подання за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 та подати на розгляд не пізніше 05.08.2020 /Т.ІІ, арк.спр.205/.

Згідно з протоколом №5 засідання дисциплінарної комісії від 20.08.2020 вирішено: рекомендувати керівнику Галицької митниці Держмитслужби розглянути питання щодо притягнення головного державного інспектора відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби, на підставі положень частини 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» /Т.ІІ, арк.спр.222-232/.

За результатами розгляду дисциплінарної справи головного державного інспектора відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 складено подання в.о. начальнику Галицької митниці Держмитслужби Володимиру Цабаку, згідно з яким враховуючи ступінь тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характеру проступку, обставини, за яких він був вчинений Комісія рекомендує: за вчинення 02.03.2020 та 14.03.2020 головним державним інспектором відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», з врахуванням встановлених в ході здійснення дисциплінарного провадження обставин, як пом`якшуючих, так і обтяжуючих вину цього державного службовця, розглянути питання щодо притягнення головного державного інспектора відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби., на підставі положень частини 5 статті 66 Закону України «Про державну службу» /Т.ІІ, арк.спр.236-244/.

Наказом Галицької митниці Держмитслужби від 04.09.2020 №71-дс до головного державного інспектора відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває у стані тимчасової непрацездатності, днем притягнення до дисциплінарної відповідальності вважати перший день виходу на роботу /Т.І, арк.спр.214-223; Т.ІІ, арк.спр.245-253/.

Наказом Галицької митниці Держмитслужби від 07.09.2020 №839-о ОСОБА_1 звільнено 07.09.2020 з посади державної служби та із займаної посади головного державного інспектора відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби, за порушення Присяги державного службовця, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, зі змінами. Підстава: наказ Галицької митниці Держмитслужби від 04.09.2020 №71-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», листок непрацездатності серія АДЧ №387793 /Т.І, арк.спр.231/.

Вважаючи звільнення незаконним, проведеним з порушенням передбаченої законодавством процедури та таким, що порушує її трудові права закріплені Конституцією України, позивач звернулася за їх захистом до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Головним питання цього спору є оцінка дій та рішень суб`єктів владних повноважень в частині звільнення позивача з посади державної служби.

Згідно з ч. 1 та 6 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII).

Пунктом 1 ст. 1 Закону №889-VIII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Частинами 1-3 ст. 5 Закону № 889-VIII визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» передбачено обов`язки державного службовця, а саме:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки;

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Згідно з приписами ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ч. 1). Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (ч. 2).

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу»).

Порушення присяги державного службовця є одним з видів дисциплінарних проступків, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

За правилами встановленими ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків (ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу»).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (п. 4).

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII.

Суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, серед інших є: державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування (підп. в) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов`язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов`язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.

Нормою ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язано осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

За приписами Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05.07.2011 за №922/19660 №330/151/809/434/146, працівник зобов`язаний дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених завдань та повною мірою використовувати надані йому права (п. 5.1).

Працівник не повинен допускати впливу на виконання своїх службових обов`язків особистих (приватних) інтересів, інтересів членів своєї сім`ї або інших осіб, якщо ці інтереси не співпадають із завданнями МВС, МЗС, Державної митної служби України, Державної міграційної служби України, Держприкордонслужби та/або суперечать їм (п. 5.2).

Працівнику забороняється використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв`язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі: неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти) (п. 12.1).

Відповідно до Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158 державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування при виконанні посадових обов`язків повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийняті або видані у межах їхніх повноважень, є обов`язковими для виконання всіма державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування на відповідній території (п. 1 Розділу ІІ).

Державні службовці повинні сумлінно, компетентно, результативно і відповідально виконувати свої посадові обов`язки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення (п. 4 Розділу ІІ).

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій (п. 6 Розділу ІІ).

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку (п. 8 Розділу ІІ).

Державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України (п. 1 Розділу ІІІ).

Державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб (п. 3 Розділу ІІІ).

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З приводу покликань позивача на те, що відповідачем не встановлено факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що підлягають кримінально-правовій оцінці у межах кримінального провадження, а тому звільнення з роботи за відсутності обвинувального вироку є передчасним суд зазначає таке.

У наказі Галицької митниці Держмитслужби від 04.09.2020 №71-дс, який прийнято за результатами розгляду дисциплінарної справи зазначено, що Дисциплінарна комісія дійшла наступного висновку:

«Головним державним інспектором відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 не вжито заходів, передбачених ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема остання, не відмовилася від пропозиції, не повідомляла свого безпосереднього керівника - виконуючого обов`язки заступника начальника відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби Савіцьку Марію Павлівну про надходження від громадянина України ОСОБА_3 пропозиції щодо надання їй неправомірної вигоди (подарунка) або виявлення нею у службовому кабінеті №1 «Єдиного офісу» митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби майна (готівкових коштів), що могли бути неправомірною вигодою чи подарунком, чим недотримано вимог ст. 24 Закону України «Про корупцію», порушено вимоги ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», ч. 1 ст. 22, ч. 1,2 ст. 24, ч. 1 ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», пп. 5.1, 5.2 п. 5, пп. 12.1 п. 12 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов`язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством фінансів України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України від 05.07.2011 №330/151/809/434/146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2011 за №922/19660, п. 1, 4, 6, 8 розділу ІІ, п. 1, 3 розділу ІІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за №1203/29333.

Відтак, головний державний інспектор відділу №1 митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 скоїла проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків, а отже, порушила Присягу державного службовця».

Вказане відповідач кваліфікував за п. 1 ч. 2 ст. 65 закону України «Про державну службу». як порушення Присяги державного службовця, що є дисциплінарним проступком, за який передбачено звільнення з посади державної служби.

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що причинами і умовами, які призвели до вчинення позивачем цього дисциплінарного проступку стали превалювання (домінування) її особистих (приватних, меркантильних) інтересів над державними (стосовно дотримання законодавства України, у т.ч. антикорупційного), її підданість спокусі неправомірного збагачення (особисті моральні якості) та виключно її умисні дії, направлені проти інтересів державної служби, які суперечать покладеним на неї обов`язкам, підривають довіру до неї, як до носія влади, що, як наслідок, призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків.

Враховуючи викладене вище, ступінь тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений Комісія рекомендувала притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби, на підставі положень ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу».

Таким чином судом встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення саме дисциплінарного проступку, який за результатами дисциплінарного провадження кваліфіковано відповідачем як порушення Присяги державного службовця. Отже, покликання сторони позивача на те, що відповідачем не встановлено факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що підлягають кримінально-правовій оцінці у межах кримінального провадження, та що звільнення є передчасним суд вважає помилковими та до уваги не бере.

Щодо посилань позивача на процедурні порушення допущені відповідачем в процесі притягнення до дисциплінарної відповідальності суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження. Цим Порядком визначено процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (п. 1 Порядку).

Процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає:

прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження;

формування дисциплінарної комісії та її склад;

визначення повноважень дисциплінарної комісії;

визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії;

формування дисциплінарної справи;

прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи (п. 2 Порядку).

Дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (п. 4 Порядку).

Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 15 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до одного місяця (п. 5 Порядку).

Обставини, що виключають можливість застосування до державного службовця дисциплінарного стягнення, визначаються Законом України "Про державну службу" (далі - Закон) (п. 6 Порядку).

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія. (п. 7 Порядку).

Формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання.

Засідання Комісії, дисциплінарної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів (п. 19 Порядку).

Усі рішення Комісії, дисциплінарної комісії ухвалюються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають один голос та можуть голосувати "за" або "проти"(п. 21 Порядку).

Рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом (п. 22 Порядку).

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (п. 24 Порядку).

Дисциплінарна справа повинна містити:

дату і місце її формування;

підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (п. 25 Порядку).

Документи та матеріали, що долучаються до дисциплінарної справи, повинні відповідати вимогам щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами в державному органі (п. 26 Порядку).

Дисциплінарна справа формується з урахуванням вимог порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого НАДС (п. 27 Порядку).

З метою формування дисциплінарної справи Комісія, дисциплінарна комісія може звертатися до відповідних посадових осіб державного органу (його територіальних органів), у якому здійснюється дисциплінарне провадження, інших державних органів, підприємств, установ, організацій щодо надання відповідних пояснень, документів, матеріалів (належним чином завірених копій) (п. 28 Порядку).

Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. (п. 33 Порядку).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;

- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення (п. 34 Порядку).

Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. (п. 35 Порядку).

Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку (п. 36 Порядку).

Покликання позивача на те, що матеріали дисциплінарної справи були належним чином не завірені суд вважає безпідставними, оскільки відповідач надав суду ці матеріали з проставленою печаткою відділу у сфері запобігання виявлення та протидії корупції Галицької митниці Держмитслужби від 10.09.2020 та печаткою Управління забезпечення роботи та документообігу Галицької митниці Держмитслужби від 13.11.2020 /Т.ІІ, арк.спр.255, зворот/.

Покликання позивача на відсутність підписів всіх членів комісії та керівника підрозділу, який перевірявся на Акті про результати перевірки з окремих питань від 13.07.2020 №7.4.09/0221 суд до уваги не бере, оскільки підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є подання дисциплінарної комісії, а не Акт про результати перевірки з окремих питань. Крім того, стороною позивача не доведено, що підписи членів комісії, які були тимчасово непрацездатні повинні міститися в Акті про результати перевірки з окремих питань.

Відповідачем надано суду матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 , з яких судом встановлено підписання всіма членами комісії всіх протоколів засідань, а тому суд не бере до уваги твердження позивача у цій частині.

Рекомендація дисциплінарної комісії керівнику Галицької митниці Держмитслужби розглянути питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби проголосована 4 членами Дисциплінарної комісії. Засідання було правомочним, відповідно до п. 19 Порядку. Тому, суд в цій частині теж вважає безпідставними покликання сторони позивача.

Щодо строків дисциплінарного провадження варто звернути увагу на те, що наказ «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » №63-дс датовано 20.07.2020. У зв`язку з необхідністю отримання додаткових документів та матеріалів для формування дисциплінарної справи на 15 день 03.08.2020 термін дисциплінарного провадження продовжено наказом Галицької митниці Держмитслужби від 03.08.2020 №67-дс та встановлено термін дисциплінарного провадження до 25.08.2020 /Т.ІІ, арк.спр.205-206/. Тому, твердження позивача про відсутність такого наказу не відповідає дійсності. З цих же підстав суд не бере до уваги твердження позивача про порушення строків формування дисциплінарної справи.

Рекомендація дисциплінарної комісії керівнику Галицької митниці Держмитслужби розглянути питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнята 20.08.2020 за результатами розгляду адміністративної справи, та відповідно до п. 35 Порядку дане подання було підписано всіма членами Комісії та передано на розгляд керівнику Галицької митниці Держмитслужби.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу» керівником Галицької митниці Держмитслужби в 10-денний термін винесено наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 04.09.2020 №71-дс.

Слід також зауважити, що в матеріалах дисциплінарної справи містяться неодноразові клопотання позивача про перенесення засідань дисциплінарної комісії з різних підстав, що не сприяло оперативному проведенню дисциплінарного провадження. Крім того, стороною позивача не доведено, що строки проведення дисциплінарного провадження спричинили порушення прав, свобод чи інтересів позивача.

У цьому контексті слід звернути увагу сторін, що 08.08.2020 набрали чинності зміни до Порядку здійснення дисциплінарного провадження, згідно з якими тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів (п. 5 Порядку).

Тому, покликання сторони позивача з приводу дотримання відповідачем строків здійснення дисциплінарного провадження суд до уваги не бере.

При цьому, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; від 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; від 09.12.1994; пункт 29).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що дії та рішення суб`єкта владних повноважень в процесі звільнення позивача з посади державної служби вчинені відповідно до законодавства України, та зокрема, з дотриманням критеріїв передбачених ч. 2 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги в частині неправомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими.

Оскільки інші позовні вимоги у справі є похідними, у їх задоволенні теж слід відмовити.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність і підставність дій та рішень відповідача, необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 371, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2021.

Суддя Кравців О.Р.