Рішення № 101684439, 24.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року справа №380/630/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

за участю:

представник позивача Щербан Н.Т.,

представник відповідача Рибак Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан» до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю “Сапсан” (далі –ТОВ "Сапсан", позивач) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі – відповідач) , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької митниці Держмитслужби від 23 грудня 2020 року № 219/7.4-19/209000, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Сапсан” збільшення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності з урахуванням штрафних санкцій на суму 24 710,13 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької митниці від 23 грудня 2020 року № 220/7.4-19/209000, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Сапсан” збільшено суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів з урахуванням штрафних санкцій на суму 4942,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог в поданих заявах по суті справи зазначає, що за митною декларацією від 16.10.2019 № UA209110/2019/004873 ТОВ «Сапсан» ввезено товар “Металоконструкції алюмінієві - пороги для дверей будівель: планка-поріг для монтажу в дверне-полотно-286шт”. Застосовано преференцію по сплаті ввізного мита “403” — товари, що ввозяться в Україну в рамках укладеної Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)” від 24.06.2010, яка відображена в графі 36 митної декларації. Після проведеної перевірки відповідачем встановлено, що преференційний режим оподаткування щодо ввезеного товару ТОВ «Сапсан» застосовано неправомірно, оскільки не дотримано правила “прямого транспортування” товарів з країн Європейської асоціації вільної торгівлі в Україну в рамках дії статті 14 розділу ІІ Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі від 24.06.2010. Проте, позивач вказує, що ним не порушено статті 14 розділу ІІ Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі від 24.06.2010 ТОВ «Сапсан» транспортування товару із Швейцарської конфедерації відбувалося через Республіку Польща. Товар виїхав з Planet GDZ AG (СН-8317, Neustadstrasse 2, Tagelswagen, Швейцарія) до DTA Broker Sp. z о.o. (Ofiar Katyia 26, 37-700 Przemysl, Польща) та розміщено на митно- ліцензійному складі де зберігався до завантаження на автомобіль ТОВ «Сапсан» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Товар транспортувався із Швейцарії через ряд держав, які належать до Європейського співтовариства, в тому числі і Польща. У Польщі товар був розвантажений та поміщений на митно-ліцензійний склад у місті Перемишль Республіки Польща. До такого варіанту транспортування Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі від 24.06.2010 не передбачено обмежень та особливостей при розвантаженні/навантаженні чи зберіганні на складі. Окрім того, відповідачем не вказано в чому саме відбулось порушення «Правил прямого транспортування», що вказує на необгрунтованість винесених податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача у поданих заявах по суті справи заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомфірними та не підлягають до скасування. Задекларовані умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС - FCА PL Przemysl та відповідного CMR від 14.10.2019 і згідно довідки про транспортні витрати, доставка вантажу здійснювалась власним автотранспортом реєстраційним номером НОМЕР_2 з складу Республіки Польща на територію України, митне оформлення товару за вказаною митною декларацією проведено із звільненням від оподаткування ввізним митом, як товару, що ввозиться в Україну в рамках укладеної Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)” від 24.06.2010 на підстав декларації інвойсу, складеної уповноваженим (схваленим) експортером, то преференційний режим оподаткування стосовно зазначеного товару застосовано неправомірно, враховуючи факт не дотримання правила “прямого транспортування” товарів з країн Європейської асоціації вільної торгівлі в Україну в рамках дії статті 14 розділу ІІ Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі від 24.06.2010. Позивачем прямого транспортування товарів із країни експорту (Швейцарія) до країни імпорту (України) не відбувалось, оскільки здійснювалось через країну транзиту Республіку Польща.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні запечив щодо задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Сапсан» придбало у швейцарської компанії Planet GDZ AG металоконструкції алюмінієві - пороги для дверей будівель: планка-поріг для монтажу у дверне полотно - 286шт. Товар ввезений в Україну через пункт перетину державного кордону України з Республікою Польща «Шегині-Медика».

Згідно з митною декларацією від 16.10.2019 № UA 209110/2019/004873 вартість товару - 7211,84 євро, за курсом НБУ на день митного оформлення - 196751,15 грн. Митна вартість товару - 197681,04 грн.

ТОВ «Сапсан» сплачено митних платежів 39536,21 грн, а саме податок на додану вартість 39536,21 грн, мито – сума податку нарахована умовно – 19768,10 грн, оскільки за митною декларацією застосовано преференцію по сплаті ввізного мита « 403» - товари, що ввозяться в Україну в рамках укладеної Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі(ЄАВТ) від 24.06.2010, яка відображена в графі 36 митної декларації.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, наказу Галицької митниці Держмитслужби від 26.02.2020 № 89 Галицькою митницею Держмитслужби у період з 16.03.2020 по 17.03.2020 та 16.11.2020 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “САПСАН” дотримання законодавства з питань митної справи щодо щодо обгрунтованості та законності надання пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 16.10.2019 № UA209110/2019/004873.

Галицькою митницею Держмитслужби під час перевірки використані: інформація наявна в АСМО «Інспектор»; електронні копії документів, які наявні в АСМО «Інспектор» та слугували підставою для митного оформлення товару: митна декларація від 16.10.2019 № UA 209110/2019/004873, декларація-інвойс № 1908785, CRM, контракт від 18.09.2019 № 66/19-СН, платіжне доручення від 26.09.2019 № 0408004, довідка про вартість перевезення від 16.10.2019, інформація надіслана листом Львівської митниці ДФС від 02.12.2019 № 2525/7/713-70-80-02/33.

За результатами перевірки Галицькою митницею Держмитслужби складено акт від 18.11.2020 № 111/7.4-19/20783122, відповідно до якого встановлено, порушення статті 14 розділу II Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)” від 24.06.2010, статті 43, частини 1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по складі ввізного мита за митною декларацією 16.10.2019 № UA 209110/2019/004873 на загальну суму 19768,10 грн; підп. в п. 185.1 ст. 185, п.187.8 ст.187, п. 190.1ст. 190 Податкового кодексу України України в результаті чого занижено даткове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 16.10.2019 №UA209110/2019/004873 на загальну суму 3953,62 грн. Вказані порушення встановлені оскільки, задекларовані умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС - FCА PL Przemysl та відповідного CMR від 14.10.2019 і згідно довідки про транспортні витрати, доставка вантажу здійснювалась власним автотранспортом реєстраційним номером НОМЕР_2 з складу Республіки Польща на територію України, митне оформлення товару за вказаною митною декларацією проведено із звільненням від оподаткування ввізним митом, як товару, що ввозиться в Україну в рамках укладеної Угоди про вільну торгівлю між Україною та державамі Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) від 24.06.2010 на підставі декларації інвойсу, складеної уповноваженим (схваленим) експортером, то преференційний режим оподаткування стосовно зазначеного товару застосовано неправомірно, враховуючи факт не дотримання правила “прямого транспортування” товарів з країн ЄАВТ в Україну в рамках дії статті 14 розділу ІІ Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.2010. Відтак, товар підлягає оподаткуванню ввізним митом за повною ставкою ввізного мита відповідно до с т. 48 Митного кодексу України.

На підставі складеного акту перевірки Галицькою митницею Держмитслужби винесено:

- податкое повідомлення - рішення від 23.12.2020 № 219/7.4-19/209000 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» на суму 24 710,13 грн (за податковим зобов`язанням 19768,10 грн, за штрафними санкціями 4942,03 грн);

- податкове повідомлення - рішення від 23.12.2020 № 220/7.4-19/209000 відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» на суму 4942,03 грн (за податковим зобов`язанням 3953,62 грн, за штрафними санкціями 988,41 грн).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено пунктами, 23 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 3 Митного кодексу України визначено порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов`язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов`язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Відповідно до частини п`ятої статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

За приписами частин 1, 3 , 4 статті 44 Митного кодексу України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару.

У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

Згідно сатті 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 345 Митного кодексу україни документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно зі статтею 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Судом встановлено, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, наказу Галицької митниці Держмитслужби від 26.02.2020 № 89 Галицькою митницею Держмитслужби у період з 16.03.2020 по 17.03.2020 та 16.11.2020 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “САПСАН” дотримання законодавства з питань митної справи щодо обгрунтованості та законності надання пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 16.10.2019 № UA209110/2019/004873.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь – які докази, що підтверджують обґрунтовану підозру Галицької митнициці Держмитслужби про можливе порушення ТОВ «Сапсан» законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Суд вказує, що представник відповідача не вказав жодних фактів про виявлення контролюючим органом ознак, що свідчать про можливе порушення позивачем законодавства України з питань державної митної справи та в чому саме вони полягають. Також, у вказаних документах відсутні відомості про отримання інформації про такі порушення позивачем від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів або ж із висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Як встановлдено судом, Галицькою митницею Держмитслужби під час перевірки використані: інформація наявна в АСМО «Інспектор»; електронні копії документів, які наявні в АСМО «Інспектор» та слугували підставою для митного оформлення товару: митна декларація від 16.10.2019 № UA 209110/2019/004873, декларація-інвойс № 1908785, CRM, контракт від 18.09.2019 № 66/19-СН, платіжне доручення від 26.09.2019 № 0408004, довідка про вартість перевезення від 16.10.2019, інформація надіслана листом Львівської митниці ДФС від 02.12.2019 № 2525/7/713-70-80-02/33.

Таким чином, під час здійснення Галицькою митницею Держмитслужби перевірки, контролюючим органом фактично перевірялися ті самі документи та відомості, які були в наявності під час проведення митного оформлення товару, зворотнього матеріали справи не містять.

За результатами перевірки Галицькою митницею Держмитслужби складено акт від 18.11.2020 № 111/7.4-19/20783122, відповідно до якого встановлено, порушення статті 14 розділу II Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)” від 24.06.2010, статті 43, частини 1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по складі ввізного мита за митною декларацією 16.10.2019 № UA 209110/2019/004873 на загальну суму 19768,10 грн; підп. в п. 185.1 ст. 185, п.187.8 ст.187, п. 190.1ст. 190 Податкового кодексу України України в результаті чого занижено даткове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 16.10.2019 №UA209110/2019/004873 на загальну суму 3953,62 грн. Вказані порушення встановлені оскільки, задекларовані умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС - FCА PL Przemysl та відповідного CMR від 14.10.2019 і згідно довідки про транспортні витрати, доставка вантажу здійснювалась власним автотранспортом реєстраційним номером НОМЕР_2 з складу Республіки Польща на територію України, митне оформлення товару за вказаною митною декларацією проведено із звільненням від оподаткування ввізним митом, як товару, що ввозиться в Україну в рамках укладеної Угоди про вільну торгівлю між Україною та державамі Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) від 24.06.2010 на підставі декларації інвойсу, складеної уповноваженим (схваленим) експортером, то преференційний режим оподаткування стосовно зазначеного товару застосовано неправомірно, враховуючи факт не дотримання правила “прямого транспортування” товарів з країн ЄАВТ в Україну в рамках дії статті 14 розділу ІІ Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.2010. Відтак, товар підлягає оподаткуванню ввізним митом за повною ставкою ввізного мита відповідно до с т. 48 Митного кодексу України.

Згідно з положеннями ст.280 Митного кодексу України в Україні застосовуються такі види ставок мита:

1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування;

2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу;

3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Забороняється застосовувати інші, ніж встановлені у частині першій цієї статті, види ставок мита.

Ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування.

Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

За приписами статті 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до статті 14 розділу II Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)” від 24.06.2010 преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовується виключно до продуктів, що задовольняють вимогам цього Протоколу, які транспортуються безпосередньо між Сторонами або через території інших країн, згаданих у статтях 3 та 4, до яких доречно застосовувати правило кумуляції. Проте продукти, що складають одну цілісну товарну партію, можуть транспортуватися через інші території, за необхідності перевантаження або із застосуванням тимчасового складування на таких територіях за умови, що у країні транзиту або складування вони залишаються під наглядом митних органів та не піддаються іншим операціям, крім операцій вивантаження, перевантаження, або іншим операціям, необхідним для збереження їх у справному стані.

Продукти, що походять з держав Сторін, можуть транспортуватися трубопровідним транспортом територією, іншою, ніж територія Сторін.

Свідчення виконання умов, установлених у пункті 1 цієї статті, надаються митним органам Сторони-імпортера шляхом подання:

a) єдиного транспортного документа на перевезення з Сторони-експортера через країну транзиту, або

b) сертифіката, виданого митними органами країни транзиту:

i) який містить детальний опис продуктів;

ii) у якому зазначаються дати вивантаження та перевантаження продуктів і, за необхідності, назви суден або інших використаних видів транспорту, а також

iii) який засвідчує умови, за яких продукти перебували на території країни транзиту; або

c) за неспроможності надати зазначене вище, будь-які підтверджуючі документи.

Згідно положень ст.48 Митного кодексу України орган доходів і зборів відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборів не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

Згідно положень ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.3 Митного кодексу України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

ТОВ «Сапсан» придбало у швейцарської компанії Planet GDZ AG металоконструкції алюмінієві - пороги для дверей будівель: планка-поріг для монтажу у дверне полотно - 286шт. Товар ввезений в Україну через пункт перетину державного кордону України з Республікою Польща «Шегині-Медика».

Згідно з митною декларацією від 16.10.2019 № UA 209110/2019/004873 вартість товару - 7211,84 євро, за курсом НБУ на день митного оформлення - 196751,15 грн. Митна вартість товару - 197681,04 грн.

ТОВ «Сапсан» сплачено митних платежів 39536,21 грн, а саме податок на додану вартість 39536,21 грн, мито – сума податку нарахована умовно – 19768,10 грн, оскільки за митною декларацією застосовано преференцію по сплаті ввізного мита « 403» - товари, що ввозяться в Україну в рамках укладеної Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі(ЄАВТ) від 24.06.2010, яка відображена в графі 36 митної декларації.

Тобто, уповноваженими органами було проведено перевірку наданих позивачем документів та зазначених відомостей, а також підстав для здійснення митного оформлення товару із застосуванням преференційного режиму із застосуванням зменшеної ставки мита, будь-яких порушень на неточностей виявлено не було.

Натомість після проведення Галицькою митницею Держмитслужби перевірки тих самих документів та відомостей, які були в наявності під час проведення митного оформлення товару, контролюючим органом встановдено ТОВ «Сапсан» порушення порушення статті 14 розділу II Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)” від 24.06.2010, статті 43, частини 1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України.

Суд також враховує, що подані позивачем документи для здійснення митного оформлення товару із застосуванням преференційного режиму застосування зменшеної ставки мита були достовірними, не підробленими та чинними.

За таких обставин, фактично відповідач за наявності тих самих обставин, що слугували підставою для здійснення митного оформлення товару із застосуванням преференційного режиму із застосуванням зменшеної ставки мита, без встановлення будь-яких винних дій з боку позивача прийшов до протилежного висновку.

Суд вважає, що відповідачем не дотримано одного з елементів критерію «необхідності у демократичному суспільстві», а саме принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності будь-якої вини останнього.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, за практикою Суду при визначенні питання «необхідності у демократичному суспільстві» держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.

Європейський суд з прав людини оцінює пропорційність обмежень по відношенню до легітимної мети, якої прагнуть досягти сторони при застосуванні таких обмежень. Тому, будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право передбачене Європейською конвенцією з прав людини та її основоположних свобод не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.

Суд звертає увагу, що навіть якщо митне оформлення товару із застосуванням преференційного режиму застосування зменшеної ставки мита здійснене через помилку або зловживання посадових осіб суб`єкта владних повноважень, тому перекладати тягар вкрай негативних наслідків такої помилки або зловживання на позивача є неприпустимим.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Додатково суд вказує, що ТОВ «Сапсан» не порушено статті 14 розділу II Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)” від 24.06.2010, статті 43, частини 1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України, оскільки товар транспортувався позивачем із Швейцарії через ряд держав, які належать до Європейського співтовариства, в тому числі і Республіка Польща. У Республіці Польщі товар розвантажений та поміщений на митно-ліцензійний склад у місті Перемишль Республіки Польща. Суд вказує, що згідно статті 14 розділу II Протоколу про правила визначення походження до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ)” від 24.06.2010 до такого варіанту транспортування не передбачено обмежень та особливостей при розвантаженні/навантаженні чи зберіганні на складі.

На підставі вищевикладеного, податкові повідомлення-рішення Галицької митниці Держмитслужби від 23.12.2020 № 219/7.4-19/209000, № 220/7.4-19/209000 є протиправними та підлягають скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Галицької митниці Держмитслужби від 23.12.2020 № 219/7.4-19/209000, № 220/7.4-19/209000.

3. Судовий збір в розмірі 2270,00 грн стягнути на корить товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 06.12.2021.

Суддя Костецький Н.В.