Ухвала суду № 101683932, 06.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 грудня 2021 року м. Київ № 320/15521/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А2167 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Військової частини А2167 (код: 08267926, адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульв. Олександрійський, військове містечко №1) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання позивачеві повної інформації про нараховані та виплачені (невиплачені) суми грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, інших належних виплат за період червень - вересень 2021 року включно з розшифровкою по кожному виду та сумі виплат;

- зобов`язати відповідача надіслати позивачеві повну інформацію про нараховані та виплачені (невиплачені) суми грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, інших належних виплат за період червень - вересень 2021 року включно з розшифровкою по кожному виду та сумі виплат та надати відповідні довідки;

- зобов`язати відповідача провести нарахування (перерахунок) та сплатити позивачеві повну суму одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби виходячи з 18 повних років вислуги.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною першою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно із частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов`язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов`язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості національної судової практики.

Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов`язаність між собою.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об`єднано позовні вимоги, які мають різну правову та фактичну природу їх виникнення і регулюються різними нормативно-правовими актами.

Суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи, оскільки суд повинен бути надавати оцінку за спірними правовідносинами між сторонами по кожній вимозі позивача окремо, у тому числі щодо дотримання відповідачем вимог трудового законодавства при здійсненні розрахунку із позивачем при звільненні, та щодо вимог в частині дотримання профільного законодавства у зв`язку з ненаданням відповідачем запитуваної позивачем інформації, що суперечить меті досягнення процесуальної економії та ефективного використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є самостійними, утворюють окремий склад порушення та характеризуються самостійними правовими наслідками, зокрема мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

З огляду на те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 31 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18, від 27.02.2019 у справі №922/2225/18, від 14.08.2018 у справі №910/3569/188.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відтак, при наявності спірних правовідносин, зазначених у позовній заяві, позивач не позбавлений права звернутись до суду з окремими позовами, заявляючи при цьому вимоги та їх обґрунтування, що є пов`язаними між собою.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2167 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.