Ухвала суду № 101683699, 02.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" грудня 2021 р. справа № 300/7517/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису, вчиненому 04.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. за реєстраційним номером 5708, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» звернулося в адміністративний суд із заявою про заміну стягувача - Акціонерного товариства «Кредобанк» на ТзОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису, вчиненому 04.12.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. за реєстраційним номером 5708, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №CL-253806 від 11.01.2020 в розмірі 344430,40 гривень.

Заява мотивована тим, що між Акціонерним товариством «Кредобанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» 25.06.2021 укладено Договір Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за кредитним договором №CL-253806 від 11.01.2020 з усіма додатками та додатковими угодами, що укладений між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 , перейшли до нового кредитора, а саме: ТзОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції». Відтак, право вимоги за кредитним договором повністю перейшли до ТзОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції».

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» про заміну сторони у виконавчому написі від 04.12.2020 за №5708, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В частині 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частині 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" звернулося до адміністративного суду із заявою, в якій просить суд замінити боржника у виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., а не на підставі судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Суд зазначає, що з 15 грудня 2017 року розгляд питання про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса врегульовано статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно частини 2 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Отже, Цивільним процесуальним кодексом України, на відміну від Кодексу адміністративного судочинства України, з 15 грудня 2017 року передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.

В підсумку, вимога про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) у виконавчому провадженні №63962855 не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, рішенням у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 Європейський суд з прав людини у пункті 24 визначив, що фраза "встановлено законом" поширюється не лише на основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відтак, зважаючи на те, що заявником надано докази існування виконавчого провадження з виконання виконавчого напису з приводу якого подана заява, то належним способом врегулювання питання пов`язаного з виконанням виконавчого документа є звернення до місцевого загального суду із заявою в порядку статті 442 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, саме у порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.

Посилання заявника на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, як на підставу для звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із даною заявою, є необґрунтованими, оскільки наведений у такій постанові висновок стосується застосування норм процесуального законодавства у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року та питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" про заміну стягувача у виконавчому провадженні №63962855 до задоволення не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні Інвестиції" (код ЄДРПОУ 37356981, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7 м. Київ) про заміну сторони у виконавчому провадженні №63962855 з примусового виконання виконавчого напису за №5708 від 04.12.2020, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В.

Роз`яснити заявнику, що розгляд даної заяви належить до юрисдикції місцевого загального суду за місцем виконання виконавчого напису та має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Шумей М.В.