Рішення № 101683681, 02.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2021 р. справа № 300/745/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування постанови про накладення штрафу від 21.01.2021 за №ІФ12729/1666/НД/АВ-СП

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ" звернулося в суд з позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування постанови про накладення штрафу від 21.01.2021 за №ІФ12729/1666/НД/АВ-СП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на те, що скористався правом на недопуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), яке передбачене статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - «ЗУ про держконтроль»), у зв`язку з наданням інспектором документів, які не відповідають зазначеному закону. Детальні обґрунтування щодо недопуску інспектора до проведення заходу контролю позивач надав відповідачеві листом за вих. №13 від 03.12.2020 та листом за вих. №27 від 30.12.2020. Згідно з вказаними листами із обґрунтуваннями недопуск інспектора до проведення заходу контролю відбувся унаслідок того, що: 1) у направленні № 15-10/7658 від 01.12.2020 не зазначено ні тип заходу державного контролю, ні його форма, тобто взагалі не зрозуміло, для проведення якого саме заходу прибув інспектор; 2) посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: - проведення заходу контролю на підставі Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (надалі - «Конвенція №81») та Конвенції Міжнародної організації праці № 129 від 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві (надалі - «Конвенція № 129») є таким, що не відповідає чинному законодавству України; - у направленні не зазначено дату початку та дату закінчення заходу; - предмет здійснення заходу, який вказаний у направленні є таким, що суперечить вимогам закону.; інформація про здійснення попереднього заходу контролю не відповідає вимогам частини 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; 3) органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику (стаття 10 ЗУ про держконтроль). За таких обставин, на переконання представника позивача, оскаржена постанова про накладення штрафу є безпідставною, незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відзив на позовну заяву відповідача викладено із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджуються, із посиланням у ньому на відповідні норми права та твердження.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

12.11.2020 від працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області надійшла скарга на порушення керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ" законодавства про працю (а.с. 74-75).

Відповідно до наказу № 1254-Д від 01.12.2020 (а.с. 76) та направлення №15-10/7658 від 01.12.2020 (а.с.77), на підставі Конвенції МОП № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1985-ІV, Конвенції МОП №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, статті 259 КЗпП України, Закону України «Про звернення громадян», частини четвертої, п`ятої статті 2, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.07.2007 №877, Положення про Управління Держпраці в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, колективного звернення від 12.11.2020 КО-473, листа Держпраці щодо погодження проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) від 16.11.2020 в період із 03.12.2020 по 16.12.2020, у позивача мало бути проведено інспекційне відвідування з питань дотримання законодавства про працю в частині оплати праці, робочого часу та часу відпочинку.

03.12.2020 інспектором праці Білоголовським Олександром Івановичем директору ТзОВ «АВЕ Івано-Франківськ» Мокрицькому М.Ф. вручено направлення на проведення інспекційного відвідування, у якому керівник позивача зазначив про те, що до перевірки інспектора праці не допускає відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у зв`язку із невідповідністю документів для проведення такої перевірки.

04.12.2020 головним державним інспектором Білоголовським О.І. складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ІФ12729/1666/НД/АВ, у якому зазначено, що контрольний захід неможливо провести у зв`язку із створенням перешкод у діяльності інспектора праці, ненаданням інформації, необхідної для проведення контрольного заходу та ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом контрольного заходу, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів.

Цього ж дня, 04.12.2020 головним державним інспектором Білоголовським О.І. складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ІФ12729/1666/АВ, у якому зазначено порушення вимог статті 259 КЗпП України, що полягає у створенні перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю.

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ІФ12729/1666/НД/АВ і Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ІФ12729/1666/АВ надіслані позивачу поштою цінним листом із описом вкладення 07.12.2020.

Листами від 03.12.2020 №13 та від 30.12.2020 №27 позивач повідомив відповідача про причини недопуску інспектора праці до проведення державного заходу контролю у формі інспекційного відвідування.

Дані листи розглянуто Управлінням Держпраці, про що повідомлено позивача відповідно до вимог чинного законодавства.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу, відповідно до пункту 2 Порядку № 509, на підставі Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 04.12.2020 №ІФ12729/1666/НД/АВ та доданих до нього матеріалів, за порушення законодавства про працю, а саме: статті 259 КЗпП України, що проявилося у створенні перешкод у діяльності інспектора праці, ненаданні інформації, необхідної для проведення контрольного заходу та ненаданні для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом контрольного заходу, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів, відповідальність за яке передбачено абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.01.2021 №ІФ12729/1666/НД/АВ-СП на суму 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.01.2021 №ІФ12729/1666/НД/АВ-СП направлена позивачу поштовим зв`язком (квитанція №7601867784950).

На переконання позивача, зазначена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, і як наслідок, з метою захисту свого порушеного права позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою XVIII КЗпП України врегульовано здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Так, статтею 259 цього Кодексу передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 №8 затверджено Положення про Управління Держпраці в Івано-Франківській області, відповідно до якого, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб є одним з основних завдань Управління.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Згідно статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 35 Закону України "Про оплату праці" визначено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Зазначені державні органи мають право одержувати від суб`єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами. Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці.

Статтею 27 Закону України «Про відпустки» також зазначено, що нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів праці Державної служби України з питань праці та її територіальних органів визначені також Кодексом України про адміністративні правопорушення та конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованими законами України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004 № 1985-IV та «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 08.09.2004 № 1986- IV.

Відповідно до ст. 2 Конвенції МОП №81 система інспекції праці на промислових підприємствах застосовується до всіх підприємств, щодо яких інспектори зобов`язані забезпечити застосування правових норм щодо умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи.

Крім того, відповідно до статті 16 Конвенції №81 контрольні заходи проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних положень законодавства.

У Постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а, зазначено наступне: «Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», що ратифікована Законом України №1985-IV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція), передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; б) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Тобто, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються».

TOB «АВЕ Івано-Франківськ» є підприємством, яке здійснює діяльність зі збирання безпечних відходів (КВЕД 38.11).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Під збиранням відходів розуміють діяльність, пов`язану з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Конвенція Міжнародної організації праці №14 від 1921 року про застосування щотижневого відпочинку на промислових підприємствах, ратифікована Україною 19.06.1968 року надає визначення терміну «промислове підприємство». Так, ст. 1 Конвенції зазначає, що термін "промислове підприємство" охоплює, зокрема:

a) шахти, кар`єри та інші підприємства з видобутку корисних копалин;

b) підприємства, на яких предмети виробляються, змінюються, очищуються, ремонтуються, оздоблюються, проходять кінцеву стадію обробки та підготовки до продажу, руйнуються чи знищуються, або на яких матеріали трансформуються; серед них суднобудівні та підприємства з виробництва, трансформації та передачі електроенергії або рухової сили будь-якого виду;

c) підприємства з будівництва, реконструкції, утримання, ремонту, переробки чи демонтажу будь-яких будівель, залізничних колій, трамвайних ліній, портів, доків, пірсів, каналів, внутрішніх водних шляхів, доріг, тунелів, мостів, віадуків, каналізаційних систем, водостоків, колодязів, телеграфного чи телефонного обладнання, електричного устаткування, газових служб, служб водопостачання чи інших служб з будівництва, а також роботи з підготовки до будівництва та закладання фундаменту, що передують будь-яким переліченим роботам;

d) підприємства з перевезення пасажирів чи товарів автошляхами, залізницею, морськими чи внутрішніми водними шляхами, куди входить оброблення вантажів у доках, на пристанях, причалах або складах, але за винятком перенесення вручну.

Виходячи із вище зазначеного, TOB «АВЕ Івано-Франківськ» є підприємством, яке здійснює діяльність, пов`язану з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення, тобто є підприємством, що займається збором та утилізацією (знищенням і руйнуванням) відходів (промисловим підприємством), а тому на нього поширюється норми Конвенції № 81 та Конвенції №129.

Щодо тверджень представника позивача про відсутність у направленні на проведення заходу контролю від 01.12.2020 №15-10/7658 дати початку та дати закінчення цього заходу, суд вважає їх безпідставними, оскільки в зазначеному направленні міститься наступна інформація: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Також необхідно зазначити, що відсутність уніфікованих форм актів не є підставою для недопуску головних державних інспекторів до проведення інспекційного відвідування, оскільки 18.08.2017 Міністерством соціальної політики України, видано наказ №1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 року за №1500/31368, та який є чинним по сьогоднішній день. Тобто, такі акти складаються при здійсненні заходів державного нагляду.

Окрім того, відповідно до п. 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Постановою КМУ №423 від 17.06.2015 накази Мінсоцполітики, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509) передбачено процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю.

Порядок №509 визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Штрафи накладаються на підставі Акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту Порядку №509.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 Порядку №509, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять, днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів зазначених в абзацах 3-7 пункту 2 Порядку № 509, складає постанову про накладення штрафу.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту З Порядку №509.

Частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Пунктом 11 Порядку № 509 визначено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України).

На виконання вимог Порядку № 509 листом від 17.12.2020 за №05-07/15-10/8072 директора ТзОВ «АВЕ Івано-Франківськ» Мокрицького М.Ф. повідомлено про те, що на розгляді в уповноваженої особи Управління Держпраці знаходиться Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 04.12.2020 № ІФ12729/1666/НД/АВ, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, для розгляду справи щодо накладення штрафних санкцій за порушення позивачем законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України. Даний лист направлений поштою (квитанція №7601867495788). Згідно відомостей про трекінг - від стеження даного відправлення, отриманими із сайту «Укрпошта» - врунено за довіреністю 19.12.2020.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу, відповідно до пункту 2 Порядку № 509, на підставі Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 04.12.2020 року № ІФ12729/1666/НД/АВ та доданих до нього матеріалів, за порушення законодавства про працю, а саме: статті 259 КЗпП України, що проявилося у створенні перешкод у діяльності інспектора праці, ненаданні інформації, необхідної для проведення контрольного заходу та ненаданні для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом контрольного заходу, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів, відповідальність за яке передбачено абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.01.2021 №ІФ12729/1666/НД/АВ-СП на суму 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Підсумовуючи вище зазначене, суд вказує на те, що інспектор праці діяв при здійсненні спроби провести захід контролю у позивача діяв лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та чиним законодавством України.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому позов не підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ", код ЄДРПОУ 35889312, вул. Грушевського, 119, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203;

відповідача - Управління Держпраці в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Шумей М.В.