Ухвала суду № 101683659, 07.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

07 грудня 2021 рокуСправа № 280/11957/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2021 року до Запорізького кружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі – позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати частково постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2069 від 10.11.2021 про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжсталь» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання, а саме:

пункт 1 щодо накладання штрафу у розмірі 85000 гривень на ПАТ «Запоріжсталь» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії;

- підпункт 1 пункту 2 в частині щодо зобов`язання ПАТ «Запоріжсталь» у строк до 10 грудня 2021 року надати до Відділу НКРЕКП у Запорізькій області на паперових носіях форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внесків на регулювання» за І - IV квартали 2020 року;

визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2070 від 10.11.2021 р. про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжсталь» за несвоєчасну сплату внесків на регулювання та здійснення заходів державного регулювання, а саме пункт:

1. щодо накладання штрафу у розмірі 7 588,00 грн. на ПАТ «Запоріжсталь» за несвоєчасну сплату внесків на регулювання у IV кварталі 2020 року.

2. щодо зобов`язання ПАТ «Запоріжсталь» у строк до 31 грудня 2021 року погасити заборгованість по внесках на регулювання в сумі 418,10 тис. грн, у тому числі:

- заборгованість по внесках на регулювання за видом ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за І квартал 2020 року в розмірі 123,24 тис. грн.;

- заборгованість по внесках на регулювання за видом ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за II квартал 2020 року в розмірі 70,41 тис. грн.;

- заборгованість по внесках на регулювання за видом ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за III квартал 2020 року в розмірі 72,69 тис. грн.;

- заборгованість по внесках на регулювання за видом ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за IV квартал 2020 року в розмірі 151,76 тис. грн.

Одночасно з адміністративним позовом, 06.12.2021 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2069 від 10.11.2021 про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжсталь» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, в частині: пункту 1 щодо накладання штрафу у розмірі 85000 гривень на ПАТ «Запоріжсталь» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та підпункту 1 пункту 2 в частині щодо зобов`язання ПАТ «Запоріжсталь» у строк до 10 грудня 2021 року надати до Відділу НКРЕКП у Запорізькій області на паперових носіях форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внесків на регулювання» за І - IV квартали 2020 року. Крім того, просить зупинити дію Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2070 від 10.11.2021 про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжсталь» за несвоєчасну сплату внесків на регулювання та здійснення заходів державного регулювання, до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що відповідно до ч.1, 4 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: попередження про необхідність усунення порушень; штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах, зокрема, від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Із наведених вище норм вбачається, що Регулятор має дискреційні повноваження щодо вибору застосованої санкції, а також щодо розміру штрафу.

Відповідно до п. 10.6. Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), затвердженого Постановою НКРЕКП № 2133 від 06.12.2016, оскарження рішень НКРЕКП не зупиняє їх виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

З урахуванням вищезазначених норм вбачається, що не сплата позивачем штрафу, накладеного оскаржуваною постановою, призведе до нарахування відповідачем пені у розмірі 1275,00 грн. в день. Таким чином, розмір пені збільшиться до мінімального розміру, який накладено на позивача за 67 днів і сягне 85 000,00 грн., тобто в такому ж розмірі як і основний штраф.

При цьому розгляд судом позову позивача про скасування оскаржуваної постанови становитиме більший строк аніж строк для досягнення розміром пені визначеного вище значення.

Крім, того, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2070 від 10.11.2021 на ПАТ «Запоріжсталь» накладено штраф за несвоєчасну сплату внесків на регулювання та здійснення заходів державного регулювання, у тому числі пункту:

1. щодо накладання штрафу у розмірі 7588,00 грн. на ПАТ «Запоріжсталь» за несвоєчасну сплату внесків на регулювання у IV кварталі 2020 року.

2. щодо зобов`язання ПАТ «Запоріжсталь» у строк до 31 грудня 2021 року погасити заборгованість по внесках на регулювання в сумі 418,10 тис. грн, у тому числі:

- заборгованість по внесках на регулювання за видом ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за І квартал 2020 року в розмірі 123,24 тис. грн.;

- заборгованість по внесках на регулювання за видом ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за II квартал 2020 року в розмірі 70,41 тис. грн.;

- заборгованість по внесках на регулювання за видом ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за III квартал 2020 року в розмірі 72,69 тис. грн.;

- заборгованість по внесках на регулювання за видом ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії за IV квартал 2020 року в розмірі 151,76 тис. грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» 22 вересня 2016 року № 1540-VIII рішення, рішення регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» платники внесків на регулювання не пізніше 15 днів з дня вручення або отримання копії постанови про накладення штрафу зобов`язані сплатити штраф та надати Регулятору копію завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу.

У разі несплати штрафу та/або ненадання копії платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу, в зазначений строк, виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Абз. 6 ч. 5 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, вказаним Законом позивачу надається право оскаржити рішення регулятора щодо накладення штрафу, а саме постанову № 2070 від 10.11.2021 безпосередньо до суду в порядку, встановленому законом.

Проте, звернення позивача до суду не зупинить стягнення відповідачем з позивача в порядку виконавчого провадження штрафу у розмірі 7 588,00 грн. та заборгованості по внесках на регулювання в сумі 418,10 тис. грн., що в подальшому, в разі скасування вказаної постанови НКРЄКП, призведе до необхідності повернення позивачем вказаних сум штрафів, що є довготривалим процесом та потребує значних зусиль для фактичного повернення коштів на рахунок Позивача та значних додаткових фінансових втрат.

Тож, невжиття заходів забезпечення позову позивача призведе до виникнення у останнього надмірного фінансового тягаря у визначеному розмірі, а тому ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до нього письмові докази, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.

Відтак, надані позивачем обґрунтування незаконності рішення відповідача не можуть бути підставою вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на очевидну протиправність рішення відповідача, проте не зазначає про наявність будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що дії відповідача носять очевидно протиправний характер, та що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення.

Також, суд виходить із того, що вирішення питання щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача на стадії підготовчого провадження потенційно може порушити принцип безсторонності (неупередженості) адміністративного процесу.

Відтак, твердження позивача, наведені у заяві про забезпечення позову, є необґрунтованими.

Отже, станом на дату звернення позивача до суду відсутні об`єктивні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином вплинути на права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача.

Суддя вважає, що забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, може бути розцінене як фактичне вирішення позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову.

Доказів існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, з якими законодавець пов`язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивачем не надано.

При цьому, суд не вважає наведені позивачем обставини щодо очевидної протиправності оскаржуваних постанов достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може тільки під час розгляду даної справи по суті.

Тож, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про забезпечення позову у справі № 280/11957/21– відмовити.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Артоуз