
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
06 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/5962/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини А 1556 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої втратою майна, -
ВСТАНОВИВ:
Військова частина А 1556 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить: стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі понесених втрат в сумі 205396,49 грн. на користь військової частини А 1556.
Ухвалою судді від 08 листопада 2021 року позовна заява була залишена без руху, оскільки така не відповідає вимогам статей 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до вимог вказаної ухвали позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно було надати суду: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до ст. 167 КАС України із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження таких підстав.
01 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначив, що підставою для подачі позову стали пропозиції, внесені західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту за результатами аудиту впровадження рекомендацій та виконання пропозицій військовою частиною А 1556 за період з 01.03.2019 року по 26.02.2021 року, який затверджено протоколом обговорення проекту аудиторського звіту від 01.03.2021 року. Також представник позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначає, що в період з березня 2021 року Військова частина А 1556 залучена до сил та засобів щодо стримування збройної агресії на території Донецької та Луганської областей та відновлення державного суверенітету.
Відповідно ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.
Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об`єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов`язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.
При чому, суд зауважує, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що підставою для подачі позову стали пропозиції, внесені західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту за результатами аудиту впровадження рекомендацій та виконання пропозицій військовою частиною А 1556 за період з 01.03.2019 року по 26.02.2021 року, який затверджено протоколом обговорення проекту аудиторського звіту від 01.03.2021 року. Також представник позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначає, що в період з березня 2021 року Військова частина А 1556 залучена до сил та засобів щодо стримування збройної агресії на території Донецької та Луганської областях та відновлення державного суверенітету.
В той же час, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В 0124 "Про результати проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності військової частини В0124 за період 22.05.2013 по 30.06.2016 та виконання наказу командира військової частини пп В4673 №1059 від 30.08.2016» від 04.09.2016 №405 призначено проведення службового розслідування за результатом якого, відповідно до пункту 1 наказу командира військової частини пп В0124 «Про результати проведення службового розслідування по факту незаконного використання ПММ та покарання винних» від 09.10.2016 №466 за недбале виконання функціональних обов`язків в частині організації і контролю за веденням обліку та звітності, бездіяльність в оформленні шляхових листів, що призвело до фінансових порушень та матеріальних втрат на суму 234 665, 00 грн. відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року №243/95-ВР (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 21 грудня 2000 року №2171- III) заступника командира з озброєння капітана ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності, а саме до відшкодування матеріальних збитків завданих державі на суму 234 665,00 грн. з врахуванням ПДВ в трикратному розмірі нараховано 703 995,00 грн.
Таким чином, про наявність підстав для звернення до суду позивачу було відомо 09 жовтня 2016 року, що підтверджується наказом командира військової частини польова пошта В 0124 № 466 "Про результати проведення службового розслідування по факту незаконного використання ПММ та покарання винних", яким притягнуто до підвищеної відповідальності заступника командира з озброєння капітана ОСОБА_1 , а саме до відшкодування матеріальних збитків завданих державі на суму 234665,00 грн.
У зв`язку з цим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що підставою для подачі позову стали пропозиції, внесені західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту за результатами аудиту впровадження рекомендацій та виконання пропозицій військовою частиною А 1556 за період з 01.03.2019 року по 26.02.2021 року, який затверджено протоколом обговорення проекту аудиторського звіту від 01.03.2021 року.
З приводу посилань позивача як на підставу поважності пропущення строку звернення до суду залучення військової частини А 1556 з 01 березня 2021 року до сил та засобів щодо стримування збройної агресії на території Донецької та Луганської областей, то суд зазначає, що вказане не може свідчити про поважність пропуску строків звернення до суду із цим позовом та не може вважатися тими об`єктивними та непереборними обставинами, які впливали на здатність позивача звернутися до суду.
Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві від 05 квітня 2021 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 122, 123,169, 243, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Військової частини А 1556 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
2. Позовну заяву Військової частини А 1556 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої втратою майна - повернути позивачеві.
3. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька
Судове рішення № 101683422, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 06.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/5962/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: