Рішення № 101682942, 06.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 р. Справа№200/6684/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним на скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2439 від 21 квітня 2021 року про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 14 квітня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із врахуванням висновків суду, вказаних у рішенні та врахуванням висновку від 23 січня 2020 року Великої палати Конституційного суду України у Рішенні по справі № 1-5/2018 (746/15) № 1-р/2020 та Рішенні Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а (Пз/9901/32/20).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням від 21 квітня 2021 року за № 2436 відповідач відмовив в призначені пенсії позивачу на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку - 55 років. Позивач вважає, що відповідач не прийняв до уваги висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, відповідно до яких позивач набуває право на пільгову пенсію за Списком № 2 при досягненні 55 років, як передбачено пунктом “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 о справі 1-5/2018 (746-15). У зв`язку з чим просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії (а. с. 1-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 24-25).

30 червня 2021 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Зазначив, що оскільки на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач не досягла необхідного віку 55 років, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. Зазначає, що вищезазначена стаття Закону є чинною, а тому відповідач вважає свої дії правомірними, на підставі чого просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а. с. 29-30).

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року здійснена заміна відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач) (а. с. 36).

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а. с. 37-38).

Ухвалою суду від 27 липня 2021 року зупинено провадження у справі № 200/6684/21 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за наслідком розгляду зразкової справи № 360/3611/20 (а. с. 43-44).

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року поновлено провадження у справі № 200/6684/21 (а. с. 58).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , який видано Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 08 серпня 2000 року, РНКОП 2602511824 (а. с. 5-6).

14 квітня 2021 року позивач через Веб-портал Пенсійного фонду звернулась до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою № 2439 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення № 2439 від 21 квітня 2021 року, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії (а. с. 18).

Позивачем для призначення пенсії були надані наступні документи:

- заява про призначення пенсії від 14.04.2021 р. № 2439;

- скан-копія трудової книжки серія НОМЕР_3 від 24.10.1991 р.

- скан-копія свідоцтва про укладення шлюбу від 11.03.1995 р.;

- скан-копія паспорту позивача;

- скан-копія довідки виданої ВК «Краснолиманська» від 13.04.2021 р. №54;

- скан-копії посвідчень від 05.02.1981р. №18, від 14.04.2004р. №477;

- скан-копії наказів про атестацію робочих місць, від 15.12.2017 р. №1113, від 14.12.2012 р. № 1649, від 27.12.2000 р. № 2108, від 23.12.2005 р. № 2917;

- скан-копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Додатково при розгляді заяви були взяті до уваги індивідуальні відомості про застраховану особу.

Згідно наданих документів, відповідачем здійснений розрахунок стажу позивача, який складає: 29 років 02 місяці 02 дні, пільговий стаж за Списком № 2 – 13 років 02 місяці 22 дні, який дає право на призначення пенсії згідно частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, при досягненні позивачу 55 років. У зв`язку з тим, що на момент звернення позивачу виповнилось 50 років, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (а. с. 18-19).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернулась із даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Матеріали справи свідчать, що позивач звернулась до суду з позовом, в якому обґрунтовувала протиправність рішення відповідача від 21 квітня 2021 року за № 2439 з тим, що вона досягла 50 років та відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 року має право на пенсію відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788—XII (далі Закон № 1788—XII) визначено, що цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема пенсії за віком.

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другою статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічні приписи містив і п. «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) в редакції Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII.

В той же час, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам…».

При цьому, Конституційний Суд України в пункті 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Окрім цього, слід звернути увагу на те, що у справах «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010 р.) та «Серков проти України» (заява №39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. №1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

До спірних правовідносин суд застосовує норми матеріального права з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20.

Враховуючи, що позивач, яка на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла віку 50 років, мала страховий стаж роботи 29 років 02 місяці 02 дні, у тому числі 13 років 02 місяці 22 дні на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІ1 “Про пенсійне забезпечення”, пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд дійшов висновку, що вона має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 року.

Зазначене обумовлює протиправність рішення відповідача № 2439 від 21 квітня 2021 року про відмову в призначенні пільгової пенсії та його скасування.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату № 15219 від 24 травня 2021 року (а. с. 21).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21 квітня 2021 року № 2439 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 квітня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду та висновку від 23 січня 2020 року Великої палати Конституційного Суду України у Рішенні по справі № 1-5/2018 (746/15) № 1-р/2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 06 грудня 2021 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова