Рішення № 101682928, 06.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 р. Справа№200/11837/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України, третя особа Департамент захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинит певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

13.09.2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Національної поліції України (далі - Відповідач), третя особа Департамент захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинит певні дії, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108578), щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду України для призначення мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону 18[2262-ХН;

зобов`язати Національну поліцію України (ЄДРПОУ 40108578), оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону М2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії часу проходження мною служби, з 07 квітня 2014 року до 19 травня 2017 року (протягом якого я брав безпосередню участь в антитерористичній операції), на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці;

судові витрати покласти на відповідача, стягнувши з Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108578) на мою користь витрати на правову допомогу у сумі 7 000 гривень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Позивач з 05.08.1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах. 06.11.2015 року, в зв`язку з реорганізацією МВС Позивача було звільнено з ОВС за п. 64 «з» (в зв`язку із переводом на роботу в інші міністерства) та призначено на посаду в органи Національної поліції України. 19 травня 2017 року, на підставі наказу № 163 о\с від 17.05.2017 року мене було звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію». На момент мого звільнення з МВС стаж моєї служби складав: календарна вислуга років 20 років 09 місяців 14 днів.

Під час проходження служби в МВС, Позивач в період з 07.04.2014 року по 19.05.2017 рік, приймав безпосередню участь в антитерористичної операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО, рішенням комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій № 2/1/V/44 від 11.02.2016 року Позивачу було надано статус учасника бойових дій. В зв`язку із безпосередньою участю в АТО, при звільнені Позивачу було нараховано пільгову вислугу років для призначення пенсії - 12 років 02 місяці 16 днів. Таким чином на момент звільнення Позивача з МВС загальна вислуга років для призначення пенсії складала 27 років 00 місяців 8 днів.

Після звільнення зі служби в Національній поліції України Позивач звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із заявою, в якій просив, враховуючи безпосередню участь в АТО, перерахувати вислугу років з врахуванням безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО, та направити документи для призначення йому пенсії за вислугу років до органів пенсійного фонду України. Однак Позивачу було в цьому відмовлено, із посиланням на те, що для призначення пенсії за вислугу років по лінії МВС він повинен мати календарну вислугу років, на момент звільнення 23 роки.

03.03.2021 року Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду виніс постанову у справі № 805/392/18-а адміністративне провадження № К/9901/134/19, в якій визначив правову позицію, стосовно застосування норм діючого законодавства при призначені пенсії за вислугою років на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». В зазначеному рішенні Верховний суд визначив, що статтею 17 Закону N 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 зазначеного Закону встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом.

В зазначеному рішенні Верховний суд визначив, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

За захистом своїх порушених прав Позивач, 24.05.2021 року звернувся з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду, в якій просив визнати протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України, щодо відмови в оформлені та направлені до органу ПФУ для призначення мені пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України № 2262-ХІІ, зарахувавши мені до вислуги років для призначення пенсії пільговий період моєї служби, протягом якого я брав безпосередню участь в АТО - один місяць служби за 3 місяці.

06 липня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом було винесено рішення у справі № 200/6225/21, яким було відмовлено в задоволені позову, в зв`язку із тим, що на момент звернення до суду Департамент захисту економіки Національної поліції України втратив повноваження стосовно збирання та направлення до пенсійних органів України матеріалів для призначення пенсії.

З врахуванням позиції Донецького окружного адміністративного суду, Позивач знову звернувся із клопотанням про призначення йому пенсії за вислугу років до Національної поліції України.

Ігноруючи вимоги діючого законодавства, ігноруючи наказ Національної поліції України від 14.05.2019 року № 455 «Про визначення в Національної поліції України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій» Національна поліції України, проявляє протиправну бездіяльність, відмовляється розглянути заяву Позивача про підготування та направлення до органів ПФУ документів для призначення йому пенсії за вислугу років, та в рамках своїх повноважень, доручає знову не уповноваженому органу, розглянути адвокатський запит від 15.07.2021 року, при цьому відмовляється розглядати клопотання Позивача та додані до нього матеріали стосовно підготування та направлення до органів ПФУ документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . На підставі викладеного, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху, Позивачу встановлено семиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

27 вересня 2021 року позивачем на виконання ухвали про усунення недоліків від 21 вересня 2021 року надано до суду позовну заяву із зазначенням вірної адреси місцезнаходження відповідача та зазначенням позовних вимог.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи незгоду із позовними вимогами наступним.

Відповідно до інформації Сектору з питань пенсійного забезпечення НП України (далі - Сектор) Позивач до Сектору, який відносно Позивача є уповноваженим структурним підрозділом подавати документи до пенсійних органів, не звертався.

У той же час, відповідно до інформації та документів, наданих ліквідаційною комісією Департаменту захисту економіки НП України, Позивач проходив службу в Департаменті захисту економіки НП України. 19 травня 2017 року Позивач звільнений зі служби в поліції за власним бажанням на підставі наказу Департаменту захисту економіки НП України від 17 травня 2017 року № 163 о/с.

При цьому саме у вказаному наказі Позивачу встановлені стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років - 20 років 00 місяців 24 дні, виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції у розмірі 20 років 09 місяців 20 днів та вказано його розмір вислуги років на пільгових умовах, який становить 12 років 02 місяці 16 днів, і не встановлено вислугу років для призначення пенсії.

Отже, враховуючи, що Департаментом захисту економіки НП України у наказі від 17 травня 2017 року № 163 о/с не вказано вислугу років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), Позивач не є особою, що набула право на пенсію відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, оскільки на день звільнення він не мав 23 календарних роки і більше, що прямо передбачено цим законом.

Позивач дотепер наказ Департаменту захисту економіки НП України від 17 травня 2017 року № 163 о/с до суду не оскаржував і фактично не оскаржує на даний час, а отже у даному спорі Позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки наказ, який створює для нього спірні юридичні наслідки щодо набуття чи не набуття права на пенсію відповідно до положень статті 12 Закону № 2262-ХІІ, він не оскаржує, а вчинення дій без внесення змін до вказаного наказу є безпідставним та передчасним з огляду на наступне.

Пунктом «а» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються...серед інших, особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Абзацем першим пункту «є» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам, які набули право на пенсію за цим Законом у зв`язку із внесенням зміни в раніше виданий наказ або інший розпорядчий акт про оголошення їх вислуги років для призначення пенсії та звільнення зі служби, - з дня підписання наказу або іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни.

Отже, з вказаного слідує, що задоволення позову в межах заявлених позовних вимог про зобов`язання НП України оформити та направити документи до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугою років позивачу відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги для призначення пенсії часу проходження служби, з 07.04.2014 по 19.05.2017 (протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції), на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, без внесення відповідних змін до наказу Департаменту захисту економіки НП України від 17 травня 2017 року № 163 о/с, буде юридично невірним, безпідставним та передчасним.

Третьою особою на адресу суду було надано пояснення, в яких зазначено, що Донецьким окружним адміністративним судом було ухвалено рішення від 06.07.2021 у справі № 200/6225/21 яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. Дане рішення суду не оскаржувалося позивачем та набрало законної сили 06.08.2021. Як вважає, позивач цим рішенням йому було відмовлено лише в зв`язку з тим, що на момент виникнення спірних правовідносин Департамент не був уповноваженим структурним підрозділом, який повинен вчиняти дії щодо підготування та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіального органу Національної поліції» від 13.10.2015 № 830, утворено як юридичну особу публічного права Департамент як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Таким чином, Департамент в якому проходив службу позивач і з якого був звільнений є самостійною юридичною особою публічного права, самостійним суб`єктом владних повноважень з питань прийняття, проходження та звільнення з публічної служби працівників Департаменту. Отже, ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою у справі № 200/6225/21 до належного відповідача - Департаменту, в частині зарахування до календарної вислуги років пільгового періоду проходження служби і рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 200/6225/21 йому відмовлено в повному обсязі, тому Департамент вважає, що позовні заяви у справі № 200/6225/21 та у справі № 200/11837/21 подані з тих самих підстав, до тих самих сторін та стосуються того самого предмету. Відтак, провадження у справі № 200/11837/21 підлягає закриттю відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , місце постійної реєстрації: АДРЕСА_2 , в період з 05 серпня 1996 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року по 19 травня 2017 року - службу в Національній поліції.

Відповідно до наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 17 травня 2017 року № 163 о/с (згідно з яким позивача з 19 травня 2017 року звільнено зі служби в поліції) вислуга років позивача станом на 19 травня 2017 року становила: у календарному обчисленні - 20 років 09 місяців 14 днів, вислуга років на пільгових умовах - 12 років 02 місяці 16 днів.

Під час проходження такої служби в період з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 19 травня 2017 року позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (довідки Головного управління МВС України в Донецькій області від 08 січня 2016 року №499лк/АБ та Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 2019 року). Є учасником бойових дій (відповідне рішення про визнання учасником бойових дій від 11 лютого 2016 року №2/1/V/44, посвідчення серії НОМЕР_2 , видане Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області 16 травня 2016 року).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року в справі № 200/3667/19-а, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправною відмови в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років та зобов`язання оформити та подати до органу Пенсійного фонду України документи для призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відмовлено.

Предметом спірних правовідносин в справі була правомірність відмови відповідача листом від 21 лютого 2019 року № П-244 в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років на підставі заяви позивача від 01 лютого 2019 року.

Пізніше - 03 березня 2021 року Верховний Суд виніс постанову від 03 березня 2021 року у справі № 805/392/18-а, в якій визначив правову позицію щодо спірного питання - щодо необхідності зарахування до вислуги років при призначені пенсії вислуги років з урахуванням не лише календарного, а й пільгового стажу.

02 квітня 2021 року позивач через свого адвоката звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із запитом, в якому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, що висловлена в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, просив врахувати цю позицію та зарахувати до його календарної вислуги років пільгову вислугу років і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заяву позивача про призначення пенсії та документи (з довідкою про розрахунок вислуги років для призначення пенсії) для подальшого призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12 квітня 2021 року № 9аз в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, до якої зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні законом не передбачено. Згідно з наказом Департаменту від 17 травня 2017 року № 163 о/с Позивач звільнений зі служби в поліції з 19 травня 2017 року та вислуга років його у календарному обчисленні становила 20 років 09 місяців 14 днів. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи, звільнені зі служби в поліції з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року, набувають права на пенсію за наявності у них вислуги 23 календарних років і більше.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року в справі № 200/6225/21, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

15 липня 2021 року позивач через свого адвоката звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із запитом, в якому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, що висловлена в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, просив врахувати цю позицію та зарахувати до його календарної вислуги років пільгову вислугу років і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заяву позивача про призначення пенсії та документи (з довідкою про розрахунок вислуги років для призначення пенсії) для подальшого призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 0-77 від 19.08.2021 року на адвокатський запит, було повідомлено, що 12 квітня 2021 року за №9аз представнику позивача було надано відповідь на аналогічний адвокатський запит, тому Відповідачем було направлено копію попередньої відповіді.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому відповідно до ст.102 Закону України "Про Національну поліцію" Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пунктом «б» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Умови призначення пенсій за вислугу років передбачені ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону пенсія за вислугу років призначається, зокрема:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним упунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2цього Закону (крім осіб, зазначених участині третійстатті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним упунктах "б"-"д"статті 1-2цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третійстатті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно з ч. 2 ст. 17 цього Закону до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Статтею 171 вказаного Закону визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. «а» п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним вабзаці першому пункту 1 цієї постанови (до яких належав позивач), зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема:

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 805/3923/18-а, де Суд дійшов висновку про те, що, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є ЗаконУкраїни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів від 17.07.1992 року №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Верховний Суд також зазначив, що є необґрунтованим висновок про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, і звернув увагу на необхідності врахування норм підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії.

Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаній постанові Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач дійсно перебував на службі в ОВС та Національній поліції з 05.08.1996 року по 17.05.2017 та згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 24.01.2019 №163 о/с був звільнений зі служби за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію".

Судом також встановлено, та не заперечується сторонами, що вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 20 років 09 місяців 14 днів, пільгова вислуга складає 12 років 02 місяці 16 днів.

Позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж,відповідно до пп. «а» п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 17.07.1992 року №393 (час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції).

З огляду на наведене із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, він набув право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (п. «а» ч. 1 ст. 12 цього Закону).

Разом з вказаними нормами суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Згідно з п. 7 цього Порядку для призначення пенсії за вислугу років уповноважені структурні підрозділами міністерств та інших державних органів, в яких особи проходили службу, подають до органів Пенсійного фонду України такі документи, як, зокрема: заява, грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, документи про страховий стаж, тощо.

Відповідно до п. 12 Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

В поданні про призначення пенсії (форма якого яке є додатком №2 до п. 12 Порядку) зазначається, зокрема, розрахунок вислуги років на пенсію, який складається за матеріалами особової справи.

Таким чином, органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення, перерахунок та виплату пенсій на підставі документів, що наданні уповноваженими структурними підрозділами відповідних органів, де особа проходила службу та була звільнена з посади.

Наказом Національної поліції України від 14 травня 2019 року № 455 «Про визначення в Національній поліції України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України визначено уповноваженим структурним підрозділом центрального органу управління поліції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, у центральному органі управління поліції, у міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції (п. 1 Наказу).

Начальникам Головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві наказано визначити своїми наказами уповноважені структурні підрозділи з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України (п. 2 Наказу).

Керівникам органів поліції охорони (крім Департаменту поліції охорони) наказано забезпечити подання документів, необхідних для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, до секторів з питань пенсійного забезпечення Головних управлінь Національної поліції за місцем дислокації відповідного органу поліції (п. 3 Наказу).

Посилання третьої особи на наявність судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 200/6225/21, яким, на його думку, вирішені спірні правовідносини, - є неприйнятними, оскільки стороною в тій справі був Департамент захисту економіки Національної поліції України, якого судом визнано не належним відповідачем, тоді як в даній справі відповідачем є Національна поліція України. Окрім того судом у вищевказаній справі було встановлено належного відповідача, яким є (структурний підрозділ) Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Національної поліції України, щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду України для призначення та зобов`язання Національну поліцію України, оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії часу проходження служби, з 07 квітня 2014 року до 19 травня 2017 року, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, є обґрунтованними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 10.09.2021, позивач за подання адміністративного позову сплатила 908,00 грн. судового збору.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 908,00 грн.

Щодостягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до заяви долучено: договір про надання юридичних адвокатських послуг від 30.03.2021, який укладено з адвокатом Овчаренко О.О.; акт надання юридичних (адвокатських) послуг від 17.09.2021; акт здійснення розрахунку за надані юридичні (адвокатські) послуги за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг.

З наданих документів вбачається, що вартість юридичних послуг складає 7000 грн., в т.ч. ознайомлення з документами, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, оцінка правової позиції судів України – 2 год. (1500 грн); підготування та направлення адвокатського запиту та копій необхідних документів - 2 год. (1500 грн); складання позовної заяви, її друк та підготування копій документів додатків, підготування копій матеріалів для сторін, складання акту надання юридичних послуг, акту здійснення розрахунку, направлення позову до Донецького окружного адміністративного суду - 3 год. (2000 грн); участь в Донецькому окружному адміністративному суді – 3 год. (2000 грн)

Акт здійснення розрахунку за надані юридичні (адвокатські) послуги за договором містить запис про сплату узгодженого сторонами гонорару у розмірі 5000 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи конкретні обставини справи, яка не є занадто складною, суті виконаних послуг, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума 7000 грн. є надмірною.

Дана справа розглянута судом в спрощеному провадженні без виклику сторін, отже адвокат не приймав участь при розгляді справи в суді.

Також суд враховує, що даний адвокат вже звертався з аналогічним позовом у справі №200/6225/21, отже є обізнаним щодо характеру спірних правовідносин, їх правового регулювання та судової практики. Відтак суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578), третя особа Департамент захисту економіки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40111732) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинит певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону № 2262- ХІІ.

Зобов`язати Національну поліцію України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578), оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії часу проходження служби, з 07 квітня 2014 року до 19 травня 2017 року (протягом якого я брав безпосередню участь в антитерористичній операції), на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім )грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 40108578) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський