Рішення № 101682912, 23.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 р. Справа№200/10795/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу – недоїмки від 09.06.2021 року № Ф-160953-54 на суму 11016,72 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу – недоїмки від 09.06.2021 року № Ф-160953-54 на суму 11016,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.06.2021 року відповідачем сформовано вимогу про стягнення з позивача недоїмки по ЄСВ № Ф-16053-54 на суму – 11016,72 грн. Позивач вважає дану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС в Донецькій області № Ф-160953-54 від 09.06.2021 року про сплату недоїмки по ЄСВ в сумі 11016,72 грн.; 2) визнати бездіяльність ГУ ДПС у Донецькій області протиправною та зобов`язати відповідача привести у відповідність до закону і рішення суду облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника, а також інтегровану картку платника податків на ім`я ОСОБА_1 , виключивши її зобов`язання по ЄСВ в сумі 11016,72 грн.

20 вересня 2021 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

07 жовтня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що згідно інформаційної системи ДПС України, ОСОБА_1 перебуває за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління, Приморська ДПІ з 05.01.1994 року, 07.04.2014 року встановлена позначка незалежної професійної діяльності (адвокат, Стан платника податків 6 – включений до ЄДР з відміткою, що свідоцтво недійсне (основне місце обліку). За 2019 рік ОСОБА_1 самостійно надала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 30.04.2020 року № 3699. Згідно з АІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі 30.04.2020 року згідно наданого звіту відбулось нарахування єдиного внеску, як фізичній особі яка провадить незалежну професійну діяльність за кодом платежу 71040000 у сумі 11016,72 грн. Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача, станом на 31.05.2021 року становила 11016,72 грн., на підставі цих даних контролюючим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.06.2021 року № Ф-166053-54 згідно вимог чинного законодавства. Станом на 07.10.2021 року в інтегрованій картці платника податків заборгованість складає 11016,72 грн.

Відповідач звертає увагу суду на те, що зазначена заборгованість виникла на підставі самостійно поданого позивачем звіту з єдиного внеску № 3699 від 30.04.2020 року.

Отже, виходячи з вищевикладеного, представник відповідача вважає, що спірна вимога була прийнята у відповідності до діючого законодавства.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02 квітня 2002 року здійснює незалежну професійну діяльність в якості адвоката. Перебуває на податковому обліку в Центральній ДПІ Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області, є платником єдиного соціального внеску.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком з 09 квітня 2013 року. Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 є платником єдиного податку.

Відповідач – Головне управління ДПС у Донецькій області, є органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

07 травня 2020 року ОСОБА_1 надано в електронному вигляді відповідачеві звіт форми № Д5 (річна) за 2019 рік, яким нараховано суму ЄСВ за 2019 рік у розмірі 11016,72грн.

18 травня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу № Ф-166053-54 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у сумі 11016,72 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 18 травня 2020 року № Ф-166053-54 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 11016,72 грн.

09 червня 2021 року Головним управлінням ДПС в Донецькій області сформовано вимогу про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки по ЄСВ № Ф-16053-54 на суму 11016,72 грн.

Вказана вимога була отримана позивачем 03.07.2021 року.

Позивачем вказана вимога була оскаржена до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 05.08.2021 року № 17976/6/99-00-06-02-01-06 позивачу було відмовлено у задоволені її скарги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08 липня 2010 року (далі - Закон № 2464).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ЄСВ – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 4, 5, 5-1 частини першої статті 4 цього закону встановлено, що платниками ЄСВ є, зокрема, ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності особи; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Згідно з частиною четвертою статті 4 такого закону (у редакції, що діяла до 1 січня 2018 року – дати внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З 1 січня 2018 року вказану норму закону викладено у новій редакції: «Особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування».

Крім цього, на підставі системного аналізу норм Законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», беручи до уваги сталу практику Верховного Суду України (зокрема, справи №№ 21-90а15, 21-59а14, 21-56а15, 822/4655/14), а також правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у справах №№ 1640/2837/18, 805/2195/17-а, суд зазначає, що обов`язковою умовою, встановленою частиною четвертою статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для звільнення ФОП від сплати ЄСВ, є отримання такою особою пенсії за віком або по інвалідності або соціальної допомоги у зв`язку з інвалідністю.

ОСОБА_1 , відповідно до копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , є пенсіонером за віком і отримує пенсію з 09 квітня 2013 року.

Враховуючи викладене, позивач, яка здійснює незалежну професійну діяльність і яка досягла пенсійного віку та яку вона отримує відповідно до закону, має право на пільги, встановлені ч. 4 ст. 4 Закону № 2464.

В свою чергу, у матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, існування якого, також, не підтверджено контролюючим органом, а тому на думку суду, помилкова подача позивачем звіту не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.

Отже, вимога відповідача про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є неправомірною, оскільки позивач звільнена від обов`язку сплачувати єдиний соціальний внесок.

Крім того, 21.12.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою у якій зазначила, що звіт за формою № Д5 (річний) за 2019 рік, спрямований на адресу податкової служби 07.05.2020 року, є помилковим і вона його відкликає.

Крім того, суд зазначає, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року була визнана протиправною та скасована вимога Головного управління ДПС у Донецькій області від 18 травня 2020 року № Ф-166053-54 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у сумі 11016,72 грн., тобто за тим же номером, на ту же суму, за то самий період.

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності ГУ ДПС в Донецькій області протиправною та зобов`язати відповідача привести у відповідність до закону і рішення суду облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника, а також інтегровану картку платника податків на ім`я позивача, виключивши зобов`язання ОСОБА_1 по ЄСВ в сумі 11016,72 грн., суд зазначає наступне.

За приписами п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, органи доходів і зборів зобов`язані, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61, пп.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України (далі – ПК України), податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно зі ст. 71, пп.72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За приписами п. 2 розділу І, п.п.1, 2 підрозділу 4 розділу V Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є, зокрема, рішення суду, прийняте по суті.

Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/«Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/» Вручено, судовий розгляд»/»Анульовано» при частковому скасуванні.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Отже, обов`язок щодо внесення змін до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску (позивача) у відповідача виникне лише після набрання законної сили рішення суду про скасування вимоги про донарахування сум грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що лише після настання зазначених обставин і не вчинення відповідачем дій щодо коригування даних інтегрованої картки платника, а також його відмови від вчинення таких дій, буде вказувати на наявність порушення прав платника, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Така правова позиція міститься в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року по справі № 200/8571/19-а.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1816,00 грн. (квитанція про сплату № 4 від 09.09.2021 року).

Враховуючи співмірність заявлених та задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу – недоїмки від 09.06.2021 року № Ф-160953-54 на суму 11016,72 грн. – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС в Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) № Ф-160953-54 від 09.06.2021 року про сплату недоїмки по ЄСВ в сумі 11016,72 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко