Рішення № 101682850, 07.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 р. Справа№200/14914/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати незаконним і скасувати рішення від 5 липня 2021 року № 056550003336 щодо невиплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається те що, рішення відповідача є незаконним, порушує її конституційні права, передбачені ст.ст. 19, 46 Конституції України, прийнято з порушенням норм матеріального права, передбаченого Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 звернулася з заявою від 30.06.2021 року про допризначення пенсії відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів встановлено, що ОСОБА_1 за призначенням пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058 звернулася через вебпортал ПФУ до дати досягнення пенсійного віку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 листопада 2021 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано у відповідача докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 22.12.2001.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.06.2021 про допризначення пенсії відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 прийняло оскаржуване рішення від 05.07.2021 П/С № 056550003336.

Вказаним рішенням позивачу відмовлено в допризначенні пенсії. Зазначено, за результатами розгляду установлено, що ОСОБА_1 за призначенням пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058 звернулася через вебпортал ПФУ до дати досягнення пенсійного віку. На підставі вищевикладеного було прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 в допризначенні пенсії, в зв`язку з надходженням додаткових документів.

З указаного рішення випливає, що позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 розділу XV Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з невиконанням умови щодо роботи на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, у закладах закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, цей висновок відповідача ґрунтується на тому, що позивач подала заяву про призначення пенсії за місяць до досягнення пенсійного віку.

Позивачем до суду надана копія її трудової книжки НОМЕР_2 , з якої виливає, що з 01.12.2006 позивач працює в Дошкільному навчальному закладі № 14 на посаді медична сестра.

З протоколу рішення про призначення пенсії від 21.04.2021 № 056550003336 випливає, що позивач звернулася із заявою про призначення пенсії 13.04.2021, а пенсія за віком призначена з 09.05.2021.

До суду також надана копія відповідної заяви позивача про призначення пенсії від 13.04.2021.

Відповідно до копії довідки ГУ ПФУ від 27.10.2021 № 10320 ОСОБА_1 знаходиться на обліку у відповідача і з 09.05.2021 отримує пенсію за віком.

У формі РС-право щодо позивача наведено розрахунок її страхового стажу, відповідно до якого з 18.07.1984 по 31.12.2020 їй зараховано стаж як працівнику охорони здоров`я (посади з Постанови № 909).

ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ з листом від 02.07.2021, в якому просила надати роз`яснення щодо несплати їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій одночасно з першою виплатою пенсії за віком.

Листом ГУ ПФУ від 06.08.2021 позивачу повідомлено про те, що вона за призначенням пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058 звернулася до дати досягнення пенсійного віку (08.05.2021). Тому підстав для виплату грошової допомоги, немає.

У наступному ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ з листом від 06.09.2021, в якому просила вирішити питання щодо призначення їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України.

Листом ГУ ПФУ від 06.10.2021 № 14452-13634/П-15/8-0500/21 позивачу повідомлено про те, що вій відмовлено у виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у зв`язку з тим, що вона за призначенням пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058 звернулася до дати досягнення пенсійного віку, а саме до 09.05.2021.

У довідці Дошкільного навчального закладу № 14 «Ягідка» Костянтинівської міської ради від 30.06.2021 № 40 зазначено, що ОСОБА_1 працювала на посаді медичної сестри на умовах повного робочого дня з 18.07.1984 по 30.11.2006, а у ДНЗ № 14 працює на посаді медичної сестри на умовах повного робочого дня з 01.12.2006 по теперішній час (30.06.2021).

Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для виплати позивачу грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 розділу XV Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачені окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення (п. «е» цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Пунктами 1 і 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, установлено, що цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 1058-15 (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-51, ст. 376), та механізм її виплати.

До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 1788-12 (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10), що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 909-93-п "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (ЗП України, 1994 р., N 4, ст. 70; Офіційний вісник України, 2002 р., N 39, ст. 1820; 2004 р., N 46, ст. 3052); переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 583 583-92-п "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" (ЗП України, 1992 р., N 11, ст. 271).

Згідно з п. 7-1 розділу XV Закону 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 328/1619/17(2-а/328/80/17) зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

У постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 522/5056/16-а Верховний Суд також зазначив, що для отримання грошової допомоги, при призначенні пенсії за віком, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, мають бути дотримані такі вимоги:

- особа має досягнути пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема частиною 1 ст. 26 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

- на день досягнення пенсійного віку особа мала працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мати страховий стаж, зокрема для чоловіків - 35 років, на таких посадах.

- особа до цього не отримувала будь-яку пенсію.

При цьому, суд звертає увагу на те, що право на вказану допомогу не залежить від дати ухвалення органом Пенсійного фонду України рішення про призначення пенсії (якщо пенсія призначається вперше).

Зі змісту встановлених судом обставин випливає, що наведені вимоги для отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком – дотримані. Як було встановлено судом, пенсію позивачу призначено з 09.05.2021 (після досягнення пенсійного віку), а тому з цієї дати позивач має право отримати спірну допомогу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до квитанції № 0.0.2320860131.1 від 29.10.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 908,00 грн.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 908,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати незаконним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 5 липня 2021 року П/С № 056550003336.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 (десяти) місячних пенсій за віком відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судових витрат у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повне рішення суду складено 7 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков