Рішення № 101682579, 06.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 р. Справа№200/12801/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Зодчий» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Зодчий», подало до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 17781,18 грн., штрафних санкцій 5616,13 грн., та пені в сумі 7654,03 грн. безнадійним;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 17781,18 грн., штрафних санкцій 5616,13 грн., та пені в сумі 7654,03 грн. безнадійним, та списати безнадійний податковий борг з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 17781,18 грн., штрафних санкцій 5616,13 грн., та пені в сумі 7654,03 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про списання безнадійного податкового боргу. 19 лютого 2016 року позивачем було подано податкову декларацію з орендної плати за землю за 2016 рік з визначенням податкового зобов`язання на загальну суму 106687,10 грн. Станом на вересень 2021 року за позивачем рахується заборгованість за 2016 рік в сумі 23552,14 грн., з яких сума податкового боргу за 2016 рік - 17781,18 грн., 5616,13 грн. - штрафна санкція за податковим повідомленням-рішенням від 22.11.2017 №0003754802, 154,81 грн. – штрафна санкція за податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2020 №004545802, та пеня 7654,03 грн., яка нарахована на суму платежу 18875,27 грн. З 31.12.2016 - період формування податкового зобов`язання з орендної плати за землю - минуло більше 1095 календарних днів. Отже, сума податкового боргу з орендної плати за землю, яка рахується на час подання позовної заяви в розмірі 17781,18 грн., штрафних санкція 5616,13 грн. та пені 7654,03 грн. у розумінні пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України є безнадійним податковим боргом, стосовно якого минув строк давності у зв`язку з чим підлягає списанню, однак відповідачем протиправно в порушення вимог Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №844/24376, допущено бездіяльність, яка полягає у нездійсненні заходів щодо списання такого безнадійного податкового боргу.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. За даними інформаційної системи податкових органів ДПС станом на 22.11.2021 згідно з інтегрованою карткою платника ТОВ «БК Зодчий» за кодом платежу 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» обліковується податковий борг на загальну суму 31206,17 грн., який виник в період з 30.12.2016 по 12.05.2020, у т.ч.:

17779,20 грн. - виник у період з 30.12.2016 по 30.01.2017 у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов`язання визначено у податковому розрахунку земельного податку №9020835202 від 19.02.2016;

5616,13 грн. - виник 02.12.2017 у зв`язку з несплатою штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0003754802 від 22.11.2017;

7654,03 грн. - у зв`язку з несплатою суми пені, яка виникла 21.11.2018 та 12.05.2020;

156,81 грн. - виник 16.03.2019 у зв`язку з несплатою штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0045454802 від 01.03.2019.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 по справі №805/64/18-а з рахунків позивача, відкритих у банках, стягнуті кошти в рахунок погашення податкового боргу, у т.ч. з орендної плати з юридичних осіб за податковим розрахунком земельного податку №9020835202 від 19.02.2016. Відповідачем описано майно позивача у податкову заставу на загальну суму 191288,00 гривень. Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. У разі відсутності грошових коштів на рахунках платника контролюючим органом здійснюються заходи щодо реалізації заставного майна, яке знаходиться у податковій заставі (абз. 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України). З урахуванням вищевказаного, відповідач вважає передчасним прийняття рішення про визнання податкового боргу позивача з орендної плати з юридичних осіб, безнадійним та відповідно його списання.

05 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

06 грудня 2021 року клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Зодчий» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: Донецька область, смт. Нікольське, вул. Пушкіна, 133, код ЄДРПОУ 30868036.

19 лютого 2016 року позивачем була подана податкова декларація з орендної плати за землю за 2016 рік з визначенням податкового зобов`язання на загальну суму 106687,10 грн., з яких щомісячний платіж складає суму - 8890,59 грн., та за грудень - 8890,61 грн.

23 березня 2018 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/64/18-а, яке набрало законної сили 05 червня 2021 року згідно з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду, стягнуті кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Зодчий”, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 86247,23 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що сума податкового боргу становила 86247,23 грн., яка складалася

- з орендної плати з юридичних осіб (18010600) у сумі 63258,35 грн., з яких: суми пені за період з 02.06.2015 по 27.12.2016 у розмірі 9914,79 грн., 8890,59 грн. податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.08.2016, 8890,59 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.09.2016, 8890,59 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.10.2016, 8890,59 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.11.2016, 8890,59 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.12.2016, 8890,61 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.01.2017;

- з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 22988,88 грн., з яких 227,28 грн. - податкова декларація №9009921514 від 04.02.2016 терміном сплати 01.03.2017, 7587,20 грн. - податкова декларація №9023714662 від 20.02.2017 терміном сплати 29.04.2017, 7587,20 грн. - податкова декларація №9023714662 від 20.02.2017 терміном сплати 29.07.2017, 7587,20 грн. - податкова декларація №9023714662 від 20.02.2017 терміном сплати 29.10.2017.

За даними інформаційної системи податкових органів ДПС станом на 22.11.2021 згідно з інтегрованою карткою платника ТОВ «БК Зодчий» за кодом платежу 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» обліковується податковий борг на загальну суму 31206,17 грн., який виник в період з 30.12.2016 по 12.05.2020, у т.ч.

17779,20 грн. - виник у період з 30.12.2016 по 30.01.2017 у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов`язання визначено у податковому розрахунку земельного податку №9020835202 від 19.02.2016;

5616,13 грн. - виник 02.12.2017 у зв`язку з несплатою штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0003754802 від 22.11.2017:

7654,03 грн. - у зв`язку з несплатою суми пені, яка виникла 21.11.2018 та 12.05.2020;

156,81 грн. - виник 16.03.2019 у зв`язку з несплатою штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0045454802 від 01.03.2019.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19.1 статті 19 ПК України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють функції, зокрема, щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з пунктом 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється:

101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3. податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

101.2.6. податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На теперішній час діє Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (далі - Порядок).

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України) є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Згідно з приписами пунктів 4.3 - 4.5 Порядку у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Таким чином, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд дійшов висновків, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5, 101.2.6 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року по справі №826/8231/15.

Судом встановлено, що відповідач 14 грудня 2017 року звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу, який виник внаслідок несплати самостійно визначеної у податкових деклараціях суми податкових зобов`язань, зокрема, з орендної плати з юридичних осіб (18010600) у сумі 63258,35 грн., з яких: суми пені за період з 02.06.2015 по 27.12.2016 у розмірі 9914,79 грн., 8890,59 грн. податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.08.2016, 8890,59 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.09.2016, 8890,59 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.10.2016, 8890,59 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.11.2016, 8890,59 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.12.2016, 8890,61 грн. - податкова декларація з орендної плати №9020835202 від 19.02.2016 терміном сплати 30.01.2017.

Отже, податковий борг в сумі 17779,20 грн., який виник у період з 30.12.2016 по 30.01.2017, у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов`язання визначено у податковому розрахунку земельного податку №9020835202 від 19.02.2016, не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом).

Щодо вимог про безнадійність податкового боргу, який складається з штрафних санкцій в сумі 5616,13 грн. та пені в сумі 7654,03 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції Закону України №591-ІХ від 13 травня 2020 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів Україні від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України був введений карантин.

На теперішній час дія карантину на території України продовжена до 31 грудня 2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1246.

Судом установлено, що податковий борг в сумі 5616,13 грн. виник 02.12.2017 у зв`язку з несплатою штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0003754802 від 22.11.2017.

За умови не зупинення перебігу строку давності, передбаченого статтею 102 ПК України, даний строк (1095 днів) закінчився би 02.12.2020, але, як вказувалося раніше, відлік даного строку зупинений законом.

Отже, податковий борг в сумі 5616,13 грн. не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом).

Податковий борг в сумі 7654,03 грн., який виник 21.11.2018 та 12.05.2020 у зв`язку із не сплатою пені, також не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом).

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1, 5 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, та враховувати правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права.

Враховуючі наведене, за встановлених судом обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають (стаття 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 262, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Зодчий» (місцезнаходження: 87000, Донецька область, смт. Нікольське, вул. Пушкіна, 133, ЄДРПОУ 30868036) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 17781,18 грн., штрафних санкцій 5616,13 грн., та пені в сумі 7654,03 грн. безнадійним, та зобов`язати прийняти рішення про визнання податкового боргу з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 17781,18 грн., штрафних санкцій 5616,13 грн., та пені в сумі 7654,03 грн. безнадійним, та списати безнадійний податковий борг з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 17781,18 грн., штрафних санкцій 5616,13 грн., та пені в сумі 7654,03 грн., відмовити повністю.

Повний текст рішення складений 06 грудня 2021 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Циганенко