Рішення № 101682576, 06.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 р. Справа№200/15115/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, вважаючи свої пенсійні права порушеними, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.08.2021 року № 054450003228 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.09.2021 року №0500-1512-8/63825 про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати йому до пільгового стажу періоди навчання з 01.09.1982 року по 17.07.1984 року, з 01.09.1984 року по 18.07.1985 року, періоди роботи з 05.09.1984 року по 05.03.1985 року, з 06.03.1985 року по 01.07.1985 року, з 23.09.1985 року по 14.10.1985 року , період строкової військової служби з 30.10.1985 року по 18.11.1987 року, період роботи з 01.02.1988 року по 19.04.1994 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути його заяву від 26.08.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позов обґрунтовував тим, що оскарженим рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області йому протиправно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому неправомірно не зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 року по 18.07.1985 року та пільговий стаж роботи. Відповідачем на враховано те, що основним документом є його трудова книжка, яка містить всі необхідні записи про його пільговий характер роботи.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства і не порушив пенсійні права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відзив на позовну заяву подано не було.

Судом встановлено, що 17.08.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.08.2021 року № 054450003228 в призначенні такої пенсії відмовлено, оскільки документами не підтверджено факт пільгової роботи.

Рішення мотивовано тим, що страховий стаж заявника становить 19 років 5 місяців 1 день.

Вказаним рішенням:

1) до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 року по 18.07.1985 року, що зазначений у дипломі НОМЕР_1 , оскільки в даному документі про навчання відсутня дата видачі. Зазначено, що для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку про періоди, форму навчання та про набуття відповідної професії або кваліфікації;

2) пільговий стаж особи не зараховано, оскільки пільгова довідка невстановленого зразка (відсутні номер та дата видачі, не засвідчена трьома підписами); довідка про заробітну плату також потребує дооформлення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.09.2021 року №0500-1512-8/63825 позивачу повідомлені підстави прийняття вказаного рішення від 26.08.2021 року №05445000322.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 вказаного Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість особи повний робочий день, така зайнятість на підземних і відкритих гірничих роботах, що передбачені відповідним списком, що затверджені Кабінетом Міністрів України, наявність відповідного стажу роботи на цих роботах (пільгового, страхового).

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів належать до відповідного списку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Орган Пенсійного фонду відмовляючи в призначенні пенсії виходив з відсутності у позивача на час звернення необхідного пільгового стажу роботи через не зарахування до пільгового стажу всіх періодів через неприйняття ним уточнюючих довідок.

При цьому відповідачем неправомірно не враховано те, що подані позивачем довідки, які видані в м. Донецьку, тобто на непідконтрольній українській владі території (як встановлено судом, це наступні довідки: 1) довідка, що видана та підписана в.о. директора ВП «Шахта ім. Челюскінців» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», а також підписана начальником відділу кадрів та архіваріусом, про пільговий характер роботи позивача в період з 05.09.1984 року по 19.04.1994 року по списку №1 та атестацію робочих місць позивача; 2) довідка, що видана архіваріусом ВП «Шахта ім. Челюскінців» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», про історію перейменування та реорганізації підприємства, на якому працював позивач), - містять підписи відповідних посадових осіб, що видали ці довідки, та печатку відповідного підприємства.

При цьому орган Пенсійного фонду України при аналізі довідок, які видані на непідконтрольній українській владі території, має виходити з того, що з огляду на загальні принципи, сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН (а саме «намібійські винятки», сформульовані Судом щодо окупованих територій, згідно з якими документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян) та в рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Крім того, в трудовій книжці позивача містяться наступні записи:

запис №1: з 01.09.1982 року по 17.07.1984 року навчання в Гірничому професійно-технічному училищі №93 міста Донецька (підстава - атестат №7360);

записи №№2 та 3: з 30.07.1984 року по 01.09.1984 року працював в Петровському ремонтно-будівельному управлінні «Донецьквугілля» електромонтажником 3 розряду; звільнений у зв`язку зі вступом до технікуму за ст. 38 Кодексу законів про працю України;

запис №4: 05.09.1984 року прийнятий в Донецьке виробниче об`єднання з видобутку вугілля Ордену Жовтневої революції, шахта «Трудівська», учнем електрослюсаря ІІІ розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

запис №5: 06.03.1985 року переведений учнем електрослюсаря (слюсаря) черговим по ремонту обладнання І розряду, поверхня для проходження практики;

запис №6: 23.09.1985 року переведений електрослюсарем ІІІ розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

запис №7: 14.10.1985 року звільнений ст. 38 Кодексу законів про працю України у зв`язку з призовом до лав Радянської армії;

запис №8: з 30.10.1985 року по 18.11.1987 року проходив службу в лавах Радянської армії (підстава - військовий квиток НОМЕР_2 року);

запис №9: 01.02.1988 року прийнятий в Донецьке виробниче об`єднання по видобуванню вугілля Ордену Жовтневої революції, шахта «Трудівська», учнем прохідника IV розряду підземним з повним робочим днем в шахті; з 04.02.1988 року направлений на курси прохідників;

запис №10: 24.04.1988 року переведений прохідником IV розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

запис №11: 05.12.1988 року переведений прохідником V розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

запис №12: 19.04.1994 року звільнений ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Крім того, з 19.04.1994 року по 05.12.2017 рік позивач був фізичною особою-підприємцем, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа (код ЄДРПОУ, який відповідає РНОКПП, 2473200137). Вказаний період не є спірним.

З самої назви та безпосередньо з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Записи, що містяться в трудовій книжці про роботу позивача у вказані періоди, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день, зайнятість на підземних роботах. Іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, в трудовій книжці не міститься.

В трудовій книжці позивача чітко зазначені відомості щодо характеру роботи позивача у відповідний період на посадах, що віднесені до відповідного списку, що не потребувало надання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи.

Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача, посилаючись на зазначені ним обставини, та неправомірно відмовив в призначенні позивачу пенсії із зазначених ним підстав, чим порушив пенсійні права позивача.

Крім того, відповідачем не враховано наступне.

З атестату про навчання № 7360, що виданий 17.07.1984 року, вбачається, що з 01.09.1982 року по 16.07.1984 року позивач навчався в міському професійно-технічному училищі № 93 м. Донецька по спеціальності електромонтажник по освітленню, освітлювальним та силовим мережам та електрообладнанню четвертого розряду.

Відповідно до диплому НОМЕР_1 , що виданий позивачу 18.07.1985 року ОСОБА_1 з 01.09.1984 по 18.07.1985 роки навчався в середньому професійно-технічному училищі № 93 за професією електрослюсар підземний.

Посилання в оскарженому рішенні на те, що диплом НОМЕР_1 не містить дату його видачі, спростовано дослідженим судом оригіналом цього диплому, в якому містить дата його видачі - 18.07.1985 року.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

В оскарженому рішенні періоди навчання позивача з урахуванням періодів його роботи на посадах, що дають право на призначення на пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не досліджувалися.

Відповідно до військового квитка НОМЕР_3 , що виданий Петровським районним військовим комісаріатом м. Донецька 30.10.1985 року, позивач з 30.10.1985 року по 18.11.1987 року проходив строкову військову службу.

Аналогічні записи містяться в трудовій книжці позивача (запис 8).

Відповідно до абз. 2 п.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсії, що затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, який підлягав застосуванню на час призначення позивачу пенсії, було визначено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та по інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (пп. «а» та «б» п. 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (пп. «в» п. 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» (зокрема, служба в складі Збройних Сил СРСР…) та «л», прирівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду. Період вказаний в пп. «з» (зокрема, навчання…) прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

В оскарженому рішенні період проходження позивачем строкової військової служби з урахуванням періодів його роботи на посадах, що дають право на призначення на пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не досліджувалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суб`єктом владних повноважень оскаржене рішення прийнято без аналізу всіх періодів, що зазначені в трудовій книжці позивача та без встановлення обставин, що мали значення для прийняття законного рішення, та з помилковим застосуванням норм матеріального права.

Вказане свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене таке рішення, яке і створює правові наслідки, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Разом з тим суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача певні періоди його роботи, і призначити йому пенсію на пільгових умовах, оскільки відповідачем виконані не всі умови для прийняття рішення, а саме не встановлена та не досліджена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органа Пенсійного фонду України.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на наведене, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи (а також навчання та військової служби) до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню іншим шляхом - шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (тобто органу Пенсійного фонду України, який прийняв оскаржене рішення про відмову в призначенні пенсії, та який, в спірних правовідносинах уповноважений вчиняти відповідні дії щодо пенсії позивача в разі скасування такого рішення) повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (п. 10 ч. 2, ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії органу Пенсійного фонду України необхідно прийняти всі подані позивачем документи, дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди його роботи, а також періоди навчання та військової служби, та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням таких періодів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню не підлягають, оскільки в спірних правовідносинах правові наслідки спричиняє не лист вказаного органу Пенсійного фонду України, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії, щодо якого суд дійшов висновку про його протиправність та скасування. Перегляд Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення, що прийнято головним управлінням Пенсійного фонду України в іншій області, законодавством не передбачено.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.08.2021 року № 054450003228 про відмову в призначенні пенсії, прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 06 грудня 2021 року.

Суддя Т.В. Логойда