Рішення № 101682404, 07.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Справа № 160/16735/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі – відповідач-1), Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі – відповідач-2), в якій позивач просить:

- припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 26.08.2020 року № 231/7-11/20 - визнати протиправним та скасувати;

- дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України громадянином ОСОБА_1 під час ведення господарської діяльності на свинофермі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 10.08.2020 року № 513-П «Про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України громадянином ОСОБА_1 під час ведення господарської діяльності на свинофермі за адресою АДРЕСА_1 » — визнати протиправними;

- дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо складання акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України (без номеру, датований «11.08.-21.08.2020 року») - визнати протиправними.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач вважає припис №231/7-11/20 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії ДЕІ у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки та складання акта перевірки – протиправними. Позивач зазначає, що жодного уточнення щодо того, в межах яких саме повноважень відповідача-2 останнім було призначено перевірку, у наказі №513-П не міститься. Внаслідок цього для позивача створено стан правової невизначеності, що суперечить принципу верховенства права. Відповідачем-1 не надано доказів погодження проведення перевірки з Державною екологічною інспекцією України. У проведенні перевірки не брали участь 4 з 6 членів комісії, склад якої був визначений наказом №513-П. Доводи, викладені в акті перевірки, про відмову ОСОБА_2 від участі у проведенні перевірки, не відповідають дійсності, оскільки в акті перевірки не обґрунтовано статусу ОСОБА_2 , як представника позивача, ані її відмови від участі у проведенні перевірки. Відповідач-1 протиправно провів перевірку за відсутності позивача. Проведення перевірки здійснювалось на території домоволодіння, що є грубим порушенням недоторканості житла та власності позивача, втручанням в його особисте життя. Відбір проб ґрунту здійснювався в присутності лише однієї особи з шести членів комісії та трьох з п`яти осіб, що були присутні при проведенні перевірки. Позивачем не отримувався додаток №1 до акту відбору проб. У протоколі вимірювання місце відбору та прив`язка до місцевості щодо точки №2 не відповідає відомостям акта відбору проб: в протоколі вимірювання для точки №2 безпідставно додано привязку до місцевості « АДРЕСА_2 », чого не має в акті відбору проб. Позивач зазначає на порушенні законодавства при складанні акту перевірки та припису, надсиланні акту перевірки та припису позивачу. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

26.10.2021 року представником Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що посилання позивача на недотримання відповідачем при виданні наказу та акту на проведення перевірки вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є безпідставними з огляду на наступне. Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» унормовано правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Позивач є фізичною особою, та не є суб`єктом господарювання. Відповідно, на правовідносини, що склались не поширюються вимоги ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) зауважує про те, що у відповідності до п. 3 розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, до функцій інспекції віднесено проведення перевірок (у тому числі документальних) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування). З урахуванням вищевикладеного, висновки позивача про здійснення перевірки всупереч вимогам норм чинного законодавства не знайшли свого підтвердження. З огляду на інформацію, що міститься в акті перевірки та протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 18.08.2020р. №7-Г-20-3 , що є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, що призвело до забруднення відкритого ґрунту. Вказані факти відповідачем не спростовано, відсутність забруднення земельних ділянок внаслідок влаштування на відкритому ґрунті гноєсховища, накопичувана рідких і твердих відходів життєдіяльності тварин не спростовано. Позивачем до позовної заяви не було додано матеріалів, які свідчили б про відсутність виявлених та зафіксованих у акті перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства.

10.11.2021 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, заявленій у відзиві, зазначає про порушення проведення перевірки.

26.11.2021 року представником відповідача -1 подані до суду заперечення, в яких викладено наступну правову позицію. Що стосується твердження позивача, що він чи його представник не були присутні під час проведення перевірки, то зазначаємо, що позивач та його представник відмовилися від участі у проведенні перевірки та підписанні акта перевірки про що зазначено в самому акті перевірки. Позивач зазначає, що належним доказом направлення йому акта та припису має бути опис вкладення до цінного листа, однак з таким твердженням відповідач не погоджується, у зв`язку з тим, що направлення вказаних документів саме цінним листом, чинним законодавством України не вимагається. Що стосується твердження позивача, стосовно не належності йому напису у повідомленні про вручення, та не уповноваження на отримання поштової кореспонденції будь-яких осіб, відповідач зазначає, що Інспекцією кореспонденцію було направлено за адресою мешкання позивача. Що стосується думки позивача, щодо наказу «Про проведення перевірки», який не містить посилань на конкретні повноваження, визначені ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а різновид перевірки «дотримання вимог природоохоронного законодавства» не передбачено вказаним законом та Положенням про територіальні органи Держекоінспекції, то вказаною нормою закону визначено перелік природоохоронного законодавства за дотриманням якого Інспекція здійснює державний нагляд. Тому, видача наказу «Про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства» повністю узгоджується із вищевказаним законом. Крім того, цей наказ не є та не може бути предметом спору, оскільки він вже виконаний. У зверненні громадян, на підставі якого було проведено перевірку, вказано про порушення природоохоронного законодавства позивачем як громадянином, а не підприємцем. Тому, Інспекція перевіряла дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем як громадянином. Що стосується доводів позивача, що в наказі на перевірку, акті перевірки та приписі йдеться про проведення перевірки під час ведення господарської діяльності, то відповідач зазначає, що у зверненні громадян, на підставі якого і було видано наказ на перевірку, вказано про порушення вимог природоохоронного законодавства громадянином ОСОБА_1 під час ведення господарської діяльності. Тому, в наказі і вказано про перевірку під час ведення господарської діяльності, а в ході проведення перевірки було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність про що зазначено в акті перевірки та приписі. Статус позивача як громадянина чи підприємця не має значення для вирішення спору та жодним чином не спростовує факт вчинення порушення. Що стосується судження позивача, що перевірку провели не тим складом, який був уповноважений наказом, то відповідачем зазначено, що перевірку провели інспектори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зазначені в наказі на перевірку. Позивач відмовився від участі у проведенні перевірки, тому, проби відбиралися без його участі. Забруднення підтверджується актом перевірки протоколом лабораторних досліджень. Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки не можуть бути предметом оскарження, оскільки акт перевірки не є нормативно-правовим актом індивідуальної дії в розумінні КАС України, оскільки не створює будь-яких обов`язків для Позивача, а є лише документом, який фіксує виявлені порушення.

26.11.2021 року представником позивача подано до суду заяву про надання додаткових пояснень, в якій, крім раніше зазначеного, вказує на те, що позивач є фізичною особою-підприємцем та перевірку проведено щодо дотримання природоохоронного законодавства під час ведення господарської діяльності, а тому дії відповідача-1 мають відповідати вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідачем подано до відзиву карту-схему, яка є додатком №1 до акта відбору проб ґрунтів від 11.08.2020 року №7-Г-20/3, однак, на карті-схемі відсутні будь-які застереження, які б свідчили, що вона є додатком №1 до акта відбору проб.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності 05.04.2005 року.

Видами діяльності за КВЕД є: 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (основний); 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

10.08.2020 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області прийнято наказ №513-П «Про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України громадянином ОСОБА_1 під час ведення господарської діяльності на свинофермі за адресою: АДРЕСА_1 ».

Вказаним наказом визначено провести перевірку з 11.08.2020 року по 24.08.2020 року.

Для проведення перевірки призначено комісію у складі:

- старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Сабадаш Людмила Іванівна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Карецька Олена Юріївна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Мішина Олена Миколаївна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Мурзаєва Ольга Володимирівна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Стовба Інна Леонідівна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Савранська Людмила Володимирівна.

Вказаний наказ прийнято на підставі колективного звернення мешканців села Голубівка від 01.08.2020 року (вх. №С-81/13-11-20 від 05.08.2020 року).

Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Сабадаш Людмилою Іванівною, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Мішиною Оленою Миколаївною складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від «11.08.-21.08.2020 року».

В акті перевірки зазначено, що 11.08.2020 року під час виїзду при візуальному огляді території дільниці за адресою: АДРЕСА_2 виявлено земельні ділянки з видимими ознаками забруднення грунту відходами життєдіяльності тварин на площі 225 кв.м. та 15000 кв.м., що є порушенням статті 35, статті 45 Закону України «Про охорону земель», статті 91, статті 96, статті 167 Земельного кодексу України.

З метою встановлення можливого забруднення здійснено відбір проб ґрунту на земельних ділянках з видимими ознаками забруднення загальною площею 225 кв.м. та 15000 кв.м. для визначення вмісту нітратів та амонію (акт відбору проб від 03.08.2020 року №7-Г-20-3).

За результатами інструментально-лабораторного контролю у відібраних пробах ґрунту зафіксовано перевищення вмісту нітратів та амонію у ґрунті в порівнянні з фоновою концентрацією (Протокол № 7-Г-20-3 від 20.08.2020р.), що є порушенням статті 35, статті 45 Закону України «Про охорону земель» та частини першої статті 91, частини першої статті 96, частина перша статті 167 Земельного Кодексу України.

В акті, також, зазначено, що під час перевірки на прилеглій території спалювались біологічні відходи тварин (свині), що є порушенням спи 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Вищезазначені факти свідчать про те, що громадянином ОСОБА_1 під час ведення господарської діяльності на свинофермі за адресою: АДРЕСА_1 не забезпечується захист земель від забруднення, не вживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу відходів життєдіяльності тварин (свиней) на земельну ділянку та ліквідації наслідків цього впливу.

На підставі акту перевірки, 26.08.2020 року Державною екологічною інспекцією України у Дніпропетровській області складено припис, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення, а саме:

- забезпечити захист земель від забруднення, засмічення – до 28.08.2020 року;

- не припускати скид гною тварин на рельєф місцевості – до 28.08.2020 року;

- провести рекультивацію та вжити заходи щодо ліквідації наслідків забруднення земельної ділянки гноєм тварин – до 31.09.2020 року;

- дотримуватись режиму використання територій водоохоронної зони і прибережної захисної смуги р. Кільчень у районі вулиця Степова, будинок 31-А с. Голубівка, Номосковського району Дніпропетровська область – до 28.08.2020 року;

- забезпечити виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами, а саме не допускається спалювання відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу під час ведення господарської ості на свинофермі за адресою: АДРЕСА_1 – до 28.08.2020 року.

Не погоджуючись з діями відповідача Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки, щодо складання акта перевірки та приписом від 26.08.2020 року № 231/7-11/20, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 275).

Діяльність Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області регламентується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, яке затверджено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року № 230 (надалі - Положення).

Відповідно до Положення, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Відповідно до п. 2 розділу II Положення № 230 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 1) про екологічну та радіаційну безпеку; 2) про охорону земель, надр; 3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; 4) про охорону атмосферного повітря; 5) про охорону, захист, використання та відтворення лісів; 6) про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу; 7) про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; 8) щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; 9) про охорону, утримання і використання зелених насаджень; 10) про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; 11) щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; 12) з питань дотримання положень Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); 13) під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; 14) про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; 15) про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; 16) з питань поводження з відходами; 17) у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх для утилізації; 18) щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; 19) щодо дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі; 20) у сфері озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів.

Визначаючись з нормативно-правовим актом, який має бути застосований судом при вирішенні питання правомірності проведення перевірки, суд враховує те, що ОСОБА_1 зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності 05.04.2005 року.

В наказі від 10.08.2021 року №513-П зазначено про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України громадянином ОСОБА_1 під час ведення господарської діяльності на свинофермі за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказ є розпорядчим документом, на підставі, в порядку та у відповідності до якого має бути проведена перевірка посадовими особами, визначеними у такому наказі.

Оскільки в наказі від 10.08.2021 року №513-П визначено, що перевірка проводиться під час ведення господарської діяльності ОСОБА_1 , то застосуванню підлягають норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V(далі - Закон № 877-V).

Стосовно зазначення представником відповідача про проведення перевірки позивача як громадянина України не відповідає вимогам наказу від 10.08.2021 року №513-П та свідчить про проведення перевірки з перевищенням меж службових повноважень, оскільки перевіряючим не було надано повноважень на перевірку позивача як громадянина.

В абз. 2, 3 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абз. 1-6 частини першої статті 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається. За наявності у суб`єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб`єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу. Внесення одного й того самого суб`єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб`єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (абз. 1 ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V).

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону № 877-V розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

З огляду на зміст положень статей 4, 7 Закону № 877-V припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

Така спрямованість припису на усунення виявлених перевіркою порушень у встановлені органом державного нагляду (контролю) строки узгоджується і з положеннями абзацу 4 частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, згідно з якими підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу

Наказ про проведення прийнято на підставі колективного звернення мешканців села Голубівка від 01.08.2020 року (вх. №С-81/13-11-20 від 05.08.2020 року).

Суд зазначає, що до повноважень відповідача на етапі призначення перевірки не входять повноваження перевірки осіб, їх місцезнаходження та інших відомостей під час розгляду клопотання, а тому суд відхиляє твердження позивача про недотримання форми колективного звернення.

Отже, судом встановлено, що колективне звернення, що стало підставою для прийняття наказу від 10.08.2021 року №513-П, визначено підставою для здійснення позапланового заходу відповідачем.

За таких обставин, відповідач має повноваження на призначення перевірки.

Проте, у відповідності до ч.1 ст. 6 Закону №877-V на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області покладено обов`язок отримати погодження центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки.

Суду не надано доказів отримання погодження про проведення перевірки ОСОБА_1 Державною екологічною службою України, що є порушенням ч.1 ст. 6 Закону №877-V та свідчить про проведення перевірки за відсутності належних розпорядчих та погоджувальних документів, передбачених законодавством.

Отже, в даному випадку Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області перевищено межі наданих повноважень та проведено перевірку без погодження з Державною екологічною службою України.

Відповідно до ч.5 ст. 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Позивач зазначає, що його не було на місці проведення заходу нагляду (контролю), а тому зазначені документи йому не надавались.

При цьому, відповідач зазначає, що перевірку проведено в присутності представника ОСОБА_2 , яка відмовилась від участі у проведенні перевірки.

Однак, суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 уповноважена Пронозюком Володимиром Ростиславовичем на ознайомлення з документами про проведення перевірки щодо позивача. Суду не надано доказів представництва ОСОБА_2 Пронозюка Володимира Ростиславовича.

Отже, суд приходить до висновку про наявність порушення в діях відповідача при виконанні ч.5 ст. 7 Закону №877-V, а саме не пред`явлено належній особі розпорядчих документів на проведення перевірки.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 3 ст. 7 передбачено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові.

В наказі від 10.08.2020 року №513-П для проведення перевірки призначено комісію у складі:

- старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Сабадаш Людмила Іванівна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Карецька Олена Юріївна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Мішина Олена Миколаївна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Мурзаєва Ольга Володимирівна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Стовба Інна Леонідівна;

- державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Савранська Людмила Володимирівна.

При цьому, перевірку фактично проведено, та в подальшому складено акт перевірки, лише двома з шести членів комісії, які були визначені в наказі від 10.08.2020 року №513-П, а саме старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Сабадаш Людмилою Іванівною, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Мішиною Оленою Миколаївною.

Вказане свідчить про неповний склад комісії, яким проведено перевірку. Відповідачем не надано пояснень щодо непроведення заходу державного нагляду (контролю) всіма посадовими особами, які були визначені в наказі.

Отже, перевірку проведено неналежним та неповним складом комісії, що свідчить про її необ`єктивність.

До акту перевірки та до матеріалів адміністративної справи сторонами долучено акт відбору проб ґрунтів від 11.08.2020 р. № 7-Г-20-3 та протоколу №7-Г-20-3 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 18.08.2020 року.

З аналізу вказаних документів, судом встановлено, що акт відбору проб підписано лише трьома особами:

1. головним спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області Мішиною О.М.;

2. провідним спеціалістом Перещепинської міської ради Коваленко А.В.;

3. громадянкою ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ).

Як вбачається з акта відбору проб, Мішина О.М. здійснювала відбір проб ґрунту, а Коваленко А.В. та Саржан О.І. були присутні.

Суд звертає увагу на те, що відбір проб ґрунту здійснювався в присутності лише однієї особи з шести членів комісії, визначених у наказі № 513-П.

При цьому відбір проб ґрунту здійснювався в присутності лише трьох осіб із п`яти, які визначені як присутні при перевірці згідно з актом перевірки.

Також, в акті відбору проб відсутні будь-які відомості про вжиття заходів до забезпечення незмінності та схоронності роб від моменту їх відбору до моменту їх дослідження.

В акті відбору проб всупереч вимогам його форми, затвердженої Наказом Міністерство екології та природних ресурсів України від 19.04.2013 № 179 (Додаток 19 до Наказу) відсутні прив`язки до місцевості точок відбору №№ 2 та 3.

Протокол вимірювань всупереч його форми, затвердженої Наказом Міністерство екології та природних ресурсів України від 19.04.2013 року № 179 (Додаток 17 до Наказу) не містить підпису керівника підрозділу, а лише підпис виконавця.

У Протоколі вимірювання місце відбору та прив`язка до місцевості щодо точки № 2 не відповідає відомостям акта відбору проб: в протоколі вимірювання для точки № 2 додано прив`язку до місцевості «с. Голубівка, вул. Степова, б. 31-А», а в акті відбору проб зазначено, що відбір проб здійснено на території Голубівського Старостинського округу Перещепинської МР Новомосковського району Дніпропетровської області.

Тобто, в акті відбору проб відбору проб не конкретизовано де сами було зроблено відбір зразків, та чи відповідає місце відбору проб та зразків місцю проведення перевірки - свиноферма за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини не є беззаперечним доказом наявності порушень позивачем вимог природоохоронного законодавства, оскільки містять неточності, суперечності та з вказаних документів неможливо встановити, що позивачем на території свиноферми за адресою: АДРЕСА_1 , допущені порушення природоохоронного законодавства, оскільки відповідачем не доведено відбір проб та зразків на території за адресою: вул. Степова, буд. 31А, с. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область.

При прийнятті рішення суд не може керуватись припущеннями, а досліджує подані учасниками справи докази. Відповідачем не додано як до акту перевірки, так і під час розгляду адміністративної справи належним чином складених доказів, за підписом повної та повноважної комісії, наявності порушень природоохоронного законодавства позивачем під час ведення господарської діяльності.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом, з огляду на численні порушення законодавства, допущені перевіряючими при проведенні перевірки.

Стосовно інших доводів учасників процесу, суд зазначає, що з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи учасників справи не є суттєвими доказами порушення процедури проведення перевірки, не є самостійними підставами для визнання протиправними дій та припису, не спростовують доводів, встановлених судом вище.

Стосовно доводів представника відповідача про неприпустимість розгляду позовних вимог про скасування акту перевірки, суд зазначає, що позивачем не заявлено вимог стосовно правомірності акту перевірки.

Як визначено п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого суб`єктом владних повноважень приймається відповідне рішення, а тому оцінка акта та викладених у ньому висновків перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року у справі №21-334а15.

Оскільки акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов`язуючий характер, позаяк не містить обов`язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для позивача, а дії органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотримання законодавства, щодо проведення перевірки та складання акта перевірки не порушують права чи інтереси особи, відсутні підстави для задоволення таких позовних вимог.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 17.01.2018 року №К/9901/1895/18 (у справі №1570/7146/12).

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не має безпосереднього впливу на стан суб`єктивних прав і обов`язків позивача, не тягне за собою правових наслідків для позивача, не породжує, не змінює та не припиняє прав та обов`язків у сфері публічно-правових відносин, не створює жодних додаткових обов`язків для позивача, а отже не порушує його прав та інтересів.

Проте, суд зазначає, що процесуальним законодавством надано позивачу право на оскарження дій перевіряючих щодо складання акту перевірки та викладення висновків за результатами перевірки.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2724,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 15.09.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2724,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), як правонаступника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (адреса реєстрації: вул. Героїв АТО, б. 92, м. Кривий ріг, Дніпропетровська область, 50103; адреса для листування: вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010; вул. Віктора Чміленка, 84/37, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43877118) та Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (вул. Героїв АТО, б. 92, м. Кривий ріг, Дніпропетровська область, 50103, код ЄДРПОУ 37988899) про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправними дій – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 26.08.2020 року № 231/7-11/20.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України громадянином ОСОБА_1 під час ведення господарської діяльності на свинофермі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 10.08.2020 року № 513-П «Про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України громадянином ОСОБА_1 під час ведення господарської діяльності на свинофермі за адресою АДРЕСА_1 ».

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо складання акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, датований «11.08.-21.08.2020 року».

В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2724 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова