Рішення № 101682382, 07.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Справа № 160/22439/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з відмови у виключенні відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників;

- зобов`язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виключити відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 26.11.2021 року, відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву до 25.11.2021 року та витребувано копії матеріалів виконавчого провадження №53658150.

Ухвалою суду від 26.11.2021 року Шевченківському відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) продовжено строк для виконання вимог ухвали від 19.11.2021 року на 5 днів з моменту отримання даної ухвали.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого документу, який в подальшому був повернутий стягувачу на підставі постанови від 08.06.2017 року. При цьому, після повернення виконавчого документу стягувачу, відповідач не вжив відповідних заходів про виключено його із вказаного реєстру боржників, інформація про нього на даний час продовжує перебувати в Єдиному реєстрі боржників. Позивач вважає, що оскільки не є боржником за будь-якими виконавчими провадженнями, всі дані щодо нього мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників. Разом з тим, на свої звернення від 20.07.2021 року та 22.10.2021 року про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, а ні відповіді, а ні виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників не відбулось.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте, станом на 07.12.2021 року правом надання письмового відзиву на позов не скористався.

Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському відділі Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження №53658150 щодо примусового виконання постанови №3/205/340/17, виданої 10.02.2017 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 320,00 грн.

08.06.2017 року державним виконавцем керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки у боржника не виявлено майна на яке можливо звернути стягнення в межах суми стягнення.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження №53658150, в якому державним виконавцем було повернуто виконавчий документ без виконання стягувачу, Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хавана В.Ф. було включено до Єдиного реєстру боржників, проте, станом на день розгляду справи не виключено з такого реєстру, що підтверджується даними такого Єдиного реєстру боржників.

20.07.2021 року та 22.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з аналогічними заявами про закінчення виконавчого провадження та про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.

Отже, спір між сторонами виник з підстав не виключення відповідачем відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За приписами статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1404-VIII Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно із Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (далі - Положення № 2432/5), автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу; Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Частиною 5 ст. 9 Закону № 1404-VIII передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначено частиною сьомою статті 9 Закону № 1404-VIII.

Так, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Водночас, відповідно до пункту 6 Розділу Х Положення № 2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

- про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

У день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

Таким чином, ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також пунктом 6 Розділу Х Положення № 2432/5 визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.

Реалізація іншого механізму наповнення Єдиного реєстру боржників та/або вилучення з нього інформації може бути впроваджена лише за умови внесення відповідних змін до вищевказаних нормативних документів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що виконавче провадження №53658150 завершене шляхом повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, суд зазначає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 404-VIII системою відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників не виключаються, а тому у відповідача дійсно не було правових підстав та механізму виключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державний виконавець не вчиняв протиправної бездіяльності по відношенню до позивача, а діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, суд наділений більш широкими повноваженнями, оскільки відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не лише перевіряє рішення на предмет того, чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, а й перевіряє обґрунтованість, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонність (неупереджено) прийняття рішення; добросовісність; розсудливість; дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасність, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що виконавче провадження №53658150 було відкрито з підстав виконання виконавчого документа №3/205/340/17, виданого 10.02.2017 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 320,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено штраф у розмірі 850,00 грн. та судовий збір у розмірі 320,00 грн., що підтверджується квитанціями від 19.07.2021 року.

Таким чином, враховуючи відсутність заборгованості у ОСОБА_1 за виконавчим документом Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), суд дійшов висновку, що обставини, передбачені ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» мають бути застосовані до позивача, оскільки виконавши вимоги виконавчого документу, позивач перестав бути боржником у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», а тому відомості щодо позивача мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач перестав бути боржником у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», а тому відомості щодо позивача мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 12.11.2021 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат визначений виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56, код ЄДРПОУ 34984509) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов`язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виключити з Єдиного реєстру боржників дані щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як боржника у виконавчому провадженні ВП №53658150.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56, код ЄДРПОУ 34984509) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець