Ухвала суду № 101682184, 06.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 грудня 2021 року Справа №160/22408/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національного поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національного поліції України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40111732) у зарахуванні пільгової вислуги років підполковника поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо не включення до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції час служби у підрозділах боротьби з економічною та організованою злочинністю, а також карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з 04.10.1999 по 01.07.2011 року та 02.04.2013 по 12.08.2014 рік;

- зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40111732) здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), включивши до вислуги років час служби у підрозділах боротьби з економічною та організованою злочинністю, а також карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з 04.10.1999 по 01.07.2011 року та 02.04.2013 по 12.08.2014 рік.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, зазначивши в ній перерахунок чого саме має бути здійснений, а також копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; належним чином завірених копій квитанцій про оплату судового збору та копій документів долучених до позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали суду від 22.11.2021 року представником позивача 29.11.2021р. надано уточнену позовну заяву, в якій останній виклав позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40111732) у зарахуванні пільгової вислуги років підполковника поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо не включення до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції час служби у підрозділах боротьби з економічною та організованою злочинністю, а також карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з 04.10.1999 по 01.07.2011 року та 02.04.2013 по 12.08.2014 рік;

- зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40111732) здійснити перерахунок вислуги років для призначення пенсії та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), включивши до вислуги років, час служби у підрозділах боротьби з економічною та організованою злочинністю, а також карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з 04.10.1999 по 01.07.2011 року та 02.04.2013 по 12.08.2014 рік.

Дослідивши уточнену позовну заяву, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, ч.5 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

При цьому, суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

З позовної заяви слідує, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо обчислення пільгової вислуги років позивача та зменшенням його календарної вислуги років за весь час проходження служби в поліції, відповідно до розрахунку вислуги років для призначення пенсії від 08.08.2019 року.

При цьому, з матеріалів позовної заяви встановлено, що 08.08.2019 року наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України №236 о/с від 31.07.2021 ОСОБА_1 був звільнений з органів Національної поліції за власним бажанням на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

08.08.2019 року був складений розрахунок вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 , з яким позивач був ознайомлений під підпис цієї ж дати.

Таким чином, саме з моменту ознайомлення з розрахунком вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивач міг дізнатися про порушення діями відповідача відносно здійснення такого розрахунку своїх прав.

Водночас, з адміністративним позовом про оскарження вищевказаних дій відповідача ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 16.11.2021 року, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції суду на позовній заяві, тобто, зі значним пропуском строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведеній нормі кореспондують приписи ч.6 ст.161 КАС України, якою визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, з урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

У даному випадку позивачем, в порушення вимог ст.ст.123, 161 КАС України, не надано заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та доказами на підтвердження їх наявності.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національного поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Турова