Рішення № 101682084, 03.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року Справа № 160/17442/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.07.2021 року № 1628-9/VIII та зобов`язання останнього повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради та прийняти одне із рішень, передбачених статтею 118 ЗК України.

Позовні вимоги у заявах по суті обґрунтовані протиправністю оскарженого рішення з посиланням на те, що визначені у ньому мотиви відмови не узгоджуються з приписами земельного законодавства та не підтверджені жодними доказами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що бажана земельна ділянка знаходиться у власності іншої особи.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що позивач 01.07.2021 подав до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області заяву, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради та розташована за адресою: 52072, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, КОАТУУ: 1221486200.

Рішенням Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 29.07.2021 року № 1628-9/VIII позивачеві у наданні такого дозволу відмовлено, у зв`язку з тим, що бажана земельна ділянка є земельною часткою (паєм).

Вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до пунктів «а», «б» частини 1 статті 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до частини 1 статті 83 Земельного Кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного Кодексу України, у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного Кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 Земельного Кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають в користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 118 Земельного Кодексу України, громадянин, зацікавлений в приватизації земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. В клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (в разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (в разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). В разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання в місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного Кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частини 11 статті 118 Земельного Кодексу України, в разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. В разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як зазначалось вище, позивач бажає отримати земельну ділянку за адресою: 52072, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, КОАТУУ: 1221486200, у зв`язку з чим звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.

Однак, оскарженим рішенням у наданні такого дозволу відмовлено з тих підстав, що бажана земельна ділянка є земельною часткою (паєм).

Водночас ніяких доказів на підтвердження вказаних обставин суду надано не було. Посилання відповідача у відзиві на довідку від 25.10.2021 року № 5669, відомість закріплення земельних ділянок за землекористувача та схему невідомої земельної ділянка є безпідставними, оскільки ці документи не містять прив`язки до конкретної земельної ділянки, а також того, що запитувана позивачем земельна ділянка є частиною земельного паю іншої особи.

Більш того, згідно відомостей Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка кадастровий номер (КОАТУУ:1221486200) є вільною. Будь-яких зауважень стосовно роздрукованого витягу графічних матеріалів із Публічної кадастрової карти України відповідач під час розгляду справи не висував.

За викладених обставин, під час розгляду справи відповідач належним чином не мотивував та не довів належними доказами, що прийняте ним рішення відповідає вимогам законодавства України, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

З урахуванням законодавчих гарантій громадянам України безоплатного набуття права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства не більше 2га, беручи до уваги що позивач у встановленому порядку подав заяву з повним пакетом документів, а відповідач прийняв рішення, яке визнано у цій справі протиправним, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради

У той же час, вимога позивача про прийняття відповідачем одного із рішень, передбачених статтею 118 ЗК України є передчасною, оскільки у суду відсутні підстави стверджувати, що відповідач буде діяти у інший спосіб, аніж той, що передбачений земельним законодавством України.

Ураховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частковою.

Визнання протиправним та скасування рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 29.07.2021 року № 1628-9/VIII.

Зобов`язати Новоолександрівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га. на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна