Рішення № 101682045, 06.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Справа № 160/9371/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не звернення до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області із поданням про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості, а саме: у розмірі 6 193 (шість тисяч сто дев`яносто три гривні) 84 копійки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернутися до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області із поданням про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості, а саме: у розмірі 6 193 (шість тисяч сто дев`яносто три гривні) 84 копійки на наступні реквізити: ІВАN: НОМЕР_2 у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з приміткою «Для поповнення картки, ОСОБА_1 , НОМЕР_1 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до п.9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Позивач зазначає, що вона вперше придбала житло та при укладенні договору безпідставно (помилково) сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна. Позивач вважає, що вона має право на повернення збору на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості вказаної квартири у сумі 6193,84 грн., тому звернулася до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у поверненні позивачу помилково сплачених коштів. Вказану відмову позивач вважає безпідставною та протиправною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року відкрито провадження у справі №160/9371/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечуючи проти доводів позивача вказало, що діючим законодавством України про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування не передбачено порядок повернення збору на обов"язкове державне пенсійне страхування у випадку розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивачем 04.08.2021 надано до суду відповідь на відзив відповідача, в якому зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не спростовується факт сплати пенсійного збору, отже відповідач погоджується з тим, що позивачем при вчиненні нотаріальних дій під час купівлі-продажу квартири був сплачений збір в розмірі 1% від вартості майна.

Твердження відповідача щодо неможливості повернення збору на обов"язкове державне пенсійне страхування у випадках розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області будь яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надало.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

23.10.2015 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Договір посвідчено Кокосадзе Л.В., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №1900.

Відповідно до копії квитанції №27 від 23.10.2015 позивач сплатила 6193,84 грн. збору на обов"язкове державне пенсійне страхування до ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Позивач враховуючи ч. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування» направила 19.11.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області заяву з проханням звернутися із поданням до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості, а саме у розмірі 6193,84 грн.

Посилаючись на встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності у три роки, відповідач листом від 02.12.2020 №0400-010604-8/115056 відмовив у поверненні помилково сплачених коштів.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного:

Порядок справляння та використання збору на обов"язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Зміст наведених норм свідчить про те, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.

Частиною 2 ст.45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, яким визначено процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (Порядок №787).

Відповідно до положень п. 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Отже, для стягнення помилково сплачених позивачем коштів відповідач має звернутися з відповідним поданням до відповідного органу Державної казначейської служби України.

Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п. 8 Порядку № 787).

Отже, для стягнення помилково сплачених позивачем коштів відповідач має звернутися з відповідним поданням до відповідного органу Державної казначейської служби України.

Відповідно до абз. 5 підп..2 п. 4. Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 . № 215 казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

В той же час позовні вимоги визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не можуть бути задоволені.

Дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Бездіяльність - пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

В даному випадку, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку і виплаті пенсії на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач вчинив активні дії.

Саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки рішення про відмову у поверненні помилково сплачених коштів повідомлено через оформлення листом від 02.12.2020 за №0400-010604-8/115056 .

За приписами ч.2ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області із поданням про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості, а саме у розмірі 6193,84 грн

Також, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог позивача та, як наслідок, про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області звернутися до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області із поданням про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості.

Посилання відповідача на те, що позивач просив повернути збір на обов"язкове державне пенсійне страхування у зв"язку із розірванням договору купівлі-продажу нерухомого майна не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області при відмові повернути помилково сплачені кошти на пропуск строку позовної давності, суд вважає необхідним зазначити, що Порядком №787 не передбачено граничного строку для звернення до органу, що контролює справляння надходжень до бюджету, із заявою про формування подання.

Згідно ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з вказаних норм суд погоджується з позивачем, що строк позовної давності в даному випадку вираховується від дати отримання позивачем відмови відповідача 09.12.2020 (згідно штемпеля на конверті) і спливає 09.06.2021, а отже не є пропущеним,оскільки позивач звернувся з позовом до суду 10.06.2021.

В позовній заяві позивач також просила стягнути 7000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №01.04./20 від 01.04.2020 зі строком дії до 31.12.2021, укладений між ОСОБА_1 і адвокатом Черненченко Денисом Альбертовичем.

30.04.2020 сторонами до договору була укладена і підписана додаткова угода №3, в якій зазначено, що сторони домовились внести зміни до п. 4.1. основного договору та викласти його в наступній редакції: «За надання юридичної допомоги по поверненню помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості, Клієнт зобов"язується виплатити Представнику гонорар у розмірі 7000 (сім тисяч гривень) 00 коп. після виконання всіх необхідних заходів спрямованих на повернення грошових коштів. Оплата здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту надання послуг по закінченню їх надання.

08.06.2021 ОСОБА_1 і адвокат Черненченко Д.А. підписали акт приймання-передачі наданих послуг №08/06/21 відповідно до якого адвокатом були надані наступні юридичні послуги із витраченим часом:

-вивчення та аналіз наданих Замовником документів – 2ч.;

-аналіз судової практики та побудова стратегії захисту інтересів, формування правововго висновку -5 ч;

-досудова претензійна робота – 2 ч.;

-підготовка позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду – 5ч.

Загальна вартість наданих юридичних послуг визначена у 5000,00 грн.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 грудня 2020 року по справі № 640/18402/19 зазначив, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивачів та третьої особи, а отже є визначеним.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами у сумі 2500,00 грн., а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідачем заперечень щодо стягнення суми на професійну правничу допомогу надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витратина професійну правничу допомогу.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 454 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

Керуючись статтями 139,242-246, 250,256,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не звернення до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області із поданням про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості, а саме: у розмірі 6 193 (шість тисяч сто дев`яносто три гривні) 84 копійки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернутися до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області із поданням про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості, а саме: у розмірі 6193 (шість тисяч сто дев`яносто три гривні) 84 копійки на наступні реквізити: ІВАN: НОМЕР_2 у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з приміткою «Для поповнення картки, ОСОБА_1 , НОМЕР_1 ».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд., 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 2500 (дві тисячи п"ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона