Рішення № 101682037, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Справа № 160/16738/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до відповідача - 1: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, відповідача - 2: Північний офісу Держаудитслужби про визнання дій протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2021 року (направлено засобами поштового зв`язку 14.09.2021 р.) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до відповідач – 1: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, відповідач- 2: Північний офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 30.08.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-23-022009-с;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-23-022009-с незаконним, таким, що ґрунтується виключно на суб`єктивних висновках посадової особи контролюючого органі та не відповідають дійсності, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив, що Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 08.09.2020 № 552, затвердженого Міністерством фінансів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 передбачено, що Висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Відповідно до вимог Порядку № 552 форма Висновку складається з двох розділів, а саме: розділ І «Вступна частина» та розділ II «Констатуюча частина», в якій, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері_ публічних закупівель в окремому пункті має міститись інформація про зобов`язання по їх усуненню. Підпунктом 3 пункту 1 розділу III Порядку №552 передбачено, що у пункті 1 констатуючої частини Висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно- правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

На виконання зазначених вимог, органом державного фінансового контролю у своєму Висновку в пункті 1 констатуючої частини Висновку вказано структурні одиниці нормативно-правових актів, норми яких порушено, а саме: «Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01 липня 2020 року за № 610/34893 та Постанови № 710. Крім того, у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися (пункт 2 розділу III Порядку № 552). На виконання зазначених вимог Управлінням у пункті 2 констатуючої частини зроблено висновок про встановлення порушення вимог пункту 4-1 Постанови № 710 (щодо оприлюднення інформації про закупівлю). Також, в оскаржуваному Висновку в пункті 3 чітко відображено три варіанти його виконання, а саме: 1) надання інформації про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель; 2) надання аргументованих заперечень до Висновку; 3) надання інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. Позивачем були допущені порушення щодо повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів та оприлюднення інформації про закупівлю. Тому, Управлінням враховуючи норми пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та стадію на якій перебувала закупівля (укладено договір) фактично визначено зобов`язання не допускати виявлені порушення в подальшому. Отже вимоги Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, які кореспондуються із частиною 7 статті 8 Закону № 922 виконано.

На думку відповідача-1, складений Висновок жодним чином не порушує права Позивача і не впливає на спірні правовідносини в сфері публічних закупівель, оскільки правові наслідки, передбачені пунктом 11 статті 8 Закону № 922 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, в даному випадку для Замовника не настають.

Північним офісом Держаудитслужби до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив, що позивач у своїй позовній заяві обґрунтовує свою позицію тим, що підпунктом 1 пункту 4 Постанови № 710 визначено рекомендувати з урахуванням затверджених цією постановою заходів: органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. В свою чергу, в оскаржуваному Висновку встановлено порушення пункту 4-1 Постанови № 710 де зазначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Також, Замовником, у відповіді на пояснення від 13.08.2021 (, які були враховані Управлінням при написанні Висновку, вказано: «що у відповідності до ч. 4 постанови Кабінету Міністрів України №710 від 11.10.2016 р. «Про ефективне використання бюджетних коштів» оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті для органів місцевого самоврядування є рекомендованим, тобто, не обов`язковим.»

Як зазначено у Висновку, Замовником, оскільки він є розпорядником бюджетних коштів (за інформацією з єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (крім інформації з обмеженим доступом) станом на 01.01.2021), не забезпечено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті розпорядника бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель У пункті 3 Констатуючої частини Висновку зазначено:

«З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 23 жовтня 2016 р. № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, надалі не допускати виявлені порушення, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 08.09.2020 № 552, затвердженого Міністерством фінансів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 передбачено, що Висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма Висновку) в електронній системі закупівель. Відповідно до вимог Порядку № 552 форма Висновку складається з двох розділів, а саме: розділ І «Вступна частина» та розділ II «Констатуюча частина», в якій, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в окремому пункті має міститись інформація про зобов`язання по їх усуненню. Підпунктом 3 пункту 1 розділу III Порядку №552 передбачено, що у пункті 1 констатуючої частини Висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно- правового акта – також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). На виконання зазначених вимог, органом державного фінансового контролю у своєму Висновку в пункті 1 констатуючої частини Висновку вказано структурні одиниці нормативно-правових актів, норми яких порушено, а саме: «Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01 липня 2020 року за № 610/34893 та Постанови № 710. Крім того, у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися (пункт 2 розділу III Порядку № 552). На виконання зазначених вимог Управлінням у пункті 2 констатуючої частини зроблено висновок про встановлення порушення вимог пункту 4-1 Постанови № 710 (щодо оприлюднення інформації про закупівлю).Також, в оскаржуваному Висновку в пункті 3 чітко відображено три варіанти його виконання, а саме: 1) надання інформації про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель; 2) надання аргументованих заперечень до Висновку; 3) надання інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивачем були допущені порушення щодо повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів та оприлюднення інформації про закупівлю.

Тому, Управлінням враховуючи норми пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та стадію на якій перебувала закупівля (укладено договір) фактично визначено зобов`язання не допускати виявлені порушення в подальшому. Отже вимоги Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, які кореспондуються із частиною 7 статті 8 Закону № 922 виконано. Складений Висновок жодним чином не порушує права позивача і не впливає на спірні правовідносини в сфері публічних закупівель, оскільки правові наслідки, передбачені пунктом 11 статті 8 Закону № 922 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, в даному випадку для Замовника не настають. В даній справі Управлінням визначено конкретний спосіб усунення порушення, та не встановлено вимогу щодо розірвання договору або ініціювання перед контрагентом розірвання договору відповідно до положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Тож, віжповідач-2 окремо просив звернути увагу суду на відсутність заперечень Позивачем по факту порушення пункту 9 частини другої статті 21 Закону № 922 та порушення вимог пунктів 5, 6 частини першої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922 які зазначені у пункті II констатуючої частини Висновку. На думку відповідача-2 відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Також, до поданого до суду відзиву на позовну заяву, відповідачем було долучено заяву про залишення позову без розгляду. В даній заяві відповідач-2 зазначив про те, що позивачем пропущено строк для звернення з адміністративним позовом щодо визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі передбачений нормами спеціального законодавства. Так, частиною 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення. Оскільки спірний висновок оприлюднено в електронно- телекомунікаційній системі 30.08.2021, а отже закінчення оскарження такого висновку (протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення) припадає на 13.09.2021 року. Тобто, позивач мав право оскаржити Висновок до суду до 13.09.2021. Проте з даним позовом позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 14.09.2021, що підтверджується ухвалою суду від 21.09.2021. Відтак, позивачем пропущено визначений Законом № 922 строк для звернення до суду щодо оскарження висновку про результати моніторингу закупівлі.

Перевіривши означену заяву про залишення позову без розгляду суд вважає, що така не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.10 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Судом встановлено, що спірний висновок від 30.08.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-23-022009-с опубліковано 30 серпня 2021 року, а кінцевий строк його оскарження, відповідно до інформації, яка міститься на сайті (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-23-022009-c) – 14.09.2021 року.

Я вже вказано судом, дана позовна заява надіслана до суду засобами поштового зв`язку 14.09.2021 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви Північного офісу Держаудитслужби про залишення без розгляду позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/16738/21 у спрощеному провадженні.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (далі - Закон № 922) розпочато 10 серпня 2021 року моніторинг закупівлі Департаментом за предметом ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013, «Капітальний ремонт їдальні та санвузлів комунального закладу освіти «Навчально-виховне об`єднання № 28 «гімназія - школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) - центр позашкільної роботи» Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, 12» та 30.08.2021 оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі, у якому зазначено про наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Моніторинг проведено відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922, підпункту 16 пункту 10 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18, в порядку та в строки, визначені Законом № 922.

Як убачається із матеріалів справи, та відповідно до інформації, яка міститься на сайті (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-23-022009-c), за результатами моніторингу складено Висновок відповідно до вимог частини шостої та сьомої статті 8 Закону № 922.

Відповідно до пункту II Констатуючої частини Висновку за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів встановлено порушення пункту 9 частини другої статті 21 Закону. За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів». За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог пунктів 5, 6 частини першої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розгляду тендерних пропозицій; дотримання законодавства при укладанні договору про закупівлю та внесення змін до нього - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 23 жовтня 2016 р. № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, надалі не допускати виявлені порушення, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач вважаючи, що Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2020-12-23-022009-С, є незаконним, таким, що грунтується виключно на суб`єктивних та таких, що не відповідають дійсності висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) у сфері публічних закупівель, яке міститься у Висновку є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України, звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність оспорюваного висновку, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, який суд застосовує в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 20 Закону № 922-VIIIвідкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону № 922-VIII.

За правилами ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно із ч. 2 ст. ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник.

Повідомлення про прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі (ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (ч. 4 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII).

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII).

Згідно із ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Частиною 8 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 11 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель (ч. 17 ст. 8 Закону № 922-VIII).

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

У розділі ІІІ Порядку № 552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" зазначено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі.

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином, із аналізу наведених вище положень Закону № 922-VIII та Порядку №552 слідує, що Держаудитслужба та її територіальні органи наділені повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі. У висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У разі виявлення порушення, пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Так, предметом оскарження у даній справі є висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.08.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-23-022009-с, у пункті 3 якого зазначено, що Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує позивача вжити заходів щодо здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, надалі не допускати виявлені порушення, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У свою чергу, висновок від 15.07.2021 UA-2021-04-27-006112-а містить вимогу зобов`язального характеру про вжиття позивачем заходів щодо недопущення таких порушень в подальшому та оприлюднення інофрмації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

З приводу правомірності та обгрунтованості вимоги відповідача зобов`язального характеру, яка викладена у висновку від 30.08.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-23-022009-с, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною другоюстатті 2 КАС Українивизначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд відмічає, що спірний висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача. Зміст такого висновку полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені Держаудитслужбою.

Натомість відповідач, зазначивши у висновку про вжиття позивачем заходів щодо недопущення позивачем таких порушень в подальшому, не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині спірного висновку про порушення позивачем пункту 4-1 Постанови №710, абзацу четвертого пункту 2 частини другої, пункту 8 частини шостої статті 40 Закону № 922-VIII та зобов`язав позивача "здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень в установленому законодавством порядку".

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі № 400/4458/19, від 31.08.2021 у справі № 580/2373/19 де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Верховний Суд у своїй практиці неоднарозово констатував, що зазначення Держаутитслужбою у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель" без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимогзаконув частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Підстав для відступу від таких висновків під час розгляду цієї справи суд не знаходить.

Твердження відповідачів про те, що є безпідставними посилання позивача на позиції Верховного Суду викладені у постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 160/5735/19 та від 11 червня 2020 року у справі № 160/6502/19, оскільки наведені приклади не є оцінкою обставинам, тотожним правовідносинам, що розглядаються у даній справі суд відхиляє, оскільки можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Тим паче, спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку, як акту індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення, зокрема вжити заходів недопущення в подальшому, свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що розмір бюджетного призначення та очікувана вартість закупівлі визначена на підставі методу порівняння ринкових цін, беручи до уваги наказ Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» (із змінами) за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0275915-20#Text та отриманих комерційних пропозицій.

Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі визначені відповідно до дефектного акту та з урахуванням вимог законодавства.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 р. № 710 постановлено рекомендувати з урахуванням затверджених цією постановою заходів:

1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Отже, на думку суду, оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті для органів місцевого самоврядування є рекомендованим, тобто, не обов`язковим.

Відтак, суд вважає, що порушення пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів», які начебто були встановлені відповідачем у висновку не було допущено.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність висновку, як акта індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 30.08.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-23-022009-с підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У даному випадку позивач є особою щодо якої відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, здійснювались заходи державного нагляду та контролю. Оже, позивач не є суб`єктом владних повноважень у даних правовіносинах, а тому на його користь підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ті.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до відповідача - 1: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, відповідача - 2: Північний офісу Держаудитслужби про визнання дій протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 30.08.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-23-022009-с.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.120/1, код ЄДРПОУ 40919584) на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Староказацька, буд. 34, м. Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 04011650) понесені позивачем судові витрати в сумі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник