Ухвала суду № 101681381, 07.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про передачу адміністративної справи з

одного адміністративного суду до іншого

м. Вінниця

07 грудня 2021 р. Справа № 120/12877/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про передачу справи за позовом Одеської обласної прокуратуридо відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

В провадженн Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Одеської обласної прокуратури до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.

При розгляді справи виникла необхідність вирішити питання про її передачу до іншого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

В свою чергу , частиною другою статті 74 Закону N 1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

При цьому, суд зазначає, що положеннями частини першої статті 74 Закону N 1404-VIII не встановлюється інша предметна та територіальна підсудність розгляду адміністративних справ, а визначається лише юрисдикційна належність розгляду відповідної категорії спорів виходячи із того, судом якої юрисдикції був виданий виконавчий документ.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у своїй ухвалі від 23 грудня 2020 року у справі № 640/6951/20, предметом розгляду якої було оскарження дій державного виконавця при виконанні виконавчого листа, виданого Верховним Судом. Так, передаючи відповідну справу за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва, Верховний Суд наголосив на тому, що предметна та територіальна підсудність цього спору має визначатися виходячи з положень статтей 20, 25 КАС України, а не приписів частин 1, 2 статті 74 Закону N 1404-VIII, які спрямовані на визначення юрисдикції судів при розгляді справ, пов`язаних із оскарженням рішень, дій чи бездіяльності виконавців.

За таких обставин, беручи до уваги положення статті 20 КАС України, суд вважає, що дана справа предметно підсудна окружному адміністративному суду, проте розгляд та вирішення цього спору має здійснюватися виходячи із правил територіальної підсудності, встановлених статтями 25, 26 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як видно із змісту позовної заяви, місцезнаходженням позивача - Одеської обласної прокуратури є м. Одеса, вул. Пушкінська, 3. В свою чергу, місцезнаходженням відповідача – Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є м. Київ, вул. Городецького 13.

Відтак, жодна зі сторін даного спору не знаходиться в межах території Вінницької області, на яку поширюється територіальна юрисдикція Вінницького окружного адміністративного суду, тому цей спір не підсудний Вінницькому окружному адміністративному суду.

Пунктом 3 частини першої статті 29 КАС України передбачено, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене та враховуючи те, що розгляд цієї адміністративної справи не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Вінницького окружного адміністративного суду, суд доходить висновку про наявність підстав для передачі справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Одеського окружного адміністративного суду за місцезнаходженням позивача.

Керуючись ст.ст. 20, 25, 29, 30, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

адміністративну справу № 120/12877/21-а за позовом Одеської обласної прокуратури до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови передати на розгляд за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна