Рішення № 101681325, 11.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-о/760/361/21

Справа № 760/14647/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю:

помічника судді (який виконує обов`язки секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

заявника - ОСОБА_1 (паспорт),

представників заявників - ОСОБА_2 (ордер від 03.06.2021), ОСОБА_3 (ордер від 11.11.2021),

представника заінтересованої особи (Солом`янської РДА) - Єрко Н.П. (довіреність від 16.12.2020),

представника заінтересованої особи (Комунального підприємства) - Комар Д.М. (довіреність від 25.10.2021),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 /далі - ОСОБА_4 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» /далі - Комунальне підприємство/ (код ЄДРПОУ: 35756919; 03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, 6), Київська міська рада /далі - Міськрада/ (код ЄДРПОУ: 22883141; адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація /далі - Солом`янська РДА/ (код ЄДРПОУ: 37378937; адреса: 03020, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 41), про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

03.06.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана заява, датована 03.06.2021, в якій заявники просять встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2021 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2021 дану заяву прийнято до розгляду в порядку окремого провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2021.

23.09.2021 від представника заявників до суду надійшла заява про виклик свідків, в якій просить допитати в якості свідків:

- ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_2 ; тел.: НОМЕР_3 );

- ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_3 ; тел.: НОМЕР_4 ).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23.09.2021 заяву про допит свідків задоволено. Викликано у судове засідання зазначених свідків.

У судове засіданні 28.09.2021 з`явився заявник ( ОСОБА_1 ), представник заявників, представник Комунального підприємства та Солом`янської РДА, яким оголошувався склад суду та роз`яснювалось право на відвід. Відводів складу суду не заявлено.

28.09.2021 до суду надійшло клопотання від представника Солом`янської РДА про залучення її до розгляду у справі як зацікавленої особи.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28.09.2021 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Солом`янську районну у місті Києві державну адміністрацію, розгляд справи відкладено на 26.10.2021.

У зв`язку з клопотанням Міськради про направлення копії заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (з додатками) на адресу Міськради, у судовому засіданні 26.10.2021 було ухвалено розгляд справи було перенести на 11.11.2021.

У судове засідання, призначене на 11.11.2021 заявився заявник ( ОСОБА_1 ), його представники, а також представники Солом`янської РДА та Комунального підприємства.

Заявник та його представники доводи та вимоги заяви підтримали, просили задовольнити.

Представник Солом`янської РДА наполягав на закритті провадження у справі, вважаючи, що існує спір про право.

Представник Комунального підприємства залишив розгляд заяви на розсуд суду.

Обґрунтування заяви

В заяві, що є предметом розгляду, заявники звертають увагу на наступні обставини :

«28.04.1970 ОСОБА_5 , дідусь ОСОБА_1 (Заявник-1) та ОСОБА_4 (Заявник-2), на підставі ордеру № В134415 на жиле приміщення (Додаток № 3 до позовної заяви), отримав для проживання квартиру АДРЕСА_4 (надалі за текстом Квартира).

17.09.1980 ОСОБА_5 одружився на нашій бабусі ОСОБА_8 . Бабуся від першого шлюбу мала сина (батька Заявників-1,2) ОСОБА_9 . ОСОБА_5 прийняв та виховував ОСОБА_9 , як власного сина.

16.07.1987 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (батьки Заявників-1,2) одружились, приблизно в цей же період бабуся ОСОБА_8 розлучилась із ОСОБА_5 та переїхала проживати до себе, при цьому батьки Заявників-1,2 залитись проживати однією сім`єю з ОСОБА_5 .

Приблизно одразу після народження ОСОБА_4 (Заявник-2) в 1991 році ОСОБА_9 (батько Заявників-1,2) покинув сім`ю та переїхав проживати до своєї мами.

Так, у Квартирі залишились проживати Заявники-1,2 із мамою ОСОБА_10 та дідусем ОСОБА_5 однією сім`єю, при цьому завжди вважали і сприймали себе членами родини по відношенню один до одного.

Хочемо звернути увагу суду, що мама ОСОБА_10 була зареєстровано у Квартирі з 1989 року, що підтверджується Додатками №8, 9, 11 до заяви, а Заявники-1,2 від народження і по сьогодні, що підтверджується Додатками № 6, 7, 10, 11 до заяви.

Згідно ст. 61 ЖК УРСР договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 106 ЖК УРСР повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Статтею 64 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що ознаками сім`ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.

В п. 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.

Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Згідно п. 7 інформаційної карти адміністративних послуг щодо оформлення та видачі свідоцтва про право власності на житло, затвердженої Розпорядженням Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.04.2019 за № 354, для отримання адміністративної послуги необхідно подати копію ордеру на жиле приміщення. А у разі зміни наймача долається копія витягу рішення (розпорядження) про зміну наймача.

Так з метою отримання рішення (розпорядження) про зміну наймача Квартири, Заявники-1, 2 звернулись до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (надалі - Заінтересованої особи). Однак, оскільки із дідусем ОСОБА_5 (наймачем за ордером) Заявники-1,2 фактично не мають кровного споріднення відповідно, із посиланням на вищевказаний п. 7, Заінтересована особа рекомендували звернутися до суду для встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю із ОСОБА_5 .

З вищевикладеного вбачається, що з метою переведення на заявників прав та обов`язків наймача квартири, за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість ОСОБА_5 , необхідно встановити факт проживання заявників із попереднім наймачем квартири - ОСОБА_5 однією сім`єю.»

Щодо правової позиції Солом`янської РДА

Від Солом`янської РДА до суду надійшли письмові пояснення за змістом яких вона заперечує проти задоволення заяви з наступних підстав:

«Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Заявники порушили справу про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року № 1112 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва» зі змінами та доповненнями житловий будинок АДРЕСА_6 , переданий до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації і рішення вплине на права та обов`язки територіальної громади міста Києва як власника.»

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ордеру № 134415 від 28.04.1967 ОСОБА_5 було надано в дозвіл на вселення в квартиру АДРЕСА_4 .

Як вбачається з повторного свідоцтва про смерть від 22.09.2012 серії НОМЕР_5 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 59 років.

В акті мешканці будинку АДРЕСА_6 від 30.03.2021 зазначено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) із самого народження і по сьогоднішній день проживають у квартирі АДРЕСА_4 , в тому числі до дня смерті дідуся ОСОБА_5 , з яким проживали однією сім`єю у вказаній квартирі.

Як вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва, за адресою: АДРЕСА_5 станом на 27.09.2021 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дата реєстрації - 06.12.1990); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата реєстрації - 20.04.2006).

В судовому засіданні 28.09.2021 свідки позивача ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), які є сусідами заявників, дали покази за змістом яких, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали в квартирі АДРЕСА_4 , з народження; відносини з дідусем, ОСОБА_5 за його життя у них були хороші.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, про які повідомили свідки. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Враховуючи наведену доказову базу, суд приходить висновку, що факт спільного проживання заявників з ОСОБА_5 з дня їх народження до моменту смерті ОСОБА_5 доведено.

Суд бере до увага що відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

При цьому, суд враховує, що метою подання заяви у даній справі є переведення обов`язків ОСОБА_5 як наймача квартири, на заявників.

Відсутність кровного споріднення заявниками не приховується.

Момент звернення суду з заявою, що є предметом розгляду, заявниками пояснено необхідністю вирішення юридичних питань, які раніше не підіймались у зв`язку з віком заявників та їх юридичною необізнаністю.

Правовідносини, що виникають у зв`язку з наймом житла, що перебуває у державній або комунальній власності, регулюється Житловим кодексом УРСР (далі - ЖК) та іншими актами житлового законодавства (ч. 1 ст. 3 ЖК).

Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд (ч. 1 ст. 4 ЖК).

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Заявники доводять, що зверталися з заявами, в яких просили змінити договір найму після померлого ОСОБА_5 , однак їм було відмовлено у задоволенні заяв через відсутність правових підстав.

Заявники пояснили, що у спірній квартирі проживають постійно: з народження по даний час, вселилися туди за згодою ОСОБА_5 , з яким з дитинства проживали однією сім`єю, зареєстровані за визначеною адресою.

Суд приймає до уваги зазначені пояснення заявників, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи та показами допитаних у судовому засіданні свідків.

Відповідно до статті 64 ЖК члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно із положеннями статті 65 ЖК наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Аналіз приведених норм закону свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням Вказана правова позиція викладена в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами житлового кодексу України із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункту 15 постанови від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені правові положення, суд дійшов висновку про доведеність факту спільного проживання заявників з померлим ОСОБА_5 однією сім`єю у період з дня народження заявників по день смерті ОСОБА_5 , а отже обґрунтованість вимог заявників.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , заінтересовані особи: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», Київська міська рада, Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім'єю з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. Л. Зуєвич