Рішення № 101681238, 26.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 листопада 2021 р. Справа №120/10518/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Усова Юрія Вікторовича,

представника відповідача Білобородової Вікторії Дмитрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову №0008 від 18 серпня 2021 року про накладення штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки характеристик продукції у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює підприємницьку діяльність позивач, складено акт №0040 від 31 травня 2021 року, у якому зафіксовано виявлене під час такої перевірки порушення, що полягає у відсутності на бутербродниці Moulinex моделі SMI54034 знаку відповідності Технічному регламенту, відомостей про виробника та імпортера, інформації та інструкції на українській мові, а також документу, який встановлює походження продукції.

На підставі такого акту перевірки відповідачем 01 червня 2021 року прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№0065, 0066, 0067.

Так, рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів до позивача застосовано такий обмежувальний (корегувальний) захід, як обмеження надання продукції на ринку. При цьому, обрано різні форми такого обмеження, а саме: приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, усунення формальної невідповідності, тимчасова заборона надання продукції на ринку.

Позивач вказує на те, що ще під час проведення перевірки бутербродницю Moulinex моделі SMI54034 було знято ним з продажу у присутності посадових осіб відповідача, а 03 червня 2021 року такий товар утилізований, про що свідчить акт знищення (утилізації) продукції.

03 серпня 2021 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в ході якої виявлено невиконання позивачем застосованих обмежувальних (корегувальних) заходів.

18 серпня 2021 року відповідачем у зв`язку із порушенням вимог статті 8, пункту 3 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в розмірі 34000 гривень.

Не погодившись із постановою, якою застосовано штрафну санкцію, позивач оскаржив таку в судовому порядку. На думку позивача, відповідачем безпідставно застосовано до нього штраф за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності.

Ухвалою від 06 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Справу призначено до судового розгляду на 30 вересня 2021 року.

В ході судового засідання, що відбулося 30 вересня 2021 року, суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення судового розгляду з метою надання часу для підготовки відповідачем відзиву на позовну заяву.

07 жовтня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву. Такий обґрунтований тим, що 31 травня 2021 року службовими особами відповідача на підставі наказу від 25 травня 2021 року №2371-А, направлення на проведення перевірки від 25 травня 2021 року №1643 та відповідно до секторального плану на 2021 рік, що розміщено на офіційному веб-сайті відповідача, проведено планову перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067. За наслідками проведеного заходу складено акт перевірки характеристик продукції №0040 від 31 травня 2021 року, в якому зафіксовано, що на бутербродниці Moulinex відсутній знак відповідності Технічному регламенту, також відсутні відомості про виробника та імпортера, інформація та інструкція на українській мові та не надано документ, що встановлює походження продукції (накладної або договору).

Далі відповідач зазначив, що Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року №1407, та пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначені обмежувальні заходи, а саме: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції та інше.

Отже, відповідачем в межах повноважень, визначених статтею 33 згаданого Закону, винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом: співпрацювання з постачальником імпортером та повернення постачальнику всіх одиниць відповідної продукції для нанесення знака відповідності; тимчасової заборони надання продукції на ринку шляхом обмеження даного виду товару до продажу споживачу; приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом нанесення інформації про виробника та імпортера, інформації та інструкції українською мовою.

При цьому, відповідач зазначив, що суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання. Водночас, позивач не надав відповідачу доказів в підтвердження виконання рішень, якими вжито обмежувальні (корегувальні) заходи, у зв`язку із чим 18 серпня 2021 року за порушення пункту 3 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» винесено постанову №0008.

В судовому засіданні 18 жовтня 2021 року представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні задля можливості скористатися правом та подати відповідь на відзив, за результатами розгляду якого суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про задоволення такого.

23 жовтня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій, окрім іншого, йшлося про порушення відповідачем приписів статті 5 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

28 жовтня 2021 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких додатково наведені аргументи щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, в судовому засіданні 17 листопада 2021 року оголошено перерву до 26 листопада 2021 року.

В ході судового засідання 26 листопада 2021 року позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Натомість, представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись при цьому на аргументи, що наведені у відзиві на позов.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 30 вересня 1998 року. Основним видом діяльності підприємця є оптова торгівля побутовими електротоварами та електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

25 травня 2021 року відповідно до статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік начальником Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області видано наказ №2371-А "Про проведення планового заходу державного нагляду (контролю)", яким передбачено проведення в період з 26 травня 2021 року по 31 травня 2021 року в магазині "Техносклад" за адресою: АДРЕСА_1 , планової перевірки на предмет дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067 "Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання".

25 травня 2021 року оформлено направлення №1643 на проведення перевірки характеристик продукції за адресою: АДРЕСА_1 (магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”), терміном з 26 травня 2021 року по 31 травня 2021 року.

31 травня 2021 року службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено планову перевірку характеристик продукції за адресою, що визначена у направленні, під час якої виявлено порушення пунктів 27, 28, 29, 31 постанови Кабінету Міністрів України від 16грудня 2015 року №1067 "Про затвердження технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання", а саме: на товарі бутербродниця Moulinex моделі SMI54034 відсутній знак відповідності Технічному регламенту, відсутні відомості про виробника та імпортера, інформація та інструкція українською мовою. Крім того, суб`єктом господарювання не надано документу, який встановлює походження продукції (накладної або договору). Виявлені порушення зафіксовано у акті перевірки №0040 від 31 травня 2021 року.

01 червня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№0065, 0066, 0067.

Рішенням №0065 вжито такий обмежувальний (корегувальний) захід, як обмеження надання продукції на ринку у формі усунення формальної невідповідності.

Рішенням №0066 вжито такий обмежувальний (корегувальний) захід, як обмеження надання продукції на ринку у формі тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Рішенням №0067 вжито такий обмежувальний (корегувальний) захід, як обмеження надання продукції на ринку у формі приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У рішеннях встановлено строк їх виконання до 01 липня 2021 року.

28 липня 2021 року відповідно до статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік начальником Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області видано наказ №3580-А "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)", яким передбачено проведення в період з 29 липня 2021 року по 03 серпня 2021 року в магазині "Техносклад" за адресою: АДРЕСА_1 , позапланової перевірки на предмет дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067 "Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання".

28 липня 2021 року оформлено направлення №2398 на проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 (магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”), щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

03 серпня 2021 року службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області складено акт позапланової перевірки виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №0055, у якому зафіксовано невиконання ФОП ОСОБА_1 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№0065,0066,0067 від 01 червня 2021 року.

03 серпня 2021 року службовою особою відповідача складено протокол №0008 про виявлене порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”, у якому зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 допустив порушення пункту 3 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону.

18 серпня 2021 року уповноваженою особою Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за результатами розгляду акту перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та протоколу про виявлені порушення дії ФОП ОСОБА_1 кваліфіковано як невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за що передбачена відповідальність пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.

Постановою Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 18 серпня 2021 року №0008 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 34000 гривень.

Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 грудня 2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-VІ).

За змістом статті 1 вказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону. У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін орган ринкового нагляду позначає також його територіальні органи.

Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Частиною 1 статті 22 Закону №2735-VI визначені заходи державного ринкового нагляду, зокрема, перевірка характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції; контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до статті 23 Закону №2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до пункту 1 частини статті 24 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Статтею 29 Закону №2735-VІ визначено особливості вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі в разі формальної невідповідності.

Так, цією нормою передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;

декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Відтак, із системного аналізу вказаних норм слідує, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів приймається у разі неусунення або часткового усунення суб`єктом господарювання вимог іншого рішення, яке має передувати рішенню про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема, мова йде про рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення.

Водночас, в ході судового розгляду встановлено, що таке рішення органом ринкового нагляду не приймалося.

При цьому, представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності, про яке згадується у частині 4 статті 29 Закону №2735-VІ, і є рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Проте, такі твердження судом оцінюються критично, адже частиною 4 статті 29 Закону №2735-VІ чітко визначено, що вжиттю обмежувальних (корегувальних) заходів передує аналіз органом ринкового нагляду повідомлення суб`єктом господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення.

Більше того, вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів допустимо лише, якщо за результатами такого аналізу буде встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам суб`єктом господарювання не усунено або усунено частково.

Окрім того, частиною 4 статті 29 Закону №2735-VІ передбачено, що обмежувальні (корегувальні) заходи вживаються відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття таких заходів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року №1407 затверджено Методику вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (надалі - Методика), якою визначаються критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи державного ринкового нагляду в межах сфери їх відповідальності обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити.

Пунктом 2 Методики передбачено, що така застосовується під час обрання органами ринкового нагляду обмежувальних (корегувальних) заходів у випадках, передбачених частиною першою статті 28 та частиною четвертою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», для запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам.

Згідно з пунктом 4 Методики органи ринкового нагляду обирають обмежувальні (корегувальні) заходи, передбачені статтями 30-32 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, пропорційно рівню загрози суспільним інтересам, що становить або може становити відповідна продукція.

Рівень загрози визначається органом ринкового нагляду шляхом проведення оцінки ризику, що становить чи може становити відповідна продукція (пункт 5 Методики).

За приписами пунктів 7, 8, 9 Методики оцінка ризику проводиться посадовою особою органу ринкового нагляду шляхом проведення аналізу, за результатами якого визначається рівень загрози.

Аналіз проводиться на підставі критеріїв оцінки ризику. При цьому враховуються звичайні та обґрунтовано передбачувані умови використання продукції.

Критеріями оцінки ризику є: 1) небезпечні фактори, що впливають або можуть вплинути на життєдіяльність людини під час споживання (використання) продукції; 2) категорії споживачів, які можуть споживати (використовувати) продукцію; 3) види травм, які можуть отримати споживачі під час споживання (використання) продукції; 4) характеристика та тяжкість ушкоджень, які можуть бути наслідком отримання травми певними категоріями споживачів під час споживання (використання) продукції; 5) наслідки, що пов`язані з отриманими травмами.

На підставі проведеного аналізу розробляється сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція згідно з додатком 1 (пункт 10 Методики).

Відповідно до пункту 11 Методики у сценарному плані зазначається:

1) у графі 1 “Нормативно-правовий акт чи нормативний документ” - посилання на нормативно-правовий акт чи нормативний документ, яким затверджено вимоги щодо забезпечення безпечності продукції.

У разі коли продукція не відповідає нормативно-правовим актам чи нормативним документам, що визначають вимоги щодо цієї продукції, зазначаються посилання на такий нормативно-правовий акт чи нормативний документ. Якщо продукція не відповідає кільком нормам (положенням), визначеним у нормативно-правових актах чи нормативних документах, кожна з них зазначається окремо;

2) у графі 2 “Небезпечні фактори” - опис можливих небезпечних факторів (механічних, фізичних, хімічних, біологічних, радіаційних), які притаманні продукції внаслідок її невідповідності встановленим вимогам та/або вимогам щодо забезпечення її безпечності, що за певних умов використання продукції впливають або можуть впливати на життєдіяльність людини. Якщо внаслідок невідповідності продукція має кілька небезпечних факторів, усі фактори описуються окремо;

3) у графі 3 “Категорія споживачів” - категорії споживачів, які можуть споживати (використовувати) продукцію, з розподілом їх на вразливі категорії (діти, підлітки, вагітні жінки, особи похилого віку, особи з обмеженими фізичними можливостями або фахівці у професійній діяльності). При цьому враховується вразливість певних категорій споживачів за віковою ознакою, за фізичними та психологічними властивостями (у тому числі повної або часткової інвалідності), за досвідом або за його відсутності, за освітою;

4) у графі 4 “Вид травми” - вид травм (зокрема, отруєння, алергічна реакція, опіки, порізи, вивихи, переломи кінцівок (суглобів) або їх ампутація, електротермічні та радіаційні ураження, травми органу зору або слуху, утоплення, удушення), що можуть отримати відповідні категорії споживачів, зазначені у графі 3 сценарного плану, внаслідок того, що продукція має певні небезпечні фактори. Для кожного визначеного у графі 2 сценарного плану небезпечного фактора визначається вид травми, що може отримати відповідна категорія споживачів під час споживання (використання) продукції;

5) у графі 5 “Ймовірний сценарій отримання травм” - ймовірні сценарії отримання травм, зазначених у графі 4 сценарного плану, що можуть отримати відповідні категорії споживачів, які зазначені у графі 3 сценарного плану, під час споживання (використання) продукції. Ймовірний сценарій повинен бути наведений для кожного визначеного у графі 2 сценарного плану небезпечного фактора. У разі коли для певного небезпечного фактора може бути визначено кілька ймовірних сценаріїв отримання травм, кожен з таких сценаріїв наводиться окремо;

6) у графі 6 “Наслідки” - наслідки, пов`язані з отриманням травми, зазначені у графі 4 сценарного плану (не потребує надання першої медичної допомоги, потребує надання першої медичної допомоги (амбулаторне лікування), потребує стаціонарного лікування, настання летального випадку), з визначенням ступеня тяжкості травми. Ступінь тяжкості травми визначається для кожного наслідку за бальною шкалою:

вид травми, яка не потребує надання першої медичної допомоги, - 1 бал;

вид травми, яка потребує надання першої медичної допомоги, - 2 бали;

вид травми, яка потребує стаціонарного лікування, - 5 балів

вид травми, внаслідок якої настає летальний випадок, - 10 балів.

У разі коли для певного небезпечного фактора може бути визначено кілька ймовірних сценаріїв отримання травм, визначених у графі 5 сценарного плану, для кожного такого сценарію наслідки наводяться окремо;

7) у графі 7 “Рівень ризику” - рівень ризику визначається пропорційно ступеню тяжкості травми залежно від виду такої травми.

8) у графі 8 “Ймовірність виникнення ризику” - ймовірність виникнення ризику, яка визначається для кожного ймовірного сценарію отримання травми залежно від факторів, що впливають на періодичність виникнення ризику.

За приписами пункту 12 Методики, на підставі проведеного аналізу відповідно до підпунктів 1-8 пункту 11 цієї Методики визначається рівень загрози, що становить певна продукція.

Рівнями загрози є низький, середній, високий та серйозний.

Заповнена форма сценарного плану є невід`ємною частиною акта перевірки характеристик продукції та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (пункт 14 Методики).

Особливу увагу варто звернути на приписи пунктів 15 – 18 Методики, якими визначено умови та обставини обрання того чи іншого обмежувального (корегувального) заходу.

Так, цими положеннями передбачено, що у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить низький рівень загрози та стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальних вимог щодо забезпечення її безпечності, обмежувальні (корегувальні) заходи органами ринкового нагляду щодо такої продукції не вживаються.

При цьому органи ринкового нагляду невідкладно приймають рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про ризик, який становить продукція, а у разі необхідності - рішення про вжиття заходів до приведення продукції у відповідність з вимогами щодо забезпечення безпечності такої продукції.

У разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить середній рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом обмеження надання продукції на ринку відповідно до статті 30 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.

У разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить високий рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 30-31 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.

Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником та/або розповсюджувачем заходи є недостатніми для усунення невідповідності продукції встановленим вимогам.

У разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить серйозний рівень загрози, органи ринкового нагляду невідкладно вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статті 32 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.

Таким чином, орган ринкового нагляду перед вжиттям відповідного обмежувального (корегувального) заходу до суб`єкта господарювання зобов`язаний провести оцінку ризику певної продукції шляхом проведення аналізу на підставі критеріїв оцінки ризику, що встановлені згаданою Методикою. В подальшому, за результатами проведеного аналізу слід визначити рівень загрози, що становить певна продукція, скласти сценарний план, який є невід`ємною частиною акта перевірки характеристик продукції. І лише після дотримання алгоритму дій, що визначені згаданою Методикою, орган ринкового нагляду за результатами оцінки ризику, що становить чи може становити відповідна продукція, вправі обрати той чи інший обмежувальний (корегувальний) захід. При цьому, сценарний план є також невід`ємною частиною рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Водночас, суд установив, що сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція, не складався, що підтверджено й поясненнями представника відповідача у судовому засіданні.

Разом із тим, за відсутності сценарного плану неможливо визначити рівень загрози суспільним інтересам, що становить або може становити відповідна продукція, а відповідно і вжити той чи інший обмежувальний (корегувальний) захід.

При цьому, вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що передбачені статтею 30 Закону №2735-VІ, допустимо лише у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить середній рівень загрози.

Зі змісту рішень про вжиття корегувальних (обмежувальних) заходів від 01 червня 2021 року №№0065, 0066, 0067 слідує, що органом ринкового нагляду вжито такий обмежувальний (корегувальний) захід, як обмеження надання продукції на ринку у всіх можливих формах, які передбачені частиною 1 статті 30 Закону №2735-VІ, що з урахуванням пункту 16 Методики може свідчити про те, що бутербродниця Moulinex моделі SMI54034 становить середній рівень загрози.

Проте, докази, які б підтверджували те, що такий товар становить середній рівень загрози відповідачем не надано.

Відтак, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №0065, №0066 та №0067, що прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області 01 червня 2021 року, є необґрунтованими та такими, що прийняті всупереч наведених вище приписів Закону №2735-VІ та Методики.

Таким чином, недотримання процедури вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів призвело до безпідставного застосування до позивача штрафних санкцій за невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, а тому постанова про накладення штрафу №0008 від 18 серпня 2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення, а тому таке слід визнати протиправним та скасувати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 908 гривень, що підтверджується квитанцією від 30 серпня 2021 року.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 18 серпня 2021 року №0008 про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 34000 гривень.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (місцезнаходження: 21036, м. Вінниця, вулиця Максимовича, буд. 19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40310643)

Повний текст рішення суду складено 01.12.2021

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович