Вирок № 101680397, 07.12.2021, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1021/21

Номер провадження № 1-кп/708/74/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.

при секретарі - Тендітній Л.В.,

за участю:

прокурора - Заглядової Ж.О.,

захисника - Чубина О.М.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Яременка В.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чигирина Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, депутатом чи особою з інвалідністю не являється, є учасником бойових дій, не одруженого, малолітніх, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 відповідно до наказу № 32-о від 24.03.2021 року переведено на посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у сфері обігу товарів акцизної групи Управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Черкаській області.

Відповідно до п.п. 354.1, 354.4 ст. 354 Податкового кодексу України посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.

Відносини щодо проходження служби в органах податкової міліції регулюються, з поміж іншого, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року № 3460-ІV.

Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту ОСОБА_2 як працівник органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, зобов`язаний:

дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

дотримуватися норм професійної та службової етики;

виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Крім того, ОСОБА_2 повинен дотримуватись Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах Державної фіскальної служби, затверджених наказом ДФС України від 26.06.2020 року № 93.

Так, п. 3.8 розділу 3 Правил визначає стандарти поведінки працівників органів ДФС, до яких, зокрема, належить норма щодо дотримання загальноприйнятих норм моралі та поведінки, співробітники повинні бути взірцем добропорядності, вихованості і культури, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог.

Згідно з п. 4.4 Правил працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДФС чи негативно вплинути на репутацію працівника.

Окрім того, в силу Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", будучи працівником правоохоронного органу, постійно здійснюючи функції представника влади та у відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України та п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду, будучи службовою особою правоохоронного органу, всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів та нормативних документів ОСОБА_2 вчинив злочин за наступних обставин.

Так, відповідно до наказу начальнику ГУНП в Черкаській області № 5 о/с від 04.01.2021 року майор поліції ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" органи Національної поліції є правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_1 , займаючи вказану посаду, маючи спеціальне звання майора поліції, з моменту призначення на зазначену посаду є працівником правоохоронного органу.

Відповідно до книги нарядів відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_1 з 08 год. 25.07.2021 року до 08 год. 26.07.2021 року заступив на добове чергування до зазначеного відділу поліцейської діяльності в якості чергового інспектора та отримав табельну вогнепальну зброю на період добового чергування.

Відповідно до ч. 7 ст. 62 Закону України "Про Національну поліцію" правопорушення щодо поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

ОСОБА_2 26.07.2021 року близько 01 год., перебуваючи поблизу магазину "АТБ", розташованого за адресою: вул. Б. Хмельницького, 27, м. Чигирин порушував громадський порядок та розпивав спиртні напої у громадському місці, внаслідок чого був затриманий працівниками поліції та доставлений до відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, де відносно нього було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173 КУпАП "Дрібне хуліганство" та ст. 185 КУпАП "Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця".

В той же день, близько 03 години ОСОБА_2 , перебуваючи у кімнаті прийому громадян відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Б. Хмельницького, 55, м. Чигирин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно, застосовуючи нецензурну лайку висловлював погрози стосовно працівників поліції, будучи затриманим в порядку ст. 261 КУпАП, намагався самовільно покинути приміщення відділу поліцейської діяльності, при цьому майор поліції ОСОБА_1 перебував у форменому одязі та запобігав залишенню ОСОБА_2 вказаного відділу поліції.

У подальшому, ОСОБА_2 26.07.2021 року близько 04 години, перебуваючи у кімнаті прийому громадян відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Б. Хмельницького, 55, м. Чигирин, усвідомлюючи, що інспектор-черговий сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_1 є працівником поліції та виконує службові обов`язки, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з метою протидії законній діяльності працівника поліції, передбачаючи протиправний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання наслідків у виді тілесних ушкоджень працівнику поліції, умисно наніс удар лобною частиною голови в обличчя ОСОБА_1 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: травми голови зі струсом головного мозку, забою з набряком м`яких тканин носа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнав повністю. У вчиненому щиро розкаюється, додавши, що дійсно ним вчиненено інкриміноване йому правопорушення, де завдані збитки потерпілому ним відшкодовано добровільно.

Так, показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засідання пояснив, що дійсно, 26.07.2021 року обвинувачений наніс йому тілесні ушкодження, а саму один удар лобною частною голови в його обличчя під час виконання ним службових обов`язків, але претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 у нього не має, оскільки збитки йому відшкодовано.

За згодою учасників судового провадження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що він правильно розуміє зміст цих обставин, суд переконався у добровільності його позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена повністю, і його умисні дії, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, суд кваліфікує за ч.2 ст.345 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь негативних наслідків, віднесення його до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на спецобліках не перебуває, за місцем попередньої роботи, а також місцем проживання характеризується позитивно, де судом береться до уваги досудова доповідь органу пробації.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Твердження сторони захисту про наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення є необгрунтованим та недоведеним відповідними доказами, враховуючи також встановленням органом досудового розслідування відстутність пом"якшуючих обставин.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням обставин справи та обставин, що характеризують обвинуваченого, ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушеня, суд вважає, що необхідним та достатнім є призначення покарання у виді обмеження волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_2 , його критичне ставлення до вчиненого, суд дійшов висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання, а тому, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

У відповідності до матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого закінчився 14.11.2021 року, клопотання пр обрання того чи іншого запобіжного заходу не заявлялись, тому під час судового розгляду справи підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не заявлено.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

На підставі пунктів 1,2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.Г. Івахненко