Ухвала суду № 101679336, 07.12.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9466/21

Провадження №4-с/369/122/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.

при секретарі судових засідань Житар А.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне Акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»; старший державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Хайдарі Рустам Рахманович про визнання незаконними дій державного виконавця та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липня 2020 року скаржниця звернулась до суду із даною скаргою. В обгрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що в провадженні Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № 46254878 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №369/7061/13-ц, виданого 04.02.2014 року Києво-Святошинський районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 1 677 714,08 грн. 13.05.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, на виконання якої було накладено арешт на рахунок на виконання якої було накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», що має спеціальний режим використання, а саме: призначений для зарахування соціальних виплат (пенсії). Вважає, що арешт коштів на вказаних банківських рахунках грубо порушує її права, оскільки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії або заробітної плати можуть утримуватись кошти в розмірі не більше 20% від їх розміру на підставі окремої постанови державного виконавця. Просила суд визнати дії старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Хайдарі Р.Р.в частині накладання арешту на кошти, що містяться на зарплатному рахунку№ НОМЕР_1 в АТ КБ «Приват Банк» незаконними та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 13.05.2021року ВП№ 46254878.

У судове засідання 20.10.2021р. ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги скарги підтримала у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ПАТ КБ «Надра» у судове засідання 20.10.2021 не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не надсилав.

Старший державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Хайдарі Р.Р. в судове засідання 20.10.2021 не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На виконання ухвали від 04.08.2021 року направив до суду матеріали виконавчого провадження №46254878.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки, відповідно до ч. 2ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Встановлено, що в Києво-Святошинському районному відділі Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) відкрито виконавче провадження № 46254878, щодо примусового виконання виконавчого листа №369/7061/13-ц, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 04.02.2014 року про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості по кредиту на суму 1674273,08 грн та судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області Данилишина П.Б. від 29.01.2015 року відкрито вищевказане виконавче провадження.

26.01.2021 року постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренка Р.Г. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 .

УхвалоюКиєво-Святошинський районного суд Київської області від 03.06.2021р.скасовано постанова старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренка Р.Г.від 26.01.2021р.про арешт коштів боржника.

13.08.2021р. постановою державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичною В.В. арешт з грошових коштів було знято.

13.05.2021 року постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Хайдарі Р.Р накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 .

Копія постанови була направлена в банківські установи, в тому числі і до АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

За ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 має відкриті рахунки в АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

У відповідності до ст.3 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення несплачених боргів слід зазначити, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду.

Одним із прав людини є право на утримання та отримання заробітної плати, яке кореспондується з конституційним обов`язком держави виплачувати пенсію. Отримання соціальних, пенсійних виплат, заробітної плати є одним із способів захисту інтересів людини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 05.07.2021 року встановлено, що в АТ КБ «Приватбанк» відкритий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , на який зараховується заробітна плата.

Відповідно до чинного законодавства державний виконавець має право на прийняття постанов про накладення арешту на рахунки боржника, які містяться в банківських установах, що сприяє виконанню рішень. Тому доводи скарги про те, що постанова державного виконавця суперечить чинному законодавству суд до уваги не бере, оскільки оскаржуваною постановою арешт накладений на всі рахунки, в будь-яких установах.

Разом з тим, слід сказати наступне.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

У частині 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Аналогічним за змістом є і п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, визначено право клієнта - юридичної особи для здійснення деяких видів виплат, зокрема, заробітної плати, відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. У разі неукладення такого договору використовується звичайний поточний рахунок юридичної особи. Для здійснення виплат заробітної плати з будь-якого рахунку юридичної особи фізичній особі банк відкриває спеціальний рахунок (підпункти 6.7, 6.9).

Як встановлено судом, відкритий скаржником рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приват Банк" призначений для отримання заробітної плати боржника, тобто є рахунками із спеціальним режимом використання.

Відповідно до частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятись від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст.43 Конституції України).

Згідно з частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці. При цьому частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Таким чином, право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано та захищається державою, своєчасність та розмір якої не може бути поставлений в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 11.06.2018 у справі №910/4153/13, від 16.05.2018 у справі №905/294/15, від 27.03.2018 у справі №922/808/16.

Отже рахунки, які відкриті боржником в АТ КБ "ПриватБанк", є рахунками із спеціальним режимом та використовуються ОСОБА_1 для отримання заробітної плати, тому суд приходить до висновку про неможливість накладення на даний рахунок арешту. Відтак постанова про накладення арешту підлягає скасуванню лише в частині арешту грошових коштів боржника саме на цьому рахунку.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Перевіривши доводи скарги, дослідивши подані суду матеріали виконавчого провадженні та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність захисту прав заявника в межах даного судового провадження шляхом скасування оскаржуваної постанови в частині арешту грошових коштів, що надходять як заробітна плата ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», оскільки накладення арешту на рахунок, який призначено для виплати заробітної плати, унеможливлює її своєчасну виплату, суперечить порядку звернення стягнення на кошти та, як наслідок, позбавляє заявника коштів на існування.

На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.12,81,141,200,206,263-265,447-453ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», старший державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Рустам Рахманович про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Р.Р. в частині арешту грошових коштів, що надходять як заробітна плата ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ КБ «Приватбанк».

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Суддя: Дубас Т.В.