Постанова № 101678808, 16.11.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5064/21

2-а/296/122/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Луговський Ю.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати постанову винесену заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Іраклій Катамадзе в порядку ст. 485 МК України за №1884/10000/20 від 20.05.2021 року, а провадження у справі про порушення митних правил відносно за ст. 485 МК України закрити.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем від ТОВ «Майстер Мілк» були отримані документи на оформлення товару за контрактом №20180418 від 18.04.2018 року. При опрацюванні документів позивач прийняв та погодився з виробником товару, який в інвойсі №2002002323 від 27.11.2020 року зазначив митний код 73144900 який є ідентичним в нашій ТНЗЕД як 7314490000 з ставкою 0%. В цій самій групі є митний код який точніше відповідає опису товару, 7314120000 - безперервні стрічки для машин з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, з ставкою мита 0%, який було присвоєно позивачем в поданій митній декларації. В товаросупровідних документах, та доповненні № 1 від 01.07.2020р. до контракту, назва товару зазначена як «Конвеєрна стрічка VICO-FLEX-EHD1-63-400-16, матеріал нержавіюча сталі S.S. тип 304, травлена та пасивована», що збігається з описом в ТНЗЕД. Провівши консультацію з спеціалістами з Житомирської Торгово Промислової палати, позивач тримав висновок по коду товару № В-2325 від 07.12.2020р., в якому зазначено митний код 8431390000, як частини для конвеєра, з ставкою мита 0%. Однак відповідач не погодився з кодом присвоєним позивачем та на підставі рішення митниці КT-UA100000-2065-2020 від 08.12.2020 змінив код товару на 7326909890 зі ставкою мита 5% з яким позивач був незгоден. Позивач, вважає, що присвоєний їм код товару є більш наближеним за описом і прямим призначенням товару. Подібний код, але який охоплює ширший діапазон товарів вказаний в цій групі, так само з ставкою мита 0%, вказаний виробником в інвойсі та експортній митній декларації. Станом на 06.10.2020 року від постачальника товару отримано Лист-Декларацію № б/н, який підтверджує митний код 73144900. Додатково, покупець товару ТОВ «Майстер Мілк», для скорішого розмитнення, замовив у пробника даного товару, Costacurta S.p.A.-VICO, сертифікат форми EUR.1. Сертифікат заповнений пробником, отриманий позивачем засобами електронного зв`язку. Виробник зобов`язується виконати остаточне до оформлення даного сертифікату, після офіційного підтвердження вивезення товару за територію Євросоюзу. Після отримання оригіналу сертифікату, буде подана декларація по преференційним ставкам мита. Вважає, що позивач не мав жодного умислу щодо уникнення сплати митних платежів, чи ввести в оману відповідача.

15.11.2021 року представник позивача - адвокат Луговський Ю.В. подав до суду додаткові письмові пояснення в яких вказав, що 17 травня 2021 року позивачем була подана заява про відновлення режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка була розглянута протягом значного часу та була задоволена. Так, 13 вересня 2021 року відповідачем було повернуто надмірно сплачені кошти у зв`язку з доведеністю обставин, що декларантом не були порушені митні правила та режим вільної торгівлі було відновлено, що підтверджується платіжними дорученнями та відомостями у декларації №100530/2020/063130. Таким чином наявні усі докази, що у декларанта відсутній був умисел на зменшення митних платежів, що підтвердив і відповідач повертаючи кошти компанії, яку представляв позивач під час розмитнення товару (а.с. 65).

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 07.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

16.11.2021 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, адміністративний позов просив задовольнити в повному обсязі та скасувати незаконну постанову (а.с. 69).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся.

У встановлений строк відповідачем не було подано відзив на позовну заяву, який має відповідати положенням ст. 162 КАС України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.12.2021р. головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир-центральний" Київської митниці Держмитслужби Данилко О.І. було складено протокол про порушення митних правил №1884/10000/20 відносно позивача ОСОБА_1 (декларанта) (а.с. 23-26).

Згідно протоколу встановлено, що при формуванні та подачі електронної митної декларації № UA100530/2020/060928 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на таке неправомірне зменшення митних платежів шляхом заявлення у вказаній митній декларації неправдивих відомостей щодо коду товару, опису товару та розмірів сум митних платежів по миту на суму 111674,94 грн., по ПДВ на суму 22334,99 грн., а всього на загальну суму 134009,93 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України.

10.12.2020 головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир-центральний" Київської митниці Держмитслужби Данилком О.І. складено протокол про порушення митних правил №1884/10000/20 на підставі якого, заступником начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Київської митниці Держмитслужби Іраклій Катамадзе 20.05.2021 винесено Постанову в справі про порушення митних правил №1884/10000/20 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 402029 грн. 79 коп. (а.с 13-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно положень Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф» товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД на основі характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості про товари, у тому числі у вигляді кодів: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06.06.2018 по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно ст. 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.12.2018 по справі №759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У силу вимог ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Отже, здійснення такого контролю є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов`язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Частиною 6 вказаної правової норми встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що разом з митними деклараціями, були подані інші документи, у тому числі технічна документація виробника. Митна декларація була перевірена в установленому порядку.

Відтак, з огляду на вищезазначене, судом не встановлено, що позивач з метою ухилення від сплати митних платежів у митній декларації UA100530/2020/060928 вказував неправдиві відомості щодо коду товару, необхідного для визначенні його митної вартості (а.с. 37).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, та не спростовано відповідачем, що позивач у митній декларації вказував відомості, які не можна вважати неправдивими та на підставі яких вірно вказаний код товару для визначення митної вартості товару.

При цьому, позивачем митному органу для здійснення митного оформлення було надано достовірні документи, інформація повна за змістом та вся наявна, а відомості щодо відповідності коду товару, як підтверджується з товаросупровідних документів та поясненнями до товарної номенклатури у вигляді направлення запиту до спеціалізованого підрозділу є неоднозначним випадком трактування пояснення до товарної номенклатури, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, не охоплюється диспозицією ст. 485 Митного кодексу України, що в свою чергу свідчить про відсутність в діях позивача ознак складу такого адміністративного правопорушення.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04 грудня 2018 року у справі №461/3158/18 та у справі №640/3257/17, від 14 березня 2019 року у справі №569/16121/15-а, від 14 травня 2019 року у справі №334/1738/16-а (2-а/334/124/16).

Крім того, суд бере до уваги доводи представника позивача. що 13.09.2021р. відповдачем було повернуто надмірно сплачені кошти, у зв`язку з доведеністю обставин, що декларантом не були порушені митні правила та режим вільної торгівлі було відновлено, що підтверджується платіжними дорученнями про повернення коштів, а саме 22137,08грн. надмірно сплаченого ПДВ та 110685,37грн. надмірне сплачене мито (а.с. 67-68).

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Таким чином, суд вважає, що відсутність у діях позивача ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем доведено факт неправомірності дій щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, а відповідачем не доведено правомірність складання оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 241-244, 246, 262, 268 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби від 20.05.2021 у справі про порушення митних правил №1884/10000/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.

Провадження у справі про порушення митних правил №1884/10000/20 передбачене ст. 485 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Київська митниця Держмитслужби, адреса: м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела,буд.8-А, ЄДРПОУ 43337359.

Cуддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 22.11.2021р.