Ухвала суду № 101675888, 01.12.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 617/1927/21

Провадження № 1-кп/616/90/21

У Х В А Л А

Іменем України

“01” грудня 2021 року колегія суддів Великобурлуцького районного суду Харківської

області у складі:

головуючого - судді РИКОВА М.І.

суддів ПОДМАРКОВОЇ Ю.М.

ГРОШОВОЇ Н.М.

за участю секретаря ШЕГДИ В.М.

за участю прокурора ГУСЕЙНОВА А. П.

в присутності обвинуваченого ОСОБА_1

захисника КОРОТУНА В.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осколкове, Мглинського району, Брянської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, який не працює, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

в с т а н о в и л а:

30 листопада 2021 року в провадження Великобурлуцького районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 12021221250000212 від 02 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за необхідне відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з неявкою потерпілої та її представника, оскільки потерпілої заявлений цивільний позов. Окрім того, заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, оскільки на сьогоднішній день не відпали ризики, що стали підставою для обрання стосовно даної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а строк тримання під вартою стосовно обвинуваченого спливає 02 грудня 2021 року.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, при цьому зазначив, що він хоче додому, до дружини та дітей.

Захисник Коротун В.І. заперечував щодо продовження строку тримання під вартою підзахисному, заявив усне клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, зазначивши, що обвинувачений немає наміру переховуватись від суду, оскільки він одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто обвинувачений має міцні соціальні зв`язки. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор Гусейнов А.П. заперечує проти задоволення клопотання захисника про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу.

З`ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною 3 ст.315 КПК України, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 5 ст.199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Колегію суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 30 жовтня 2021 року включно, без визначення розміру застави, оскільки інкримінований ОСОБА_5 злочин, є злочином, який спричинив загибель людини.

11 жовтня 2021 року ухвалою Харківського апеляційного суду залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 – адвоката Коротуна В.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021221250000212 від 02 вересня 2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 115КК України. Ухвала слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 03 вересня 2021 року залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 02 грудня 2021 року продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», в межах строків досудового розслідування, тобто до 02.12.2021 року включно.

Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст.197 КПК України, стосовно ОСОБА_5 спливає 02 грудня 2021 року, а судове провадження на даний час не завершене і не може бути завершеним до спливу строку тримання під вартою, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого даній особі злочину, колегія суддів не вбачає на час розгляду цього питання достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення колегія суддів враховує, що матеріали кримінального провадження дають суду достатньо підстав для продовження стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що на даний час інші запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ст.177 КПК України, та його належну поведінку.

Так, згідно обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України – вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Як зазначено в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор Гусейнов А.П., звертаючись з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, довів про наявність достатніх даних, про те, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,4 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, на даний час встановлено ряд наявних ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які маються в ході судового розгляду, а саме:

- ОСОБА_5 згідно обвинувального акта обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, тому колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

- обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом, які можуть під тиском обвинуваченого дати неправдиві свідчення на користь останнього. При цьому колегія суддів виходить із того, що обвинувачений, ознайомившись із протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, він обізнаний як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування. Крім того, один із свідків по даному кримінальному провадженню є його дружина – ОСОБА_7 . Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. На даний час свідки обвинувачення по даній справі судом не допитані;

- обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: не з`являтись до суду, чим умисно затягувати розгляд справи та таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.177, 178, 183 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання колегією суддів вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Перевіркою даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він одружений, має двох дітей, 2005 та 2008 років народження, є особою з інвалідністю ІІІ групи, на обліку у лікарів нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштований. Разом з тим, колегія суддів не вважає ці доводи такими, що переважають існування ризиків, існування яких встановлено під час розгляду клопотання.

Твердження захисника Коротуна В.І. про наявність міцних соціальних зв`язків, які спростовують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є непереконливими.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому колегія суддів вважає доцільним задовольнити клопотання прокурора та продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вищезазначене в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, колегією суддів не встановлено. Заявлені стороною обвинувачення ризики є триваючими, не спростовані стороною захисту, не зменшились в такому обсязі, що забезпечило б належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З огляду на те, що злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вчинено із застосуванням насильства щодо потерпілого, колегія суддів, керуючись ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, не визначає обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Також, колегія суддів приходить до висновку, що з вищезазначених підстав слід відмовити обвинуваченому та захиснику Коротуну В.І. в задоволенні клопотання про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Підготовче судове засідання слід відкласти у зв`язку з неявкою потерпілої та її представника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177,178,183, 315,ч.3 ст.331,ст.ст.350, 370-372,376 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осколкове, Мглинського району, Брянської області, за обвинуваченням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Призначити наступне підготовче судове засідання на «20» грудня 2021 року о «09» год. «00» хв. у залі судових засідань № 1 в приміщенні Великобурлуцького районного суду Харківської області (смт. Великий Бурлук вул. Паркова, 9).

Відмовити обвинуваченому ОСОБА_5 та його захиснику Коротуну Володимиру Іллічу в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Задовольнити клопотання прокурора Гусейнова А.П. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осколкове, Мглинського району, Брянської області,який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на шістдесят днів – до 29 січня 2022 року включно з утриманням в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити до державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошений 02 грудня 2021 року о 09 год. 00 хв.

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ

Судді Ю.М.ПОДМАРКОВА

Н.М.ГРОШОВА